Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
13 квітня 2026 рокусправа № 380/5864/26 м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Андрусів У. Б., перевіривши виконання позивачем вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пред`явив позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу, судді у відставці ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Львівського Апеляційного суду № 07.20/301/2020 від 13.03.2020 про розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посад включення до стажу, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - часу проходження строкової військової служби 04 роки 10 місяців 19 дні; половини терміну навчання на стаціонарі у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, юридичному факультеті 02 роки 05 місяців; виконання обов`язків судді Шевченківського районного народного суду м. Львова 01 місяць 30 днів; час роботи на посаді старшого консультанта по кадрах, начальника відділу кадрів управління юстиції Львівської облдержадміністрації - 01 рік 02 місяці 13 днів;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Львівського Апеляційного суду № 07.20/301/2020 від 13.03.2020, починаючи з 25.03.2021 в розмірі 74 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, виходячи із розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 32 рік, 03 місяців 23 дні, та розміру суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 201792,00 грн, зарахувавши до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - час проходження строкової військової служби 04 роки 10 місяців 19 дні; половину терміну навчання на стаціонарі у Львівському державному університеті ім. Івана Франка, юридичному факультеті 02 роки 05 місяців; виконання обов`язків судді Шевченківського районного народного суду м. Львова 01 місяць 30 днів; час роботи на посаді старшого консультанта по кадрах, начальника відділу кадрів управління юстиції Львівської облдержадміністрації, яке в той час здійснювало керівництво та контроль за діяльністю судів в області - 01 рік 02 місяці 13 днів з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено 10-денний строк для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 25.03.2021 до 30.09.2025 та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог цієї ухвали 08.04.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача, у якій зазначає, що позивач не буде подавати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом у частині позовних вимог за період з 25.03.2021 до 30.09.2025 і не заперечує проти того, щоб суд виніс ухвалу про визнання позивної заяви в цій частині вимог неподаною та повернення позивачу. В решті вимог позовної заяви просить винести ухвалу про відкриття провадження у справі.
Розглянувши подану заяву, суддя зазначає таке.
Приписами ч. 1-3 ст. 122 КАС України унормовано, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Звернувшись до суду 30.03.2026, позивач заявив вимоги про зобов`язання відповідача здійснити з 25.03.2021 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Суддя звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, зокрема норми статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Із позовних вимог вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суддя зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від позивача, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Водночас, суддя враховує, що позивач у заяві від 07.04.2026 вказує, що не заперечує проти повернення позовної заяви в частині позовних вимог за період з 25.03.2021 до 30.09.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя виснує про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу в частині позовних вимог за період з 25.03.2021 до 30.09.2025.
Керуючись ст. 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 КАС України, суддя
п о с т а н о в и л а :
1. Заяву представника позивача від 07.04.2026 задовольнити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 25.03.2021 до 30.09.2025 повернути позивачу.
3. Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дати підписання ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна
Судове рішення № 135630726, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 13.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/5864/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: