Рішення № 135610054, 09.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року справа № 580/988/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду правилами спрощеного письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом адвоката Банара В.В. від імені ОСОБА_1 до Христинівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчини певні дії,

УСТАНОВИВ:

03.02.2026 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Банара В.В. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Христинівської міської ради (20001, Черкаська обл, Уманський р-н, м.Христинівка, вул.Соборна, буд.30; код ЄДРПОУ 33319218) (далі відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльність у не затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1630га з кадастровим номером 7124684500:01:002:0319 за адресою: АДРЕСА_2 ;

зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,1630га з кадастровим номером 7124684500:01:002:0319 за адресою: АДРЕСА_2 ;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки судовий збір у сумі 1064,96грн та витрати на правову допомогу у сумі 10000,00грн.

Обґрунтовуючи зазначили, що відповідач безпідставно не прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою.

23.06.2025 суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття спрощеного провадження.

В ухвалі суд установив відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня отримання її копії для надіслання суду відзиву на позовну заяву та всіх письмових і електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до довідки про доставку електронного документу вказана ухвала доставлена у електронний кабінет відповідача 12.02.2026.

Відповідач своїм процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався, про причини суд не повідомив.

Оскільки відсутні підстави для допиту свідків, призначення експертизи, обґрунтовані клопотання про розгляду справи з викликом сторін у судові засідання, суд вирішив справу розглянути правилами письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Паспортом № НОМЕР_2 підтверджується, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявою від 10.09.2024 позивачка звернулася до відповідача з проханням надати їй дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 0,1653га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (02.01) , кадастровий номер: не визначено, в АДРЕСА_2 .

За результатом розгляду заяви позивачки відповідач ухвалив рішення від 03.10.2024 №33-28/139-VIII про надання дозволу позивачці виготовити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,1653га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 .

Інженер-землевпорядник ФОП ОСОБА_2 розробив позивачці на підставі договору від 25.10.2024 №47/03 проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки в користування на умовах оренди за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Із даних автоматизованої системи суду Діловодство спеціалізованого суду суд установив, що на розгляді Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №580/4522/25 відносно правовідносин між тими самими сторонами щодо заявлених обставин. Рішенням Черкаський окружний адміністративний суд від 13.11.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивачки від 12.03.2025. Зобов`язав відповідача розглянути заяву позивачки від 12.03.2025 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення позивачці ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,1630 га з кадастровим номером 7124684500:01:002:0319 за адресою: АДРЕСА_2 та прийняти рішення з врахуванням висновків суду.

18.12.2025 депутати відповідача у порядку денного пленарного засідання сорок третьої чергової сесії міської ради VIII скликання розглянули питання затвердження проєкту землеустрою щодо відведення позивачці спірної земельної ділянки. Під час розгляду вказаного питання 19 депутатів утрималось від голосування. То ж рішення не прийнято.

Тому позивачка подала вказану позовну заяву у суд.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі ЗУ № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Воно здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (ст.21 ЗУ №280/97-ВР).

Як встановлюють норми ст.173 ЗК України, межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, крім земельних ділянок, визначених частиною четвертою цієї статті.

Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Відповідно до ст.175 ЗК України межі адміністративно-територіальних одиниць встановлюються в порядку та відповідно до закону.

Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних одиниць, визначені нормами статті 174 ЗК України. Зокрема, рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Погодження і затвердження документації із землеустрою урегульовано нормами ст.186 ЗК України та свідчить, що ці функції не є тотожними.

Так, ч.3 ст.186 ЗК України встановлює порядок погодження та затвердження проектів землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, відповідно до п.1 вказаної частини статті, погоджуються сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення таких меж. У разі розширення меж адміністративно-територіальної одиниці за рахунок території, що не входить до складу відповідного району, або якщо районна рада не утворена, проект погоджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією. У разі встановлення меж міст проект також погоджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою.

Рішення Верховної Ради України, органу місцевого самоврядування про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальної одиниці одночасно є рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці.

Проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж районів у містах погоджуються з відповідною районною у місті радою, районною у місті державною адміністрацією (у разі їх утворення).

Проекти землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад, згідно з п.2 вказаної частини ст.186 ЗК України погоджуються сільськими, селищними, міськими радами суміжних територіальних громад і затверджуються сільською, селищною, міською радою, що представляє інтереси територіальної громади, межі території якої встановлюються. У разі відмови сільської, селищної, міської ради у погодженні проекту землеустрою спір вирішується у судовому порядку.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, відповідно до п.3 вказаної частини статті, погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, та крім випадків, якщо зазначені проекти землеустрою розроблені у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення.

Робочі проекти землеустрою, відповідно до ч.4 ч.3 ст.186 ЗК України, затверджуються їх замовниками. Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з ч.6 ст.186 ЗК України затверджена документація із землеустрою в електронній формі подається розробником до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Частина 7 вказаної статті ЗК України передбачає, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

У разі якщо протягом десяти робочих днів з дня одержання технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в результаті проведення державної інвентаризації земель землекористувач, який має право постійного користування земельною ділянкою і належить до підприємств, установ та організацій, що перебувають у державній власності, не надав свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на визначені цією статтею підстави відмови, така технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель вважається погодженою ним.

Тобто, погодження проекту землеустрою, розробленого за замовленням позивача вказаним вище ФОП ОСОБА_2 , як розробником, обґрунтовано подано зацікавленим суб`єктам на погодження, які, у свою чергу, зобов`язані прийняти у встановлений термін один з видів рішення: погодити або вмотивовано відмовити у такому погодженні.

Згідно з ч.8 ст.186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до ч.9 вказаної статті Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб`єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати:

додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій";

надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею;

проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.

Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб`єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.

Отже, суб`єкти влади, що беруть участь в погодженні проектів землеустрою, мають право розглядати їх на предмет відповідності власним правовим інтересам в межах власних владних повноважень та не орієнтуватися для прийняття рішення про результат розгляду на владні повноваження та правові інтереси інших державних органів. У цьому полягає зміст та призначення дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, що не має, водночас, бути свавільним.

Так, загальні повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначення врегульовані статею 12 ЗК України.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) встановлення та зміна меж сіл, селищ;

ї-1) внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст у випадках, передбачених законом;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить:

а) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

б) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом;

в) здійснення інших повноважень у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Тобто, відповідач наділений повноваженням розпоряджатися земельними ділянками, що входять в його територіальні межі.

За приписами ч.2 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Відповідно до ч.12 ст.123 ЗК України рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються шляхом:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.

У ч.15 ст.123 ЗК України законодавець визначив, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина п`ятнадцята статті 123 ЗК України).

Згідно з ч.16 ст.123 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У ч.10 ст.186 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.

Проаналізувавши вказані положення ЗК України, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення позивачці спірної земельної ділянки не прийняв вмотивоване рішення про погодження або про відмову у погодженні поданого проєкту землеустрою.

Відповідно до змісту ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд урахував, що відповідач на пленарному засіданні щодо питання затвердження проєкту землеустрою позивачки не прийняв жодного рішення у порядку, передбаченому ст.118 ЗК України чи Законом України Про місцеве самоврядування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач відзиву до суду не подав, заперечень проти позову не висловив.

Отже, бездіяльність відповідача щодо прийняття у встановлений законом строк рішення з приводу затвердження проєкту землеустрою, не надання оцінки його невідповідності вимогам закону та/або містобудівній документації є протиправною. Зважаючи на тривалу бездіяльність відповідача всупереч згаданому вище рішенні суду, суд дійшов висновку, що належним і повним способом судового захисту порушеного права позивачки є визнання протиправною бездіяльності щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1630га з кадастровим номером 7124684500:01:002:0319 за адресою: АДРЕСА_2 ,- та зобов`язання відповідача його затвердити.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані у вказаних частинах та підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.

Квитанцією від 02.02.2026 підтверджується сплата позивачкою судового збору у розмірі 1064,96грн. Оскільки позовна заява підлягає частковому задоволенню, то судові витрати підлягають стягнення з бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам 532,48грн.

Щодо питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд урахував, що заявляючи вимоги щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу позивачка не додала жодних належних доказів понесення таких витрат, зокрема укладення договору про надання правничої допомоги, акту приймання виконаних робіт, інших доказів, що підтверджують факт отримання послуг з правничої допомоги та здійснення оплати таких послуг.

Відкриті судові засідання в справі не призначалися і не проводилися та відповідних клопотань позивач не заявляв. Спір вирішено у письмовому провадженні. Жодної обґрунтованої причини неможливості подати докази понесення судових витрат з дати подання позову і до завершення судового розгляду позивачка та її представник суду не повідомили.

Отже, вимога стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки судові витрати на правничу допомогу необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 264-265, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково адміністративний позов адвоката Банара В.В. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнати протиправному бездіяльність Христинівської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою ОСОБА_1 про відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,1630га з кадастровим номером 7124684500:01:002:0319 за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Христинівську міську раду (20001, Черкаська обл, Уманський р-н, м.Христинівка, вул.Соборна, буд.30; код ЄДРПОУ 33319218) затвердити проєкт землеустрою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо відведення ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд земельної ділянки площею 0,1630га з кадастровим номером 7124684500:01:002:0319 за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Христинівської міської ради (20001, Черкаська обл, Уманський р-н, м.Христинівка, вул.Соборна, буд.30; код ЄДРПОУ 33319218) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) частину понесених судових витрат, а саме зі сплати судового збору за звернення позовною заявою до адміністративного суд в сумі 532,48грн (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок). В стягненні інших витрат відмовити.

3. Копію рішення направити сторонам.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ