Рішення № 13562953, 25.01.2011, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-426/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Фанда О.А.,

за участю секретаря Чумакової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», в особі Харківської філії ВАТ «КРЕДОБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и в:

8 липня 2010 року Публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) «Кредобанк», в особі Харківської філії ВАТ «КРЕДОБАНК», звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 15 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК»(правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК»), в особі Харківської філії, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № (АО20193) Ф2326/08-08 (далі Договір), за умовами якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 100 000 доларів США з кінцевим строком повернення до 14 серпня 2021 року, зі сплатою за користування кредитом 15,2 відсотків річних.

Згідно умов Договору ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання щомісячно, у строки, встановлені договором здійснювати повернення частини кредиту, а також сплачувати нараховані відсотки за користування кредитом.

Посилаючись на те, що відповідачка не виконує належним чином умови кредитного договору, в звязку з чим станом на 8 липня 2010 року її заборгованість перед Банком складає 120726,66 доларів США, а також на ст. 1050 ЦК України позивач просив стягнути на його користь з відповідачки суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

В судовому засіданні позивач, в особі свого представника, підтримав позов в повному обсязі.

Відповідачка до суду не зявилася, направила до суду своїх представників, які проти задоволення позову заперечували. При цьому посилалися на те, що розрахунок суми заборгованості є необґрунтованим, оскільки він складений з використанням невідомої компютерної програми. Свій розрахунок заборгованості відповідачка або її представники не надали. Крім того, просили суд зменшити розмір неустойки, посилаючись на настання світової фінансової кризи, яка відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України є обставиною, що має істотне значення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та не заперечується сторонами, що 15 серпня 2008 року між ВАТ «КРЕДОБАНК»(правонаступником якого є ПАТ «КРЕДОБАНК»), в особі Харківської філії, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № (АО20193) Ф2326/08-08, за умовами якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 100 000 доларів США з кінцевим строком повернення до 14 серпня 2021 року, зі сплатою за користування кредитом 15,2 відсотків річних (а.с. 6-7).

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору позичальник зобовязаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку та терміни передбачені Договором (п. 2.1., 3.9.) та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами рівними сумами по 1476 доларів США протягом усього строку кредитування (п. 2.1.), не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачене цим Договором та/або додатками до нього.

Згідно п. 5 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань за цим Договором Позичальник, крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п. 3.2. цього Договору, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період дії кредитного договору відповідачка не дотримувалася умов кредитного договору, внаслідок чого станом на 8 липня 2010 року в неї перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 120726,66 доларів США, з яких: 98047,76 доларів США сума неповернутого кредиту; 19047,98 доларів США сума несплачених відсотків; 3244,92 доларів США пеня.

Враховуючи, що відповідачка взятих на себе кредитних зобовязань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконала, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає за необхідне стягнути суму заборгованості в гривневому еквіваленті не на дату ухвалення судового рішення, а відповідно до заявлених та підтриманих в судовому засіданні позовних вимог станом на 8 липня 2010 року за офіційним курсом НБУ, що складає 954609, 85 грн. (100 доларів США 790,72 грн.), оскільки за курсом НБУ на дату ухвалення рішення сума заборгованості значно перевищує суму, яку просить стягнути позивач з відповідача (100 доларів США 794,45 грн.). Крім того, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати ступінь виконання зобовязання боржником, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, тощо.

Посилаючись на світову фінансову кризу, представник відповідачки не надав суду жодного доказу на підтвердження тяжкого матеріального стану відповідачки або наявності інших обставин, які мають істотне значення, з врахуванням яких суд міг би зменшити розмір неустойки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких платежів на виконання грошових зобовязань за кредитним договором, відповідачка протягом тривалого часу не здійснює взагалі.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України, а також постанови КМУ від 21 грудня 2005 року № 1258 „Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів”.

На підставі ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Кредобанк», в особі Харківської філії ВАТ «Кредобанк» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», в особі Харківської філії ВАТ «КРЕДОБАНК»(код 23333324, к/р 39006019002 у Харківській філії ВАТ «КРЕДОБАНК») 954609 (девятсот пятдесят чотири тисячі шістсот девять) грн. 85 коп. заборгованості за договором кредиту від 15 серпня 2008 року № (А020193) Ф2326/08-08, а також судові витрати по справі зі сплати судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та 120 (сто двадцять) грн. відповідно, всього в сумі 956429 (девятсот пятдесят шість тисяч чотириста двадцять девять) грн. 85 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:О. А. Фанда