Ухвала суду № 135598120, 24.02.2026, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/573/22

Провадження № 1-кп/0182/66/2026

У Х В А Л А

Іменем України

24.02.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу та про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12022041330000025 від 14.01.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Марганець Дніпропетровської області, громадянки України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 Кримінального кодексу України (далі КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

обвинуваченої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , зазначивши про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати, а саме: переховування від суду, впливу на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки у разі визнання винуватою ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Тому прокурор вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

3.Обвинувачена ОСОБА_3 заперечила щодо заявленого прокурором клопотання та просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Зазначила, що ухилятись від суду не буде, впливати на свідків не збирається. У неї є співмешканець, за адресою якого вона буде під домашнім арештом та зобов`язується виконувати покладені на неї судом обов`язки.

4.Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 вважала, що клопотання прокурора необґрунтоване, докази винуватості ОСОБА_3 відсутні. Також зазначила, що у ОСОБА_3 є цивільний чоловік, котрий може забрати останню до себе під цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 . Це його власна квартира, проживає з матір`ю якій 82 роки. Має офіційну роботу та зможе забезпечувати ОСОБА_3 . Зауважила, що ОСОБА_3 вже досить тривалий час знаходиться під вартою, тому просить змінити запобіжний захід тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який є не менш суворим за тримання під вартою.

5.Прокурор заперечив щодо клопотання сторони захисту та підтримав своє раніше заявлене клопотання.

6.Свідок ОСОБА_7 суду зазначив, що із ОСОБА_3 вони є співмешканцями, він постійно їй допомагає поки остання під вартою, бо син їй не допомагає. Також зазначив, що проживає разом із матір`ю похилого віку, однак мати з ОСОБА_3 не знайома, має постійний заробіток та може її утримувати, а у випадку якщо мати буде заперечувати проти перебування ОСОБА_3 за їх спільним місцем мешкання, то вони переїдуть.

7.Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд приходить до такого.

8.Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

9.За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

10.Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

11.Згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

12.Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

13.Суд під час вирішення заявлених клопотань приймає до уваги те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, поведінку під час судового розгляду (перебування у розшуку), суд приходить до переконання що ризик, який існував на момент застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, не зменшився та продовжує існувати, а саме ризик переховування від суду.

14.Крім того, враховуючи, що судовий розгляд у кримінальному провадженні ще не завершено, не всі свідки допитані в судовому засіданні, суд вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик можливого незаконного впливу обвинуваченої ОСОБА_3 на свідків, шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити останніх, щоб вони змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

15.Також, суд вважає доведеним продовження існування ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 офіційно не працевлаштована, дані про наявність легального доходу чи збережень відсутні, тому це може її спонукати до нових кримінальних правопорушень.

16.Щодо доводів сторони захисту та заяви свідка ОСОБА_7 , то суд не вважає їх доводи настільки вагомими, що можуть зменшити існуючи ризики, оскільки хоча свідок і зазначив, що він є ніби-то співмешканцем обвинуваченої, однак жодних доказів на підтвердження своїх слів не надав. Судом під час судового засідання встановлено, що разом до затримання вони не проживали, хоча колись мали близькі відносини, за весь час судового розгляду жодного разу ОСОБА_7 не цікавився долею обвинуваченої, зазначений ним дохід не вказує на його фінансову можливість утримувати ОСОБА_3 під час домашнього арешту. Крім того, його мати, яка проживає разом з ОСОБА_7 та є особою похилого віку, взагалі не обізнана про його наміри та не знайома з обвинуваченою.

17.Таким чином, викладене свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_3 . Тому, враховуючи те, що встановлені ризики не зникли та продовжують існувати, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а в клопотанні стороні захисту слід відмовити.

18.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.

Керуючись статтями 177, 181, 183, 331, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

2. Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.

3. Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 23 квітня 2026 року включно, із можливістю внесення застави для ОСОБА_3 у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302 800 (триста дві тисячі вісімсот) грн 00 коп.

4. У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на неї покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5. Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6. Роз`яснити обвинуваченій та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 26.02.2026.

Суддя: ОСОБА_1