Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №760/3760/26
2/760/12696/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря Гержової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача - адвоката Юхименка Юрія Юрійовича, подана в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції позивача.
До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява представника позивача - адвоката Юхименка Юрія Юрійовича, подана в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА» здійснювало обслуговування та утримання будинку АДРЕСА_2 . 12.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_2 в особі уповноваженої особи від співвласників ОСОБА_3 укладено Договір №1 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Позивачем наддавались відповідачам, як власникам квартири АДРЕСА_1 , послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема утримання будинку та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем тощо. Відповідачами не сплачена вартість спожитих ним житлово-комунальних послуг, що надані позивачем, в результаті чого утворилася заборгованість за період з 31.12.2020 по 26.05.2023 у розмірі 13 892,34 грн. Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість, а також стягнути витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу.
ІІ. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі надали суду відзив на позовну заяву, в якому заперечували проти позовних вимог, просили відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву відповідачі зазначили, що Договір № 1 від 12.12.2019 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком відповідачами не підписаний, а укладений від імені ініціативної групи співвласників ОСОБА_3 (власником квартири у тому самому будинку). Позивачем не надано повного тексту протоколу загальних зборів співвласників від 12.12.2019 року, підписаних листів до протоколу, доказів належного повідомлення співвласників про проведення зборів у строки та у спосіб, визначені ст. 10 Закону № 417-VІІІ, підтвердження наявності кворуму, необхідного для прийняття рішення, документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_3 , додатків до договору (список співвласників, загальні відомості про будинок, кошторис витрат, вимоги до якості послуги). За відсутності таких документів неможливо встановити факт належного прийняття рішення співвласниками та, відповідно , виникнення правового зобов`язання у відповідачів. До позовної заяви не долучено жодних доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_3 на укладення будь-яких угод від імені відповідачів, а відтак, відсутні правові підстави вважати відповідачів стороною Договору № 1 від 12.12.2019. Також позивачем не надано доказів на підтвердження права власності відповідачів на квартиру АДРЕСА_1 , не визначена частка кожного із співвласників у зобов`язанні. Розрахунок заборгованості не містить відомостей про особу, яка його склала. Її посаду та підпис, не скріплений печаткою та не має вихідних реквізитів. Позивачем не надано первинних документів (рахунків або квитанцій, виставлених відповідачам, актів виконаних робіт (наданих послуг) за відповідні періоди тощо), доказів фактичного виконання робіт з управління будинком за спірний період. Наданий позивачем розрахунок складений за інший, ширший або не збіжний із заявленим у позові розрахунковий період. Також відповідачі просять застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог у частині тих платежів, щодо яких трирічний строк позовної давності є пропущеним. Щодо витрат на правничу допомогу, відповідачі вважають, що такі витрати не доведені позивачем та є неспівмірними.
ІІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
27 лютого 2026 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, про що належним чином були повідомлені сторони.
Представник позивача - адвокат Юхименка Ю.Ю. в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, у поданому відзиві заперечували проти задоволення позовних вимог, просили справу розглянути у їх відсутності.
За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
12 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «КОМУНАЛКА» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в особі ОСОБА_3 , якій належить квартира АДРЕСА_3 , що діє на підставі протоколу № б/н від 12.12.2019 року зборів співвласників багатоквартирного будинку, укладено Договір №1 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до умов вказаного Договору управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язалися оплачувати управителю послугу з управління за встановленою Договором ціною, а також відшкодувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням будинком, у разі, коли управитель отримав на такі витрати згоду співвласників.
Відповідно до пункту 2.2.3 Договору, кожен із співвласників зобов`язався оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з розділом 5 Договору, ціна послуги з управління становить 9,82 грн. з ПДВ на місяць за 1 кв.м. загальної житлової площі житлового приміщення у будинку та включає: 1) витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 4,43 грн. з ПДВ на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового приміщення вище першого поверху відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території; 2) винагороду управителю у розмірі 0,74 грн. з ПДВ за 1 кв. м на місяць. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником на розрахунковий рахунок управителя не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Послуги за цим договором оплачуються власником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок управителя.
Відповідно до інформації, наданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 24.09.2025 року за № 062/14-8964, за даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстрована за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (в рівних долях).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за житлово-комунальні послуги за період з 31.12.2020 року по 26.05.2023 року становить 13 892,34 грн.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 68 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) наймачі (власники) зобов`язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками право відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.
Разом з тим, згідно пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Зі свого боку, виконавець комунальної послуги, зокрема, зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором (пункти 1, 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
За змістом частини 1 статті 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначено відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг отриманих ним до укладання відповідного договору.
Відповідно до статті 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 5, 10 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
За змістом частини 1 статті 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до частини 7 статті 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація регулює ціни та тарифи за виконання робіт та надання житлово-комунальних послуг підприємствами, а також визначає і встановлює норми їх споживання, здійснює контроль за їх додержанням.
Згідно з статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (належне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Позивач свої вимоги обґрунтовує наявністю Договору № 1 від 12 грудня 2019 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «КОМУНАЛКА» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі протоколу № б/н від 12.12.2019 року зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
Частиною 15 статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що рішення зборів співвласників оформлюється протоколом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Позивачем не надано суду протоколу № б/н від 12.12.2019 року зборів співвласників багатоквартирного будинку, на підставі якого діяла ОСОБА_4 при укладанні Договору № 1 від 12 грудня 2019 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що позбавляє суд можливості перевірити легітимність обрання управителя, наявність повноважень у ОСОБА_3 на підписання договору від імені відповідачів та факту погодження тарифу власника квартир у цьому будинку. За відсутності протоколу, нарахування заборгованості за ставкою 9,82 грн/кв.м є одностороннім визначенням ціни послуг позивачем, що є неправомірним.
Щодо розрахунку заборгованості, наданого позивачем, суд зауважує, що такий розрахунок має печатку Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «КОМУНАЛКА» та підпис, проте не має відомостей ким саме такий розрахунок підписаний (ПІБ особи та її посада). Відсутність ПІБ особи у розрахунку не дає можливості ідентифікувати відповідальну особу.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд погоджується з доводами відповідачів про те, що такий документ є внутрішнім обліковим документом підприємства, який лише відображає суми нарахувань, проте не є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення такої операції та повинні містити назву, дату складання, посади осіб, відповідальних за операцію, та їхні особисті підписи. Розрахунок заборгованості, за своєю правовою природою, є зведеним документом, який має складатися на підставі первинних даних, що підтверджують реальність надання послуг. Оскільки позивач є надавачем послуг, доказом виконання ним своїх зобов`язань згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є саме результат господарської діяльності, зафіксований відповідними актами виконаних робіт або нарядами.
Дотримуючись принципу змагальності та обов`язку доказування, закріпленого у статті 81 ЦПК України, у даній справі позивач мав надати суду акти виконаних робіт (наданих послуг), підписані уповноваженою особою від співвласників, або докази фактичного понесення витрат на утримання будинку (договори з енергопостачальними організаціями, рахунки від підрядників, платіжні доручення тощо).
Оскільки позивачем не представлено жодних первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій з утримання будинку за спірний період, суд вважає позовні вимоги про стягнення коштів передчасними, недоведеними та необґрунтованими.
Щодо суб`єктного складу зобов`язання суд зазначає, що позивач наполягає на солідарному стягненні боргу з обох відповідачів. Однак судом встановлено на підставі інформації, наданої Комунальним підприємством Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 24.09.2025 року за № 062/14-8964, що квартира АДРЕСА_1 , належить відповідачам на праві власності по 1/2 частці кожному.
Згідно зі статтею 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Тобто, кожен співвласник несе витрати на утримання майна пропорційно до своєї частки у праві власності.
При цьому, солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання (статті 541 ЦК України).
Підстав для солідарного стягнення судом не встановлено, оскільки закон пов`язує солідарну відповідальність співвласників виключно з правом спільної сумісної власності, що у даній справі відсутнє.
Щодо питання пропуску позовної давності, про яке заявили відповідачі, суд зазначає, що вказані доводи не підлягають задоволенню, оскільки весь спірний період нарахувань (31.12.2020 - 26.05.2023) охоплювався дією пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Згідно з цими нормами, у період дії карантину та воєнного стану перебіг позовної давності був зупинений, а враховуючи, що автоматичне продовження строків припинилося лише 04.09.2025 (із набранням чинності Законом № 4434-IXвід 14.05.2025 № 4434-IX Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності), позивач звернувся до суду в межах встановленого законом трирічного строку.
За змістом частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (частини 1, 2 статті 76 ЦПК України).
Положеннями статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами, що відповідачі набули обов`язку перед позивачем саме на підставі належно укладеного й обов`язкового для них договору, що особа, яка підписала договір від імені співвласників, діяла в межах належних повноважень. Також не доведено, що заявлений до стягнення розмір заборгованості є правильним, оскільки розрахунок заборгованості не підтверджений належними первинними документами. Крім того, не обґрунтовані правові підстави для солідарного стягнення суми з двох співвласників.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 76 - 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд-
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову представника позивача - адвоката Юхименка Юрія Юрійовича, поданого в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат по оплаті комунальних послуг - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 10.04.2026.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КОМУНАЛКА», адреса: 03037, м. Київ, вул. Освіти, буд. 16а, кв. 174, ЄДРПОУ 43067304.
Представник позивача: Юхименко Юрій Юрійович, адреса: 02094, м. Київ, вул. Якова Гніздовського, буд. 1, оф. 212/3, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуюча суддя Н.В. Сердюк
Судове рішення № 135642691, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 10.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 760/3760/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: