Ухвала суду № 135654153, 10.04.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"10" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4358/25

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

секретаря судового засідання: Бурмехи В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Чабан О.О. - за ордером серія ВН № 1607161 від 07.11.2025,

від відповідача (ТОВ ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО): Нєнов І.І. - за ордером серія ВН № 1334024 від 02.12.2025,

від відповідача ( ОСОБА_1 ): Левіт В.С. - за ордером серія ВН № 1556334 від 17.11.2025,

дослідивши клопотання ОСОБА_2 від 19.01.2026 за вх.№ 1749/26 про призначення експертизи у справі №916/4358/25 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО (68400, Одеська область, Болградський район, м. Арциз, вул. Бондарєва, будинок 25), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про визначення статутного капіталу та часток учасників у ньому,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою ГСОО від 14.11.2025 суддею Лічман Л.В. було прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4358/25; призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачам подати відзиви на позов та докази в обґрунтування своїх позицій з урахуванням вимог ст.ст.80,165 ГПК України в строк до 08.12.2025.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями ГСОО від 17.12.2025 справу №916/4358/25 було розподілено на суддю Малярчук І.А., у зв`язку з чим, ухвалою суду від 22.12.2025 вказана справа була прийнята до провадження суддею Малярчук І.А. на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 16.02.2026 задоволено заяву ОСОБА_2 від 19.01.2026 за вх.№ 1726/26 про зміну підстав позову у справі №916/4358/25.

19.01.2026 за вх.№ 1749/26 до суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №916/4358/25, на вирішення якої поставити питання: Чи виконаний підпис на меморандумі від 10.08.2020, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , особисто ОСОБА_2 або іншою особою?. Так, позивач вважає, що меморандум від 10.08.2020 підтверджує, що відчуження часток ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 супроводжувалось іншими домовленостями сторін, ніж ті, які зафіксовані у самому правочині, зокрема в частині додаткових розрахунків із позивачем в якості дивідендів, а також п. 4 про погашення боргів перед кредиторами товариства за рахунок коштів ОСОБА_1 або ТОВ «СП «САЛАГ АГРО». За умови, якби позивач дійсно відмовлявся від переважного права на придбання частки ОСОБА_3 безоплатно, а також здійснив відчуження власної частки на користь ОСОБА_1 виключно за номінальною вартістю, як це передбачено умовами удаваних правочинів від 03.08.2020, необхідність оформлення будь-яких письмових меморандумів між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 була б відсутня. Між тим, позивач стверджує, що відповідний меморандум був ним підписаний в іншій редакції, яка фіксувала факт погашення заборгованості Позивача за договором позики від 01.08.2019 перед ОСОБА_4 . Підпис на редакції меморандуму від 10.08.2020 від імені Позивача виконано іншою особою, а не самим ОСОБА_2 . Однак, надати власну редакцію цього меморандуму позивач не може, оскільки вона в його розпорядження не надавалась, всі документи залишись у розпорядженні ОСОБА_1

29.01.2026 за вх.№ 3414/26 до суду від ТОВ ,,Сільськогосподарське підприємство ,,САЛАГ АГРО надійшли заперечення на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №916/4358/25, в яких останній зазначив в підставність заперечень наступне. При укладенні попереднього договору необхідно погодження всіх його істотних умов, до яких належать всі істотні умови основного договору, оскільки відсутність хоча б однієї з істотних умов майбутнього договору виключає можливість кваліфікувати відносини між сторонами як договірні. Угоди про наміри, протоколи про наміри, меморандуми тощо не є договорами і не породжують зобов`язання укласти в майбутньому основний договір. Тобто різниця між попереднім договором та угодою сторін про наміри полягає в тому, що угода про наміри, на відміну від попереднього договору, фактично не породжує для сторін ніяких правових наслідків. Відтак, відповідач вважає, що у проведенні почеркознавчої експертизи щодо визначення справжності підпису ОСОБА_2 на меморандумі від 10.08.2020 відсутня потреба, оскільки даний меморандум, навіть якби він був підписаний в редакції, що стверджується позивачем, не створював би жодних правових наслідків, не підтверджував би доводів позивача, а тому і значення як доказ у даній справі не має. При цьому, відповідачем було надано суду копію цього Меморандуму виключно з метою доведення того факту, що ОСОБА_2 був обізнаний про продаж ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ «СП «САЛАГ АГРО». Відповідач також наголошує, що протокол №27 загальних зборів учасників від 03.08.2020 та договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 03.08.2020 посвідчені нотаріально, що також на думку відповідача, підтверджує відсутність необхідності у визначенні справжності підпису ОСОБА_2 на меморандумі від 10.08.2020.

У поясненнях від 01.0.42026 за вх.№ 11331/26 ОСОБА_1 зазначив, що як сам меморандум, так і його виконання, на його думку, не входять в предмет доказування, вказані правовідносини відбувалися поза межами відчуження корпоративних прав, тобто не мають відношення до предмету спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі № 922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що призначення судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Проаналізувавши викладені сторонами правові позицій, суд дійшов висновків про необґрунтованість заявленого позивачем клопотання від 19.01.2026 за вх.№ 1749/26 про призначення експертизи у справі №916/4358/25, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 99 ГПК України, призначення судової експертизи є доцільним лише у разі, якщо обставини, які підлягають встановленню, входять до предмета доказування у справі та мають значення для її правильного вирішення. Так, позивач просить призначити почеркознавчу експертизу з метою встановлення належності йому підпису на меморандумі від 10.08.2020, водночас стверджуючи, що зазначений документ підписувався ним в іншій редакції, яка, за його твердженням, фіксує погашення ОСОБА_1 позики ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Разом з тим, позивачем не надано до суду меморандуму від 10.08.2020 саме в редакції, що за його позицією була підписана сторонами та не доведено неможливості встановлення відповідних обставин на підставі поданих сторонами до суду доказів без залучення спеціальних знань. Надані до суду позивачем докази разом із поясненнями від 09.04.2026 за вх. № 12226/26 фактично зводяться до існування правовідносин між фізичними особами за участю ОСОБА_1 , що не доводять необхідність проведення експертизи, при цьому позивач не надав доказів виконання власних зобов`язань за меморандумом від 10.08.2020. Наявна в матеріалах справи копія меморандуму від 10.08.2020, окремі положення якого, зокрема п. 4, заперечуються позивачем, містить визначеність щодо умов відповідальності за кредиторською заборгованістю товариства та відповідальності позивача по зобов`язанням товариства. Звідси, так як редакція меморандуму, на яку посилається позивач, до матеріалів справи не подана, а отже встановити існування меморандуму від 10.08.2020 в реакції позивача за недоведеності вищезазначених обставин суд невзмозі та відповідно сумніватися в чинності наявної редакції меморандуму від 10.08.2020, підстави у суду відсутні.

Отже, позивачем недоведено та необґрунтовано, що призначення почеркознавчої експертизи меморандуму від 10.08.2020, наявного у матеріалах справи, сприятиме з`ясуванню обставин, викладених позивачем, у зв`язку з чим, підстав для проведення почеркознавчої експертизи суд не вбачає.

Суд також зазначає, що для проведення почеркознавчої експертизи необхідною умовою є надання достатніх та придатних для дослідження порівняльних матеріалів, зокрема вільних та експериментальних зразків підпису особи, щодо якої ставиться питання ідентифікації. Разом з тим, позивачем до клопотання не додано жодних вільних зразків підпису, які могли б бути використані експертом для проведення відповідного дослідження, а також не заявлено клопотань про їх витребування чи відібрання у встановленому процесуальним законом порядку. За відсутності необхідних порівняльних матеріалів призначення почеркознавчої експертизи є передчасним та фактично унеможливлює її проведення.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 19.01.2026 за вх.№ 1749/26 про призначення експертизи у справі №916/4358/25.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні клопотання ОСОБА_2 від 19.01.2026 за вх.№ 1749/26 про призначення експертизи у справі №916/4358/25.

2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 10.04.2026 та згідно ч.2 ст.254, ст.255 ГПК України оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

3. Повну ухвалу складено 13.04.2026.

Суддя І.А. Малярчук