Ухвала суду № 135645865, 13.04.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3122/26

УХВАЛА

13 квітня 2026 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» про зобов?язання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 08.04.2026 року звернулася до Залізничного районного суду м.Львова з позовом, в якому просить зобов?язати заборонити ПРАТ «Львівтеплоенерго» та будь-яким іншим особам за їх дорученням здійснювати відключення електропостачання, відключення дистанційно електролічильника та подачі електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на групу нежитлових приміщень 21-1, 21-1А, 21-1б, 21-2, лічильник №0599019203802021; зобов?язати ПРАТ «Львівтеплоенерго» переоформити договір електропостачання на нового власника ОСОБА_1 , у зв?язку зі зміною власника; визнати незаконними будь-які відключення електропостачання, а при відключенні, якщо таке відбудеться дистанційно чи в будь-який спосіб.

Ознайомившись з матеріалами даної позовної заяви, вважаю, що справа не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, виходячи з наступного.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом підсудності.

Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Згідно з ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред?являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред?явлені одночасно щодо декількох об?єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об?єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.

Тобто, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов?язків, що пов?язані із нерухомим майном.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є оформлення договірних відносин між ОСОБА_1 та ПРАТ «Львівобленерго», про що позивачем зазначено у позовній заяві.

Будь яких вимог, що стосуються спору з приводу нерухомого майна матеріали справи не містять.

Таким чином, підстав для застосування виключної підсудності, що визначені у ч.1 ст.30 ЦПК України, не встановлено.

Згідно відповіді №2591522 від 10.04.2026 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ПРАТ «Львівобленерго» за адресою: м.Львів, вулКозельницька, 3, тобто на території Сихівського району м.Львова.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Враховуючи наведене, справа за позовом ОСОБА_1 до ПРАТ «Львівобленерго» про зобов?язання до вчинення дій не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, оскільки місцезнаходження відповідача у Сихівському районі м.Львова, а тому справа має бути направлена за правилами підсудності до Сихівського районного суду м.Львова.

Керуючись ст.31, 32, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

постановив:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» про зобов?язання до вчинення дій передати на розгляд Сихівському районному суду м.Львова(м.Львів, вул.Чоловського, 2).

Копію ухвали невідкладно направити позивачу для відома.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний