Ухвала суду № 135653822, 14.04.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

14.04.2026Справа № 910/4168/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про забезпечення позову

особа, яка може отримати статус позивача: Акціонерне товариство "Укргазвидобування"

особа, яка може отримати статус відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг"

предмет позову: стягнення 272 483 828,80 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "І Джі Еф Трейдінг" (далі - ТОВ "І Джі Еф Трейдінг") 272 483 828,80 грн, з яких: 133 200 000,00 грн - основний борг, 23886969,06 грн - інфляційні втрати, 68 940 078,42 грн - пеня, 7 088 495,40 грн - 3% річних, 16650000,00 грн - штраф, 18 431 960,55 грн - відшкодування збитків з 3 305 432,97 грн інфляційного збільшення та 980 892,40 грн 3% річних, посилаючись на неналежне виконання грошових зобов'язань за Індивідуальним договором №ПГ1002/3296-22 від 10.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3295/34-22 від 10.02.2022 з урахуванням Додаткової угоди №1 від 25.05.2022 та Додаткової угоди №2 від 20.10.2022.

Разом із позовом АТ "Укргазвидобування" подало заяву про забезпечення позову, в якій просило суд накласти арешт на майно та кошти ТОВ "І Джі Еф Трейдінг", що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, у розмірі 272 483 828,80 грн до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Вищенаведена заява АТ "Укргазвидобування" обґрунтована відсутністю у ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" наміру та реальних коштів для погашення заборгованості перед АТ "Укргазвидобування" за Індивідуальним договором до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу та є достатньо обґрунтованим підтвердженням того, що невжиття заходів з забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та кошти ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі.

13.04.2026 ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" подало заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких просив відмовити у її задоволенні, оскільки у межах судової справи №910/7489/24 розглядається спір між ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" та АТ "Укргазвидобування" про визнання укладеної додаткової угоди №5 до Індивідуального договору №ПГ1002/3296-22 від 10.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3295/34-22 від 10.02.2022. Згідно положень вказаної додаткової угоди ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" зобов'язаний здійснювати виконання грошового зобов'язання після припинення/скасування воєнного стану в Україні. В аналогічних справах №910/7486/24, №910/7487/24 судовими рішення відповідні додаткові угоди були визнані укладеними. Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання не настав.

Розглянувши заяву АТ "Укргазвидобування" про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову унормовані у статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), згідно з положеннями частини 1 якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частина 2 статті 136 ГПК України).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі №914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі №922/3528/23, від 17.06.2022 у справі №908/2382/21.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду - майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, тощо

У разі звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові також зазначила, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно (грошові кошти) лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.

З наведеного вище вбачається, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться в прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Предметом позову у цій справі є вимога АТ "Укргазвидобування" про стягнення з ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" 272 483 828,80 грн.

Оскільки предметом позову є вимоги майнового характеру, тому в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

На думку заявника, достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, полягає в тому, що ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" не виконав у строк грошове зобов'язання.

Однак суд звертає увагу заявника на те, що вказане обґрунтування не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки саме собою можливе неналежне виконання договірного зобов'язання не підтверджує обставину ухилення відповідача від виконання рішення суду у майбутньому, ускладнення/унеможливлення його виконання.

Також, на думку заявника, достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, полягає в тому, що статутний капітал ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" становить лише 10 000,00 грн.

Разом із цим, згідно положень частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними у виборі контрагента.

Тобто перш ніж укладати багатомільйонний правочин ризик вибору контрагента лежить на продавці. Іншими словами продавець перед укладенням відповідного договору міг перевірити статутні документи покупця та його фінансовий стан (бухгалтерську звітність).

Більше того, документ - Баланс (Звіт про фінансовий стан за 2025), відсутній як у матеріалах позовної заяви, так і в матеріалах заяви про забезпечення позову.

Також заявник посилається на інформацію, зазначену в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 29.03.2024 про надання тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні № 12023000000002306 від 14.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України: "Також, виявлено ряд суб`єктів господарської діяльності, які протягом 2022-2023 організували протиправний механізм неконтрольованого виводу валютних коштів закордон при імпортних операціях, а саме:…..

ТОВ «І Джі Еф Трейдінг» (НОМЕР_926) користуючись послугами АБ «Кліринговий Дім» та АТ «Банк Альянс» в 2022-2023 роках перерахувало 3280677892 грн до країн Швейцарії, Австрії та Чехії з метою «розрахунку за імпорт продукції на умовах попередньої оплати та на умовах оплати по факту поставки, у тому числі за імпорт на умовах кредитування». Відповідно до наявних даних, посадовими особами ТОВ «І Джі Еф Трейдінг» протягом 2022-2023 років імпортовано товару на загальну суму 491182014 грн, що свідчить про факт не поставки товару на загальну суму 2 789 495 878 грн. Згідно з довідкою 20 ОПП, посадовими особами підприємства не задекларовано жодного об`єкта. Згідно штатного розпису 6 співробітників, протягом 2022 року сплата до державного бюджету становить 5 217 000 грн, обсяг пз - 9,9 млрд грн, пк - 7,5 млрд грн".

Відповідно до частини 2 статті 131 КПК України Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 статті 131 КПК України).

За положеннями абзаців 1, 2 статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп'ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.

Разом із цим, у відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, зазначена інформація в ухвалі слідчого судді не є обставиною, яка не потребує доказуванню.

Більше того, зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 29.03.2024 від 14.12.2023 не вбачається, що ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" вчинило діяння, передбачене частиною 2 статті 364 КК України та не є службовою особою у розумінні статті 364 КК України.

Крім цього, доводи АТ "Укргазвидобування" суд вважає взаємосуперечливими, оскільки спершу заявник просить суд накласти арешт на грошові кошти та майно в межах ціни позову у розмірі 272 483 828,80 грн, однак вказує про відсутність у ТОВ "І Джі Еф Трейдінг" реальних коштів та задекларованого майна.

У той же час, суд не враховує аргументи ТОВ "І Джі Еф Трейдінг", викладені у запереченнях від 13.04.2026 щодо ненастання строку виконання грошового зобов'язання, оскільки такі мають бути оцінені судом під час вирішення спору по суті.

З огляду на встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви АТ "Укргазвидобування" про забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

СуддяСергій МУДРИЙ