Рішення № 135650562, 07.04.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1143/25

Номер провадження 2/350/49/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

представника позивача прокурора Семкович Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат,-

установив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Керівник Калуської окружної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а також інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як замовник будівництва здійснив будівництво об`єкта «Будівництво магазину з влаштуванням офісних приміщень» на території с. Сваричів, яке розпочато 27.12.2019 на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт та завершено з введенням об`єкта в експлуатацію 04.01.2022. Відповідач, будучи замовником будівництва об`єкта нежитлової нерухомості (код ДК 018 1230.1 - торгові центри, універмаги, магазини), відповідно до вимог законодавства був зобов`язаний взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування до місцевого бюджету коштів пайової участі.

Позивач посилається на положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент початку будівництва), а також на пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №132-IX від 20.09.2019, якими встановлено обов`язок замовників будівництва, об`єкти яких не введені в експлуатацію станом на 01.01.2020, звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі та сплатити відповідні кошти до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Однак, відповідач не звертався до Сваричівської сільської ради, а в подальшому до Рожнятівської селищної ради як правонаступника, із заявою про визначення розміру пайової участі, не уклав відповідного договору та не сплатив кошти пайової участі до місцевого бюджету.

Згідно рішення Сваричівської сільської ради від 14.10.2012 №146-14/2012 розмір пайової участі для нежитлових будівель становить 1% від загальної кошторисної вартості будівництва. Враховуючи, що кошторисна вартість об`єкта складає 4 500 000 грн, розмір пайової участі становить 45 000 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем передбаченого законом обов`язку щодо сплати пайової участі, останній без достатньої правової підстави зберіг у себе грошові кошти, які підлягали перерахуванню до місцевого бюджету, а відтак такі кошти підлягають стягненню на підставі статті 1212 ЦК України.

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні втрати у сумі 25458,20 грн та 3% річних у сумі 4793,40 грн, посилаючись на положення статті 625 ЦК України, яка поширюється на всі види грошових зобов`язань, у тому числі позадоговірні.

Також прокурор обґрунтовує підстави для звернення до суду в інтересах держави тим, що Рожнятівська селищна рада не вжила заходів щодо захисту своїх інтересів у частині стягнення коштів пайової участі, що свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бурак Б.В. проти задоволення позову заперечували, подали письмові заперечення та пояснення, у яких просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У запереченнях зазначено, що після 01.01.2020 законодавством України скасовано обов`язок замовників будівництва щодо укладення договорів пайової участі та сплати відповідних коштів, оскільки статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено. Договір пайової участі між ним та органом місцевого самоврядування не укладався, а відтак відсутні підстави для виникнення будь-якого грошового зобов`язання.

Крім того, сторона відповідача посилається на положення статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони не мають зворотної дії в часі, та зазначає, що покладення на нього обов`язку сплачувати пайову участь після скасування відповідної норми є неправомірним.

Також відповідач вказує, що відсутні підстави для застосування статті 1212 ЦК України, оскільки не існувало правового обов`язку зі сплати коштів, а отже відсутній факт безпідставного збагачення. Заперечуючи проти вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, відповідач зазначає, що відсутність грошового зобов`язання виключає можливість застосування статті 625 ЦК України.

Окрім цього, представник відповідача звернув увагу суду на відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором, оскільки Рожнятівська селищна рада не позбавлена можливості самостійно звернутися до суду та здійснювати захист своїх прав.

У зв`язку з викладеним, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Прокурор у відповіді на відзив заперечив доводи відповідача та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Зазначив, що твердження відповідача про відсутність обов`язку сплати пайової участі у зв`язку із виключенням статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з 01.01.2020 є безпідставними, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення законодавства, чинні на момент початку будівництва, а також перехідні положення Закону України від 20.09.2019 №132-IX. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво об`єкта розпочато 27.12.2019 та завершено із введенням в експлуатацію 04.01.2022, а відтак обов`язок відповідача щодо сплати пайової участі виник до введення об`єкта в експлуатацію та підлягав виконанню у 2020 році. Обов`язок сплати пайової участі виникає безпосередньо із закону, а не з договору, який лише визначає її розмір, у зв`язку з чим відсутність укладеного договору не звільняє відповідача від виконання такого обов`язку.

Відповідач не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі та не здійснив її сплату до прийняття об`єкта в експлуатацію, у зв`язку з чим без достатньої правової підстави зберіг у себе грошові кошти, які підлягали перерахуванню до місцевого бюджету. Посилання відповідача на судову практику у спорах щодо укладення договорів пайової участі є нерелевантними до спірних правовідносин, оскільки у даній справі відсутній спір щодо укладення договору, а предметом позову є стягнення безпідставно збережених коштів.

Також прокурор обґрунтував вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, посилаючись на частину другу статті 625 ЦК України та правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких зазначені нарахування застосовуються до будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Прострочення виконання відповідачем обов`язку щодо сплати пайової участі є триваючим, а тому інфляційні втрати та три відсотки річних підлягають нарахуванню за весь період прострочення.

Окремо зазначив про наявність підстав для представництва інтересів держави прокурором, оскільки Рожнятівська селищна рада як уповноважений орган не вжила заходів щодо стягнення відповідних коштів, договір пайової участі не укладала, а відповідач не звертався із заявою про його укладення, що свідчить про бездіяльність органу місцевого самоврядування.

У зв`язку з викладеним прокурор просив врахувати наведені доводи під час розгляду справи та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 04.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

06.09.2025 від представника відповідача надійшли заперечення на позов, у яких відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 22.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

10.10.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення щодо заперечень проти позовних вимог.

06.11.2025 позивачем подано відповідь на письмові заперечення позивача.

Інші заяви та клопотання від учасників справи, які мали б істотне значення для вирішення спору, до суду не надходили.

У судовому засіданні прокурор Семкович Т.В. позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, додатково зазначила, що відповідачем не виконано передбачений законом обов`язок щодо сплати пайової участі до моменту введення об`єкта в експлуатацію, у зв`язку з чим останній без достатньої правової підстави зберіг у себе грошові кошти, які підлягали перерахуванню до місцевого бюджету.

Представник Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області Джогола Т.В., яка брала участь у підготовчому судовому засіданні, позовні вимоги підтримала повністю, не заперечувала проти їх задоволення, просила суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини та зазначаючи, що відповідач не звертався до органу місцевого самоврядування щодо визначення розміру пайової участі та не сплатив відповідні кошти до бюджету територіальної громади.

Відповідач ОСОБА_1 , який брав участь у попередньому судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, зазначив, що про необхідність укладення договору пайової участі та сплати відповідних коштів йому відомо не було, вважав, що відсутні правові підстави для покладення на нього такого обов`язку, а також заперечував проти стягнення заявлених сум.

Представник відповідача - адвокат Бурак Б.В., в попередніх судових засіданнях наполягав, що не підлягає задоволенню, посилаючись на відсутність у відповідача обов`язку щодо сплати пайової участі після 01.01.2020, відсутність укладеного договору, а також на правові висновки Верховного Суду. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності відповідача, просив суд завершити розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданих письмових пояснень, проти ухвалення рішення за відсутності сторони відповідача не заперечував.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області 27.12.2019 замовнику будівництва ОСОБА_1 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ІФ 061193610951 на об`єкт «Будівництво магазину з влаштуванням офісних приміщень». Код об`єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд 1230.1 (торгові центри, універмаги, магазини), клас наслідків СС1.

Державною інспекцією архітектури та містобудування України 04.01.2022 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ІУ 101220104970 на об`єкт «Будівництво магазину з влаштуванням офісних приміщень по АДРЕСА_1 ».

Згідно з вказаною декларацією, датою початку будівництва є 27.12.2019, строк введення об`єкта в експлуатацію - 04.01.2022. Об`єкт будівництва розташований за адресою: АДРЕСА_1 , збудований на земельній ділянці з кадастровим номером 2624885101:01:005:0014, площею 0,0618 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування адміністративних будинків та офісних будівель.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №428971261 встановлено, що власником зазначеної земельної ділянки є ОСОБА_1 .

Згідно з техніко-економічними показниками об`єкта, наведеними у декларації, загальна площа будівлі становить 439,5 кв.м, кількість поверхів - 2, кошторисна вартість будівництва становить 4500 тис. грн, об`єкт відноситься до споруд з кодом ДКБС 1230.1 - торгові центри, універмаги, магазини, клас наслідків СС1.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 розпочав будівництво зазначеного об`єкта 27.12.2019 та завершив його із введенням в експлуатацію 04.01.2022.

Разом з тим, як вбачається з листів Калуської окружної прокуратури від 06.06.2025 та 01.07.2025, відповідей Рожнятівської селищної ради від 19.06.2025 та 28.07.2025, а також листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 10.07.2025, відповідач ОСОБА_1 до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі не звертався, договір пайової участі не укладався, а кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплачувалися.

Судом також досліджено рішення Сваричівської сільської ради №146-14/2012 від 14.10.2012 та Положення про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Сваричів, які визначають порядок та розмір пайової участі замовників будівництва, а також рішення Рожнятівської селищної ради від 03.12.2020 №12-1/2020, яким врегульовано питання правонаступництва відповідних повноважень.

Вказані обставини свідчать про виникнення між сторонами спору щодо виконання відповідачем обов`язку зі сплати пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та правомірності стягнення відповідних коштів у судовому порядку.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу та здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 6 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правові та організаційні засади містобудівної діяльності, а також порядок участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів .

Відповідно до статті 1 вказаного Закону замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності чи користуванні земельну ділянку та має намір здійснювати будівництво об`єкта .

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій включає, зокрема, будівництво об`єктів та створення інженерно-транспортної інфраструктури .

Частиною другою статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент початку будівництва) встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту .

Частиною третьою статті 40 цього Закону визначено, що пайова участь полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію коштів до відповідного місцевого бюджету .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є замовником будівництва об`єкта «Будівництво магазину з влаштуванням офісних приміщень по АДРЕСА_1 », що підтверджується повідомленням про початок виконання будівельних робіт № ІФ 061193610951 від 27.12.2019, поданим у встановленому законом порядку.

Згідно з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації № ІУ 101220104970 від 04.01.2022, зазначений об`єкт завершено та введено в експлуатацію 04.01.2022, що свідчить про завершення будівництва та виникнення правових наслідків, пов`язаних із таким будівництвом.

Таким чином, судом встановлено, що будівництво об`єкта було розпочато до 01 січня 2020 року, однак станом на цю дату об`єкт не був введений в експлуатацію, а договір пайової участі між відповідачем та органом місцевого самоврядування укладений не був.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено, однак законодавцем одночасно встановлено спеціальне правове регулювання таких правовідносин у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення».

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX замовники будівництва, об`єкти яких станом на 01 січня 2020 року не введені в експлуатацію, або будівництво яких розпочато у 2020 році, зобов`язані у визначеному законом порядку звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі та сплатити відповідні кошти.

Підпунктами 3 та 4 пункту 2 розділу ІІ зазначених положень встановлено, що замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, а також сплатити пайову участь виключно грошовими коштами до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець не припинив обов`язок замовників будівництва щодо участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а лише змінив механізм його реалізації після 01.01.2020, встановивши перехідний порядок для об`єктів, будівництво яких розпочато до цієї дати та не завершено.

Посилання відповідача на статтю 58 Конституції України є безпідставними, оскільки обов`язок щодо сплати пайової участі виник у відповідача з моменту початку будівництва 27.12.2019, тобто в період дії статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а подальші зміни законодавства лише врегулювали порядок виконання вже існуючого обов`язку у перехідний період; отже, у даному випадку не відбулося застосування закону зворотно в часі, а доводи відповідача є необґрунтованими.

Суд також зазначає, що відсутність укладеного договору пайової участі не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку щодо її сплати, оскільки такий обов`язок виникає безпосередньо із закону, а укладення договору є лише формою його реалізації та визначення розміру зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач не звернувся до Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області із заявою про визначення розміру пайової участі та не сплатив відповідні кошти до моменту введення об`єкта в експлуатацію.

Верховний Суд у постанові від 20 липня 2022 року у справі №910/9548/21 зазначив, що у разі невиконання замовником будівництва обов`язку щодо сплати пайової участі до введення об`єкта в експлуатацію належним способом захисту є стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі №643/21744/19 дійшла висновку, що у разі, коли особа без достатньої правової підстави зберігає у себе кошти, які повинна була сплатити, такі кошти підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, правовідносини між сторонами є позадоговірними (кондикційними), а визначальним є сам факт безпідставного збереження відповідачем коштів пайової участі.

Згідно з розрахунком позивача, виконаним з урахуванням кошторисної вартості будівництва 4500000 грн та рішення Сваричівської сільської ради №146-14/2012 від 14.10.2012, розмір пайової участі становить 45000 грн, який судом перевірено та визнано обґрунтованим.

Судом встановлено, що обов`язок відповідача щодо сплати пайової участі мав бути виконаний до моменту введення об`єкта в експлуатацію, тобто до 04.01.2022, однак виконаний не був.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений законом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання саме з 04.01.2022.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Суд враховує, що зазначені нарахування мають компенсаційний характер, спрямовані на відшкодування втрат кредитора від знецінення грошових коштів та є способом захисту його майнового права.

Правова позиція щодо застосування статті 625 ЦК України неодноразово висловлена Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду, відповідно до якої зазначені нарахування підлягають застосуванню до всіх грошових зобов`язань, у тому числі позадоговірних.

Отже, відсутність між сторонами договірних правовідносин не виключає застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України.

Суд також враховує, що інфляційні втрати визначаються на підставі офіційних індексів інфляції, які публікуються органами державної статистики України, та нараховуються за весь період прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на те, що прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання є триваючим, інфляційні втрати та три відсотки річних підлягають нарахуванню за весь період такого прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що інфляційні втрати у розмірі 25458,20 грн та три відсотки річних у розмірі 4793,40 грн нараховані відповідно до вимог чинного законодавства, є арифметично правильними та підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Оскільки позовні вимоги керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області задоволено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Івано-Франківської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов керівника Калуської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Рожнятівської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області (ЄДРПОУ 04355125) шляхом перерахунку на рахунок UA10899980314161921000009658, код платежу 24170000, одержувач: ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Рожнятів/24170000, ЄДРПОУ 37951998, 45000 грн безпідставно збережених коштів пайової участі, 25458,20 грн інфляційних втрат та 4793,40 грн 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на користь Івано-Франківської обласної прокуратури у розмірі 3028,00 грн (рахунок IBAN UA668201720343120001000003924, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03530483).

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 14.04.2026.

Суддя: