Рішення № 135613869, 13.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5354/26

провадження № 2/753/8357/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2026 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У грудні 2025 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що відповідач не виконав зобов`язання за договором кредитної лінії №626148851 від 09.10.2021, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 45 883,49 грн.

З урахуванням викладеного, позивач (як новий кредитор на підставі договорів факторингу) звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12.03.2026 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.10.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №626148851 в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 11-12 Закону України «Про електронну комерцію» договір про споживчий кредит може укладатися в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з ч. 3 ст. 12 зазначеного Закону, використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання електронного договору.

Факт укладення договору підтверджується реєстрацією відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та підписанням договору одноразовим ідентифікатором 68SC9B3Y, надісланим на номер телефону відповідача. На виконання умов договору відповідач отримав кошти у розмірі 16 381,81 грн.

Відповідачем не спростовано факту реєстрації на сайті кредитодавця, входу до особистого кабінету, отримання одноразового ідентифікатора та перерахування йому грошових коштів.

Отже, кредитодавець належно виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит у повному обсязі.

Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», використання одноразового ідентифікатора є належним способом підписання договору.

Суд вважає подані докази, зокрема витяг з ІТС та підтвердження верифікації через систему BankID НБУ, достатніми для ідентифікації відповідача.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у строки, визначені договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів і комісій у строки, установлені договором.

Станом на дату подання позову заборгованість становить 45 883,49 грн, з яких: 9 962,33 грн - тіло кредиту; 35 921,16 грн - відсотки.

Розрахунок боргу відповідає умовам договору та відповідачем не спростований.

Відповідач не подав доказів сплати заборгованості або оспорення її розміру.

Натомість поданий позивачем розрахунок відповідає умовам договору та є належним доказом відповідно до ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Право вимоги за вказаним договором перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (договір факторингу від 28.11.2018), а згодом - до позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» на підставі Договору факторингу №02/0524-01/01.02-11/24 від 02.05.2024. Перехід права вимоги підтверджено витягами з реєстрів боржників.

Відповідач не надав доказів на спростування факту переходу права вимоги чи недійсності договору відступлення. Отже, позивач є належним кредитором у цьому зобов`язанні та має право вимоги до відповідача.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір укладено у відповідності до вимог Закону, кредитні кошти відповідачу надані, відповідач свої зобов`язання не виконав, наявна заборгованість підтверджується письмовими доказами, позивач довів перехід до нього прав вимоги.

З огляду на ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610, 629, 1054 ЦК України, ст. 13 Закону «Про споживче кредитування», ст.ст. 11, 12 Закону «Про електронну комерцію», а також беручи до уваги усталену практику Верховного Суду щодо електронних договорів і відступлення прав вимоги, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доказовість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості або заперечень відповідача. Подані докази підтверджують наявність боргу та порушення відповідачем умов договору.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При задоволенні позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір при зверненні до суду з даним позовом у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (ЄДРПОУ 37616221, адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) заборгованість за Договором №626148851 від 09.10.2021 у сумі 45 883,49 грн (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 49 копійок) та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 13.04.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.