Ухвала суду № 135639214, 05.03.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2958/25

Провадження № 1-кп/589/401/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (дистанційно),

представника потерпілої ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження №12025200620000321 по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шосткинського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження № 12025200620000321 відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст.115 КК України.

16.02.2026 р. до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу - тримання під вартою до двох місяців, з посиланням на наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання цього запобіжного заходу.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину - умисному протиправному заподіянні смерті двох осіб, що було вчинено з автоматичної зброї на спостережному пункті «Слон» на ґрунті неприязних відносин. Прокурор вказував, що через загрозу безальтернативного покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років або довічного ув`язнення, обвинувачений, усвідомлюючи його невідворотність, може переховуватися від суду. Крім того, наголошував на існуванні ризику впливу на свідків, які на даний час не допитані судом, з метою схилення їх до зміни або відмови від показань. Крім того, прокурор наголошував на схильності обвинуваченого до скоєння протиправних дій та його девіантній поведінці, що дає достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 може вчинити інші кримінальні правопорушення. Таким чином, зважаючи на те, що ризики не зникли та не зменшилися, а протипоказань за станом здоров`я для перебування обвинуваченого в умовах ізоляції не встановлено, прокурор вважав за необхідне продовжити тримання під вартою на 60 днів без визначення розміру застави. В судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання в повному обсязі.

05.03.2025р. захисник ОСОБА_7 звернулась до суду із запереченням на клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому просила залишити без задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 . Натомість захисник просила обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю за адресою проживання: АДРЕСА_1 . Також у разі, якщо суд прийде до висновку про необхідність продовження тримання під вартою, просила визначити суму застави у розмірі 60 560 грн.

Вважала клопотання прокурора таким, що не підлягає задоволенню, оскільки воно було надіслано стороні захисту без зазначення дати його складення. Зазначила, що сторона обвинувачення не навела жодних нових обставин, а наведені мотиви носять загальний та декларативний характер і залишаються незмінними ще зі стадії досудового розслідування. Повідомила, що ризик переховування обґрунтовується виключно тяжкістю можливого покарання, а ризики впливу на учасників провадження чи вчинення іншого правопорушення не підтверджені жодними доказами та ґрунтуються виключно на гіпотетичних міркуваннях та припущеннях сторони обвинувачення. Крім того, вказувала на суттєве зменшення ризиків, що об`єктивно підтверджується позицією прокурора, який у клопотанні від 14.11.2025р. уже сам пропонував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Також наголошувала, що дані про особу ОСОБА_6 свідчать про наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей та міцні соціальні зв`язки. Окрім того, зазначала, що обвинувачений буде забезпечений належними побутовими умовами, оскільки його мати, ОСОБА_11 , має постійне місце роботи та стабільний дохід, що виключає необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Вказане захисником було підтримане і в судовому засіданні. Також захисник додала, що обвинувачення та зібрані докази ґрунтуються виключно на визнанні обвинуваченим вини на початку досудового розслідування. Окремо наголосила, що за весь час військової служби підзахисний не мав дисциплінарних стягнень. Крім того, вказувала на об`єктивну неможливість незаконного впливу на свідків, оскільки останні на даний час проходять службу та перебувають у військовій частині. Також вказувала, що матір обвинуваченого є дієздатною та може надавати йому допомогу у разі застосування цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, вважав, що жодні ризики, що були наведені прокурором не підтверджені, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Зазначив, що при дослідженні доказів виникає сумнів у доведеності вини обвинуваченого, обвинувачення ґрунтується на припущеннях. Зауважив, що перебування обвинуваченого вдома під цілодобовим домашнім арештом повністю виключить ризик впливу на свідків. Окрім того, вказував, що наявність у ОСОБА_6 статусу військовослужбовця жодним чином не впливає на можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Представник потерпілої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримав думку прокурора щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу. Зазначив, що характер ймовірних дій обвинуваченого щодо здійснення декількох пострілів свідчить про їх цілеспрямованість, а не випадковість. Наголосив на наявності ризику переховування, оскільки сторона захисту не може гарантувати явку особи у разі звільнення обвинуваченого з-під варти. Також зауважив, що станом на теперішній час судом не допитані всі свідки та не досліджені матеріали справи. Наведене у сукупності виключає можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, представника потерпілої, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ухвали Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 12.01.2026р. строк тримання ОСОБА_6 під вартою спливає 12.03.2026 р.

Відображення принципів вирішення питання про продовження дії щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України. Згідно зазначених норм, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; репутація, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Доцільність продовження застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу є наразі актуальною. На цей час ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання обвинуваченому такого запобіжного заходу як тримання під вартою істотно не змінились.

Як вбачається з обвинувального акту та встановлено судом, ОСОБА_6 є особою молодого віку, раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя осіб, за який йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років або довічне позбавлення волі. Наявності міцних соціальних зв`язків у обвинуваченого не встановлено. Так, ОСОБА_6 неодружений, проживає із сестрою, утриманців не має.

У сукупності із викладеним покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи, що дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку та істотний ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

Те, що обвинувачений є військовослужбовцем та учасником бойових дій не може бути стримуючим фактором, який може забезпечити його належну процесуальну поведінку. Більш того отримані ним навички і досвід під час військової служби розширюють його можливості переховування від суду.

Ризик вчинення обвинуваченим нового злочину також є цілком доведеним з огляду на наведені вище дані про особу обвинуваченого.

Разом із тим, наявність інших ризиків в судовому засіданні не доведено.

Суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Посилаючись як на одну із підстав для застосування цього запобіжного заходу на тяжкість покарання, суд враховує, що воно не може бути єдиною підставою для тримання обвинуваченого під вартою, однак у сукупності з іншими обставинами, які суд дослідив у цьому провадженні, така може бути вагомою підставою при обранні цього запобіжного заходу.

При цьому суд зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Як зазначено вище, така можливість у даному випадку доведена сукупністю обставин: тяжкістю інкримінованого злочину і покарання, що загрожує, та наявністю у ОСОБА_6 специфічних навичок та бойового досвіду, здобутих під час військової служби, що об`єктивно розширюють його можливості тривалий час переховуватися від суду та правоохоронних органів.

Такий фактор як плин часу, на який посилається сторона захисту, істотно не впливає на ступінь встановлених ризиків та не зменшує їхню істотність.

Суд вважає, що лише такий винятковий запобіжний захід, як тримання під вартою, зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків. Обставини, наведені стороною захисту, не спростовують висновків суду про те, що цілодобовий домашній арешт не є достатнім запобіжним заходом, оскільки вказаний вид запобіжного заходу передбачатиме перебування обвинуваченого на волі, що дає йому реальну можливість ухилитися від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення. Цей запобіжний захід значною мірою ґрунтується на суб`єктивному ставленні обвинуваченого до виконання обов`язків та не містить дієвих механізмів контролю, здатних у повному обсязі мінімізувати ймовірність ухилення від суду під загрозою призначення найбільш суворого виду покарання, передбаченого законом.

Враховуючи викладене та те, що 12.03.2026р. спливає строк дії існуючого запобіжного заходу та немає реальної можливості станом на цю дату завершити судовий розгляд, суд погоджується з доводами клопотання прокурора та вважає, що його слід задовольнити та продовжити ОСОБА_6 дію існуючого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03.05.2026 року, включно.

Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке спричинило загибель людей, суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 03 травня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2