Ухвала суду № 135609033, 10.04.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14195/24

провадження № 6/753/113/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. Дарницький районний міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Петрової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення

у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування заяви зазначила, що 08.12.2025 року рішенням Дарницького районного суду міста Києва позов КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» було задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій за період з 12.03.2017 по 31.05.2024 року у розмірі 12 772,34 грн., інфляційні втрати за періоди з 12.03.2017 по 23.02.2022 року та з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року у розмірі 2 017,79 грн., 3% річних за періоди з 12.03.2017 по 23.02.2022 року та з 01.01.2024 року по 30.04.2024 року у розмірі 554,31 грн., а всього у розмірі 15 344,44 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» судовий збір в розмірі 2 965,62 грн.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зазначила, що в теперішній час виконання рішення суду для неї ускладняється тим, що: 1) у неї відсутній стабільний дохід; 2) вона є обмежено працездатною за станом здоров`я; 3) має родичів похилого віку, яким надає допомогу; 4) несе витрати на ремонт аварійних несправностей, які повинен був усувати позивач.

З огляду на викладені обставини, стверджує, що одноразове виконання рішення суду є для неї об`єктивно неможливим, а відстрочення виконання рішення суду дозволить їй стабілізувати її фінансовий стан та виконати рішення суду без порушення її права на гідні умови життя.

10.04.2026 року представник позивача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району міста Києва» Людмила Захарова звернулась до суду із запереченням на заяву про відстрочення виконання судового рішення.

В обґрунтування зазначила, що відповідачка не довела наявність виняткових обставин, які унеможливлюють одноразове виконання рішення суду. Крім того, ухвалення рішення у справі є наслідок систематичного невиконання відповідачкою зобов`язань зі сплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, інших житлово-комунальних послуг. На думку представника, відповідачка мала можливість сплачувати заборгованість частинами, проте не робила цього. Вважає, що відстрочення виконання судового рішення призведе до порушення прав позивача, який несе витрати на утримання будинку, оплату енергоносіїв та забезпечення безперервного надання послуг іншим споживачам.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, звернулись до суду з клопотаннями, в яких просили суд здійснювати розгляд заяви без їх участі.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до такого висновку.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України", право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, як би національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Як передбачено ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Відстрочення виконання судового рішення в межах строків, визначенихст. 435 ЦПК України, сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, який, зокрема, полягає у можливості боржника виконати свої зобов`язання перед стягувачем. Відстрочення виконання рішення суду надасть можливість стягувачу у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища останнього, яке в свою чергу може призвести до ускладнення виконання рішення або ж до неможливості його виконання.

У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 р. зазначено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суду потрібно мати на увазі, що, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р. зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 хворіє на хронічну залізодефіцитну анемію, хронічний фарингіт, тромбоцитемію, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 29.12.2025 року.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.01.2026 року, заявниця ОСОБА_1 з листопада 2023 року майже не отримує дохід.

Водночас суд не бере до уваги довідку Київського міського центру зайнятості № 202601280019319 від 28.01.2026 року, оскільки вона видана на іншу особу та не містить відомостей, що стосуються заявниці.

Твердження що ОСОБА_1 самостійно утримує родичів похилого віку, за відсутності будь-якого доходу, суд оцінює критично та не покладає в основу судового рішення.

Хвороби боржниці ОСОБА_1 , які на теперішній час ускладнюють виконання рішення суду, є винятковим випадком в розумінні статті 435 ЦПК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, що може бути передумовою для відстрочення виконання рішення.

Тому суд дійшов до висновку про те, що описані в заяві обставини можуть бути використані на користь заявниці ОСОБА_1 щодо відстрочення виконання рішення.

Водночас суд не може ігнорувати і заперечення стягувача щодо надання боржниці відстрочки виконання рішення суду на строк 6 (шість) місяців, а також те, що з дня ухвалення рішення суду минуло вже більше 4 (чотирьох) місяців, а тому вважає що надання відстрочки виконання судового рішення до 10.07.2026 року не шкодитиме меті дієвого та вчасного виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 258-260, 435 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення Дарницького районного суду міста Києвавід 08.12.2025 року у цивільній справі № 753/14195/24 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги до 10.07.2026 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили, якщо її не скасовано, у разі повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, закриття апеляційного провадження або відмови у задоволенні апеляційної скарги.

Суддя: Л.М. Осіпенко