Ухвала суду № 135612300, 10.04.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/953/26

Номер провадження 2/348/1162/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

У позовній заяві позивач просить розірвати шлюб між сторонами, визначити місце проживання дітей разом з батьком за адресою його проживання та встановити, що визначення місця проживання дітей з батьком здійснюється з метою забезпечення безпеки життя дитини, збереження її національної та культурної ідентичності, мови та автентичності, а також для запобігання примусовій зміні її самоідентифікації.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно ч. 6 ст. 56 ЦПК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, передбачено, що для розв`язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказав, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

Також відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить: викладення обставин та зазначення доказів, які підтверджують незгоду відповідача щодо виховання дітей позивачем та визначення місця проживання дітей, наявності спору між батьками щодо виховання дітей визначення та місця проживання дітей; характеризуючих даних про особу батька та матері дитини, їх майновий стан та житлові умови, інше; відомостей щодо органу опіки та піклування, участь якого обов`язковою при розгляді позову щодо місця проживання дитини.

Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

При цьому слід зауважити, що в позові об`єднано дві позовні вимоги які, на думку судді, не можуть бути розглянуті в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу і визначення місця проживання дітей), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв`язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, внаслідок чого може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог.

У позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дітей, які не взаємопов`язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дітей. Крім того, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про визначення місця проживання дітей є різними.

Всупереч вимог ст. 177 ЦПК України до матеріалів позовної заяви не надано доказів місця проживання дітей, довідки та характеристики з місця роботи і місця проживання, інші документи, що характеризують батьків та їх відношення до дітей, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, а також акти обстеження житлових умов батьків, на предмет визначення місця проживання дітей, висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дітей, батьків, які бажають проживати з дітьми, а також не надано доказів щодо звернення до органу опіки та піклування з цього приводу.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач вказує, що на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій.

У пункті 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Предметом позову є вимоги про розірвання шлюбу між сторонами, визначення місця проживання дітей разом з батьком.

Позивач звертається за захистом прав, які не випливають із ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто позов не зачіпає обсяг соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасників бойових дій, тому суддя вважає, що позивач не звільняється від сплати судового збору, попри його статус учасника бойових дій, на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір.

Узгоджену правову позицію щодо порядку застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 20 січня 2021 року у справі № 9901/258/20, а також в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позовної заяви становила 1 331,20 грн.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Звертаючись з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позивач просить визначити місце проживання дітей разом з батьком за адресою його проживання та встановити, що визначення місця проживання дітей з батьком здійснюється з метою забезпечення безпеки життя дитини, збереження її національної та культурної ідентичності, мови та автентичності, а також для запобігання примусовій зміні її самоідентифікації.

Оскільки позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір за двома вимогами немайнового характеру.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судовий збір в розмірі 2 129,92 грн за подання позовної заяви необхідно сплатити за реквізитами:

Населений пункт Надвірнянська міська ТГ, Отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Надвірна/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA088999980313131206000009650, Назва суду, який користується доходним рахунком Надвірнянський районний суд Івано-Франківської обл.; ККДБ: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050). При сплаті судового збору поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином:- службовий код (знак): "*" (зірочка);- розділовий знак: ";" (крапка з комою);- код ознаки судового збору: "101";- розділовий знак: ";" (крапка з комою);- код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр), або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті;- розділовий знак:";" (крапка з комою);- роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: "Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), (назва суду, де розглядається справа)". Використання символу ";" не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Гундяк Т.Д.