Рішення № 135613375, 24.03.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1622/25

Провадження № 2/352/91/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

Головуючого судді Кузьменка С.В.

за участі

секретаря судового засідання Нетреб`яка М.І.

представника позивача Іванчук Л.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судового засіданні в залі суду цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:

орган опіки та піклування виконавчого комітету Тисменицької міської ради Івано-Франківської області

орган опіки та піклування Загвіздянської сільської ради Івано-Франківської області

навчальний центр підготовки підрозділів Національної гвардії України( військова частина НОМЕР_1 )

військова частина № НОМЕР_2

про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини без участі матері, -

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження та процесуальні рішення

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - Позивач) до ОСОБА_2 (далі- Відповідач) про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини та розгляд справи призначено на 22 серпня 2025 року, а також залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( далі Третя Особа-3).

22 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 03 жовтня 2025 року в зв`язку із залученням до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору військової частини НОМЕР_2 (далі- Третя Особа-4).

03 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено на 04 листопада 2025 року в зв`язку із призупиненням діяльності суду через надходження повідомлення про замінування будівлі.

04 листопада 2025 року розгляд справи відкладено на 04 грудня 2025 року в зв`язку із залученням до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору органу опіки і піклування Загвіздянської сільської ради ( далі- Третя Особа-2).

04 грудня 2025 року розгляд справи відкладено на 07 січня 2026 року в зв`язку із ненаданням Третьою Особою-2 висновку.

07 січня 2026 року розгляд справи відкладено на 09 лютого 2026 року в зв`язку із викликом свідків за клопотанням Представника Позивача.

09 лютого 2026 року допитано свідків та розгляд справи відкладено на 02 березня 2026 року.

02 березня 2026 року завершено стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами та розгляд справи відкладено на 19 березня 2026 року для підготовки сторін до судових дебатів.

19 березня 2026 року у відповідності до вимог статті 244 Цивільного процесуального кодексу України Суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення на строк до 24 березня 2026 року.

ІІ. Стислий виклад позиції сторін

Позивач зазначає, що 08 вересня 2008 року між ним та Відповідачем зареєстровано шлюб.

В шлюбі у Позивача та Відповідача народилось двоє дітей, а саме 06 листопада 1009 року ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

22 листопада 2021 року шлюб між Позивачем та Відповідачем розірвано.

В березні 2022 року Відповідач разом із двома дітьми виїхала за кордон, після чого через декілька місяців старший син ОСОБА_5 повернувся в Україну, а Відповідач з молодшим сином продовжує проживати в Італії.

На цей час матеріальна допомога від Відповідача не надходить, Позивач самостійно опікується старшим сином, займається його вихованням. Відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться життям старшого сина та не намагається налагодити зв`язок.

З27 травня 2025 року Позивач мобілізований до Збройних Сил України та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 тому син фактично залишився без батьківського піклування, хоча у такому віці потребує батьківської любові та турботи.

Позивач ретельно ставиться до лікування сина, самостійно приводить його на огляди та лікування, забезпечує необхідним для навчального процесу.

Відповідач більше 3 років не цікавиться сином, вирішила ухилитись від виконання батьківських обов`язків та виховання сина.

Метою встановлення юридичного факту є повна реалізація прав батька в інтересах дитини, а також Позивач зазначає, що не бажає звільнятись із військової служби однак ще одною метою позову є можливість проведення військової служби за місцем проживання, щоб мати можливість здійснювати догляд за сином.

Посилається на вимоги статей 19, 141,150,157 Сімейного кодексу України, статті. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та просить:

-встановити факт, що Позивач самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину ОСОБА_6 без участі матері ОСОБА_7 .

Відповідач надав заяву, згідно із якою не може прибути до суду, оскільки перебуває в Республіці Італія. Вказує, що сина ОСОБА_5 , який проживає в Україні, забезпечує Позивач, займається його навчанням, вихованням, лікуванням, оскільки вона не можливості це робити фізично. Просить суд врахувати її думку та розглянути справу без її участі.

Третя Особа-2 надав заяву, згідно із якою просить проводити розгляд без їх участі. ОСОБА_3 проживає разом із бабусею, дідусем та сім`єю тітки, батько перебуває на військовій службі на сході України, мати перебуває за межами території України. Вважає, що надання саме висновку щодо розв`язання предмету спору виходить за межі компетенції Третьої Особи-2.

Третя Особа-4 надала заяву про розгляд справи без їх участі. Повідомляє про відсутність відомостей, які спростовують або підтверджують факти, а тому покладається на розсуд суду при вирішенні справи

ІІІ. Докази, досліджені судом

Письмові докази, надані Позивачем

1.Паспорт Позивача

2.Свідоцтво про народження від 20 листопада 2009 року, згідно із яким ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є Позивач та Відповідач

3.Свідоцтво про народження від 10 червня 2014 року, згідно із яким ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого є Позивач та Відповідач

4.Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2021 року у справі № 352/2069/21, яким розірвано шлюб між Позивачем та Відповідачем

5.Паспорт Відповідача для виїзду за кордон, згідно із яким Відповідач виїхала за межі України 06 березня 2022 року

6.Відомості про зареєстрованих від 20 червня 2025 року, згідно із якою в житловому приміщенні в АДРЕСА_1 , зареєстровані Позивач та два його сини ОСОБА_8 та

ОСОБА_9 .Довідка від 07 червня 2025 року, згідно із якою Позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації з 27 травня 2025 року

8.Медичні документи ОСОБА_6 , які містять інформацію щодо обстежень, лікування та рекомендацій

9.Характеристика ОСОБА_6 , видана директором та класним керівником, згідно із якою ОСОБА_5 проживає із батьком, який повністю утримує сина. Відповідач до ліцею не приходить, до класного керівника не телефонує, проживає за кордоном.

10.Витяг з наказу навчального центру підготовки підрозділів Національної гвардії України, яким вилучено Позивача зі списків особового складу центру як переміщеного для подальшого проходження служби до військової частини

НОМЕР_3 . Довідка від 02 вересня 2025 року, згідно із якою Позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 19 серпня 2025 року.

Показання свідків

12.Свідок ОСОБА_10 пояснила, що Позивач є її братом та має на вихованні дитину ОСОБА_6 . Забезпечує сам, Відповідач виїхала в Італію одразу після початку війни із дітьми. Далі навесні 2023 року ОСОБА_5 повернувся до України та живе із Позивачем, який виховує та забезпечує ОСОБА_6 .

В травні 2025 року Позивача мобілізували до Збройних Сил України, тож ОСОБА_5 опікуються свідок та її мати. Позивач пересилає гроші, щоб купувати ОСОБА_5 все необхідне.

Після повернення ОСОБА_5 з-за кордону його самостійно виховував та утримував Позивач. Чому Позивач не звертався до суду із позовом до моменту мобілізації, Позивач не може сказати.

ОСОБА_5 проживає окремо від свідка , але на одному подвір`ї із нею та мамою свідка.

Із Відповідачем свідок не спілкується.

На уточнююче питання Суду, що на її думку є вихованням дитини, Свідок зазначив, що тато має бути щоденно поруч із сином, незалежно від того, чи буде проживати із ними разом мати.

Відповідач подавала позов про стягнення з Позивача на її користь аліментів. Позивач не подавав позови про стягнення аліментів чи зміну розміру аліментів.

13.Свідок ОСОБА_3 пояснив, Позивач та Відповідач є його батьками. Наразі він проживає один в окремому будинку, але на одному подвір`ї із бабусею та своєю тіткою. Він проживає сам, оскільки Позивача мобілізували в ЗСУ, а Відповідач з 2022 року проживає за кордоном. Свідок має захворювання, наразі лікується. Фінансово свідка забезпечує Позивач. Відповідач фінансово не допомагає свідкові. Із Відповідачем Свідок тільки спілкується за телефоном, спілкування нормальне. Із Позивачем також спілкується наразі за телефоном. На день народження свідкові Відповідач вітала виключно словами, Позивач надав кошти в якості подарунку.

Оцінки в школі середні, щодо подальшого продовження навчання наразі не визначився, цікавиться сферою АйТі.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом

В ході судового розгляду встановлено, що 08 вересня 2008 року між Позивачем та Відповідачем укладено шлюб, що підтверджується рішенням суду ( пункт ІІІ.4 цього Рішення).

Під час шлюбу у сторін народились ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відповідно 06 листопада 2009 року та 18 травня 2014 року, що підтверджується свідоцтвами ( пункт ІІІ.2 та ІІІ,3 цього Рішення).

22 листопада 2021 року шлюб між Позивачем та Відповідачем розірвано, що підтверджується рішенням суду (пункт ІІІ.4 цього Рішення).

З 05 жовтня 2021 року Позивачем сплачуються на користь Відповідача аліменти утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_10 та інформацією, як розміщена у відкритому доступі на сайті судової влади України за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/101333405, та досліджена в судовому засіданні (пункт ІІІ.12 цього Рішення).

06 березня 2022 року Відповідач виїхала за межі України разом із ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що підтверджується паспортом, а також показаннями свідків ( пункти ІІІ.5, ІІІ.12-ІІІ.13 цього Рішення).

В 2023 року ОСОБА_3 повернувся в Україну та почав проживати разом із Позивачем, що підтверджується характеристикою та показаннями свідків ( пункти ІІІ.9, ІІІ.12, ІІІ.13 цього Рішення).

27 травня 2025 року Позивач мобілізований до Збройних Сил України та на цей час перебуває в лавах Збройних Сил України, що підтверджується інформацією ( пункти ІІІ.7, ІІІ.11 цього Рішення).

ОСОБА_3 на цей час проживає самостійно у власному будинку на спільному подвір`ї із повнолітніми родичами, а також проходить лікування, що підтверджується показаннями свідків та медичною документацією ( пункти ІІІ.8, ІІІ.12, ІІІ,13 цього Рішення)

V. Висновки суду

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу

Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 15 Сімейного кодексу України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Таким чином ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав на підставі статті 164 Сімейного кодексу України.

Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

В ході розгляду справи не встановлено, що Відповідач не виконує свої батьківських обов`язків, при цьому:

-Відповідач підтримує спілкування із ОСОБА_12 ;

-відсутні докази того, що Відповідач позбавлена можливості або права брати участь у вихованні дитини;

-орган опіки не надав висновок щодо розв`язання предмету спору, яким би підтверджувався факт самостійного виховання Позивачем ОСОБА_6 ;

-стосовно Відповідача не ухвалювалось рішення про позбавлення батьківських прав або стягнення аліментів;

-навпаки, наявне судове рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 саме із Позивача на користь Відповідача;

- ОСОБА_3 проживав разом із Позивачем з 2023 року, однак Позивач звернувся із відповідним позовом тільки у липні 2025 року після мобілізації Позивача до Збройних Сил України в травні 2025 року, що, на думку Суду, може свідчити про пов`язаність бажання Позивача встановити відповідний факт із початком проходження військової служби;

За таких обставин, Суд вважає, що в ході судового розгляду не доведено, що Відповідач не здатна виконувати свої батьківські обов`язки чи позбавлена у визначений законом спосіб можливості здійснення своїх батьківських прав стосовно ОСОБА_6 , а так само не встановлено, що Позивач самостійно виховує та утримує неповнолітню дитину ОСОБА_6 без участі Відповідача.

При цьому проживання Відповідача окремо від ОСОБА_6 не може бути підставою для встановлення факту самостійного виховання дитини Позивачем, оскільки зазначене не перешкоджає Відповідачеві спілкуватися та приймати участь у вихованні ОСОБА_6 . Більше того, починаючи з моменту мобілізації Позивача в травні 2025 року, він також не проживає разом із ОСОБА_12 , що не перешкоджає йому виховувати сина та спілкуватись із ним.

У відповідності до статті 12 Цивільного процесуального кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано докази на обгрунтування своїх доводів та позиції.

Відповідач не надав будь-яких доказів на обгрунтування своєї позиції.

Відповідно, справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами дослідження яких Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 133, 141, 258, 259, 265, 268, 280-282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , без участі матері ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5

ТРЕТІ ОСОБИ, ЯКІ НЕ ЗАЯВЛЯЮТЬ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ ЩОДО ПРЕДМЕТА СПОРУ:

орган опіки та піклування виконавчого комітету Тисменицької міської ради Івано-Франківської області місцезнаходження: Івано-Франківська область, місто Тисмениця, вулиця Галицька, будинок 17, код в єдиному державному реєстрі підприємств , установ та організацій 43950150.

орган опіки та піклування Загвіздянської сільської ради Івано-Франківської області місцезнаходження: Івано-Франківська область, с. Загвіздя, вулиця Липова-Осада, будинок 22/Є, код в єдиному державному реєстрі підприємств , установ та організацій 04356219.

військова частина № НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код в єдиному державному реєстрі підприємств , установ та організацій 04356165.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ( військова частина НОМЕР_1 ) місцезнаходження: АДРЕСА_5 , код в єдиному державному реєстрі підприємств , установ та організацій 40668589.

У відповідності до статті 259 ЦПК України складення повного тексту рішення відкладено до 30 березня 2026 року

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО