Рішення № 135616366, 13.04.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1668/26 2/335/1572/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, який є правонаступником усіх прав та обов`язків Запорізького державного медичного університету, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги.

В обґрунтування позову зазначено про те, що відповідно до договору про навчання в Запорізькому державному медичному університете від 17.09.2020 №Тз-1К-15 укладеного між відповідачем і Запорізьким державним медичним університетом ОСОБА_1 було зараховано студенткою першого курсу ІІ-го фармацевтичного факультету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація, технології парфумерно-космітичних засобів» Запорізького державного медичного університету.

У відповідності до умов Договору відповідач зобов`язався своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у терміни та в порядку, встановлені цим договором.

Відповідно до умов Договору вартість освітніх послуг за весь час навчання становить 105 220,00 грн.

Відповідно до наказу №939-с від 04.09.2024 ОСОБА_1 було відраховано за невиконання навчального плану з 01.09.2024 року.

Відповідачу фактично нараховано за навчання 1-4 курсах всього 73 810,00 грн., фактично сплачено 63 815,00 грн.

Таким чином заборгованість по оплаті за навчання становить 9 995,00 грн.

Крім цього, оскільки відповідачем не виконано зобов`язання за Договором та не здійснено плату за платні освітні послуги у порядку встановленому договором відповідачем також нараховано штрафні санкції: 3% річних у розмірі 541,37 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 456,66 грн., пеня 125,96 грн.

Отже, у зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язані зі сплати освітніх послуг у відповідача утворилась заборгованість, яка у загальному розмірі з урахуванням штрафних санкцій складає 12 208,99 грн. та яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У встановлений строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 17 вересня 2020 року між Запорізьким державним медичним університетом в особі ректора Колесника Юрія Михайловича та ОСОБА_1 було укладено Договір №Тз-1К-15 про навчання у Запорізькому державному медичному університеті. Відповідно до договору ОСОБА_1 було зараховано студенткою першого курсу ІІ-го фармацевтичного факультету за спеціальністю «Фармація, промислова фармація, технології парфумерно-космітичних засобів» Запорізького державного медичного університету.

Згідно із п.1.1. Договору виконавець бере на себе зобов`язання за рахунок коштів замовника здійснити надання студенту освітніх послуг.

За умовами договору замовник зобов`язується своєчасно вносити плату за освітні послуги та за документ про вищу освіту в розмірах та в порядку, встановлених цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно із п.5.2 Договору вартість освітніх послуг становить за весь термін навчання (загальна) 105 220,00 грн., в тому числі: за 1 курс 16 920,00 грн., за 2 курс 17 940,00 грн., за 3 курс 18 940,00 грн., за 4 курс 19 990,00 грн., за 5 курс 20 940,00 грн., 6 курс 10 470,00 грн.

Згідно п.3.1.1 Договору, замовник зобов`язується своєчасно вносити плату за освітні послуги та за документ про вищу освіту в розмірах та в порядку встановлених цим договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п.6.2 Договору за несвоєчасну оплату освітніх послуг замовник/студент сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої суми на кожен день прострочення включаючи день погашення заборгованості.

Так, відповідно до п.5.5 Договору оплата за перший рік навчання здійснюється у розмірах, передбачених п.5.2 цього Договору в наступні терміни: за осінній семестр до 28 вересня 2020 року, за весняний семестр до 01 лютого відповідного навчального року.

Згідно з п.5.6. Договору оплата за навчання на наступних курсах здійснюється у розмірах, передбачених п.5.2 цього Договору в наступні терміни: за осінній семестр до 01 вересня відповідного навчального року, за весняний семестр до 01 лютого відповідного навчального року.

Відповідно до п.1 розділу 1 Статуту Запорізький державний медико-фармацевтичний університет утворений відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року №952-р «Про утворення Запорізького державного медико-фармацевтичного університету» та університет є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Запорізького державного медичного університету.

Наказом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету від 04.09.2024 №939-с «Про відрахування із ЗДМФУ» студентку ОСОБА_1 відраховано з університету з 01 вересня 2024 року за невиконання навчального плану.

З довідки ЗДМФУ від 27.11.2025 року №118 вбачається, що згідно виписок Державної казначейської служби України за навчання ОСОБА_1 згідно договору №Тз-1к-15 від 17.09.2020 року надійшло коштів на загальну суму 63 815,00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послуги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплати виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, відповідач взятих на себе зобов`язань за договором №Тз-1К-15 про навчання у Запорізькому державному медичному університеті від 17 вересня 2020 року належним чином не виконала, оплату отриманих послуг з навчання в строк, визначений у договорі не здійснила, внаслідок чого за ОСОБА_1 обліковується заборгованість в сумі 9 995,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому три проценти річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено правовий висновок про те, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за послуги навчання ОСОБА_1 становить 12 208,99 грн., яка складається з основного боргу у розмірі 9 995,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 456,66 грн., 3 % річних у розмірі 541,37 грн., пені у розмірі 125,96 грн..

Разом з цим, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості судом встановлено, що заборгованість відповідача по оплаті за навчання складає: 9 995,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 456,66 грн., 3 % річних у розмірі 541,37 грн., пеня у розмірі 125,96 грн., що у загальному розмірі складає 12 118,99 грн.

Таким чином, у наведеному розрахунку та заявленому до стягнення розмірі позивачем невірно визначено загальну суму боргу.

Виходячи з наведених вимог законодавства, враховуючи встановлені судом обставини в їх сукупності, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд доходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №Тз-1К-15 про навчання у Запорізькому державному медичному університеті від 17 вересня 2020 року є законними, обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню у розмірі фактичної заборгованості відповідача в сумі 12 118,99 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду сплачено 3 328,00 грн. судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 303,46 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Запорізького державного медико-фармацевтичного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за освітні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету заборгованість за договором №Тз-1К-15 про навчання у Запорізькому державному медичному університеті від 17 вересня 2020 року у розмірі 12 118 (дванадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень 99 копійок, яка складається з: суми основного боргу у розмірі 9 995 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок, інфляційних втрат у розмірі 1 456 (одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят шість) гривень 66 копійок, 3 % річних у розмірі 541 (п`ятсот сорок одна) гривня 37 копійок, пені у розмірі 125 (сто двадцять п`ять) гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 303 (три тисячі триста три) гривні 46 копійок.

В іншій частині возову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене в повному обсязі 13 квітня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Запорізький державний медико-фармацевтичний університет (код ЄДРПОУ 45030873, юридична адреса: м.Запоріжжя, бул.Марії Примаченко, буд.26).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя : А.Б.Алєксєєнко