Рішення № 135615010, 04.03.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/15309/25

н/п 2/766/6769/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.,

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з вказаним позовом. Вимоги обґрунтувала тим, що 07.08.2025 року Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у листі №61568 повідомив, що відсутня інформація, щодо виконавчих проваджень, на підставі яких могла бути винесена постанова про арешт майна АА №333466 від 30.08.2005 р. Зазначає, що відповідно до інформації в Автоматизованій системі виконавчого провадження, відомості про виконавче провадження, на підставі якого винесена в 2005 році постанова АА № 333466 відносно арешту нерухомого майна, що належить позивачу, відсутні, таким чином права позивача порушуються, оскільки вона не може на сьогоднішній день розпорядитися належним їй майном через наявність арешту за відсутніми на виконанні виконавчими провадженнями, а тому права позивача підлягають судовому захисту у заявлений нею спосіб. У зв`язку з викладеним, позивач просить зняти арешт, накладений на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови АА № 333466 від 30.08.2005 р. за реєстраційним номером обтяження: 2380871 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Ухвалою від 10.10.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 04.03.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, а також не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подавав.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , згідно договору купівлі-продажу № 4624, виданого 09.12.1998 року Херсонською товарною біржою «Ізумруд» та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №436683076 від 24.07.2025 року.

Згідно актового запису про одруження №438, складеного 19.10.2001 року Суворовським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Херсона, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 одружилися 19.10.2001 року. Після одруження прізвище дружини ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №342418373 від 11.08.2023 року наявні відомості про арешт нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника серії АА №333466 від 30.08.2005 року, яка винесена Комсомольським ВДВС Херсонського УЮ, щодо квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з відповіддю Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено відсутність виконавчих проваджень, на підставі яких могла бути винесена постанова про арешт майна АА № 333466 від 30.08.2005 р.

Відповідно до розділу IX Правил ведення діловодства та архіву у органах державної виконавчої служби, які зареєстровані наказом Міністерства юстиції України №699/30567 від 08.06.2017 передані до архіву органу державної виконавчої служби виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву державної виконавчої служби становить 3 (три) роки. Тобто, отримати матеріали справ по виконавчих провадженнях за попередні роки не є можливим, оскільки матеріали виконавчих проваджень знищені.

Згідно листа від 07.08.2025 року №61568 Корабельного відділу державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження, встановлено відсутність виконавчих проваджень, на підставі яких могла бути винесена постанова про арешт майна АА №333466 від 30.08.2005 року. Відповідно до розділу IX Правил ведення діловодства та архіву у органах державної виконавчої служби, які зареєстровані наказом Міністерства юстиції України №699/30567 від 08.06.2017 передані до архіву органу державної виконавчої служби виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву державної виконавчої служби, становить 3 (три) роки.

Тобто, отримати матеріали виконавчих провадженнях за попередні роки не є можливим, оскільки матеріали виконавчих проваджень знищені.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений право власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч. 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 (надалі постанова) у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно то статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Згідно із ч. 2 Постанови позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі частинами 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, не відкрито жодного виконавчого провадження, на підставі яких могла бути винесена постанова про арешт майна АА №333466 від 30.08.2005 року, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 76-89, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт, накладений на нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови АА № 333466 від 30.08.2005 р. за реєстраційним номером обтяження: 2380871 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: С.І. Майдан