Ухвала суду № 135593947, 06.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/6821/23

Провадження №: 6/755/114/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Коваленко І.В.,

за участю секретаря Грищенко С.В.,

учасники справи:

представник заявника - адвокат Мельников Д.О. (в режимі відеоконференції),

представник стягувача адвокат Пронін О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 від 28 січня 2026 року про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Аграрний фонд», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся у суд з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист від 16.01.2026 у справі №755/6821/23.

В обґрунтування заяви посилається на те, що зі змісту оприлюднених приватним виконавцем в Автоматичній системі виконавчих проваджень убачається, що виконавчий лист, який є підставою для відкриття виконавчого провадження, складений та підписаний неуповноваженою особою. Зокрема, виконавчий лист підписаний «за» суддю Дніпровського районного суду міста Києва І.В. Коваленко, що убачається з похилої риски («/») перед словами «Суддя (підпис) І.В. Коваленко», а візуально наявний у виконавчому листі підписи не належить судді Дніпровського районного суду міста Києва І.В.Коваленко. Крім того, 16.01.2026 суддя Дніпровського районного суду міста Києва І.В. Коваленко не брала участь в автоматизованому розподілі справ через перебування у відпустці 14 і більше днів на підставі наказу № 353/вщ), що убачається з публічної інформації на вебсайті Судова влада України (https://court.gov.ua/log_documents/67535794/2604/, https://court.gov.ua/fair/sud2604/). Наведене убачається з аналізу Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023р. № 485). Інструкція передбачає, що кожен документ підписується посадовою особою із зазначенням її посади, прізвища та власного імені. Якщо посадова особа, за підписом якої підготовлено документ, відсутня, документ оформляється за підписом особи, яка виконує її обов`язки. Не допускається підписання документа зі словом "за" чи іншою позначкою перед назвою посади (п. 8 Розділу XIV. Опрацювання та надсилання вихідних документів). Видача виконавчих листів судами регулюється окремим розділом Інструкції - Розділ XIX. Звернення судових рішень до примусового виконання. Згідно з п. 2 Розділу XIX, звернення судових рішень до примусового виконання виконавчий лист, які виготовляються судом, мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Згідно з частиною першою статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала. Згідно з частиною четвертою статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею. Отже, закон передбачає наслідки відсутності підпису на виконавчому документі: якщо на виконавчому листі відсутній підпис судді або гербова печатка суду, приватний виконавець зобов`язаний повернути такий документ стягувачу без прийняття до виконання. Відтак за обставинами справи очевидно, що виконавчий лист не відповідає вимогам закону, виданий з порушенням процедури і позбавляє можливості визначити особу, яка підписала виконавчий лист, а тому приватний виконавець не мав правових підстав для відкриття виконавчого провадження. Постанова про відкриття виконавчого провадження належить до скасування із поверненням виконавчого листа стягувачу без прийняття до виконання на підставі статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Віталія Пилипчука відкрито виконавче провадження від 22.01.2026 ВП №80065556 та ВП №80065152 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №755/6851/23 від 16.01.2026. При цьому, складаючи вказані постанови, приватний виконавець усвідомлював явно протиправний характер своїх дій з огляду на очевидний для обізнаного правника, який надає публічні послуги, недоліки виконавчого листа. Приватний виконавець є особою зі спеціальним статусом, який визначається Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», є суб`єктом незалежної професійної діяльності, метою якої є отримання грошової винагороди. Отже, приватний виконавець зобов`язаний здійснювати свою діяльність обачно і добросовісно з урахуванням вимог, що висуваються статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», проте у цьому випадку він умисно проігнорував приписи закону, користуючись своїми повноваженнями під час виконання професійних обов`язків всупереч законним інтересам ОСОБА_3 .

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник заявника Мельников Д.О. підтримав заяву та просив її задовольнити.

Представник стягувача адвокат Пронін О.А. заперечував проти задоволення заяви та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню через безпідставність заяви.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представника заявника, представника стягувача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року позов задовольнив, стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 762 700,78 грн, а також стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Аграрний фонд» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 11 440,51 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року змінено: зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» матеріальної шкоди з 762 700,78 грн до 733 045,48 грн. Зменшено стягнутий з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» судовий збір з 11 440,51 грн до 10 461,42 грн.

16.01.2026 року на підставі вказаного судового рішення Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №755/6821/23.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича відкрито виконавче провадження від 22.01.2026 ВП №80065152 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №755/6851/23 від 16.01.2026 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 733 045,48 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича відкрито виконавче провадження від 22.01.2026 ВП №80065556 з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №755/6851/23 від 16.01.2026 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору у розмірі 10 461,42 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

При цьому, під іншими причинами, про які йдеться в ч. 2 ст. 432 ЦПК України, розуміється не припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а наприклад, скасування в апеляційному чи касаційному порядку рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Верховний Суд у своїй постанові від 06.11.2019 року (справа № 593/841/14) дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.

Наказом Державної судової адміністрації України 20 серпня 2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023р. № 485) з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (далі Інструкція).

Главою XIX вказаної Інструкції регулюється порядок звернення судових рішень до примусового виконання.

Так, згідно пункту 1 Глави XIX Інструкції, з вернення до виконання судових рішень здійснюється в порядку та в строки встановлені відповідно до вимог процесуального законодавства, Кримінально-виконавчого кодексу України, з урахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження", а також інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2 та 3 Глави XIX Інструкції встановлено, що виконавчі документи (виконавчий лист, наказ, судовий наказ, постанова, ухвала), які виготовляються судом, мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Виконавчий лист (наказ) формується на підставі внесених даних в АСДС.

Відповідно до пункту 4 Глави XIX Інструкції, з дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів усі виконавчі документи, на підставі яких відповідно до закону здійснюється примусове виконання судових рішень, підлягають обов`язковому внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі, в порядку визначеному процесуальним законодавством.

Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається.

Порядок пред`явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.

Згідно пунктів 5, 6 Глави XIX Інструкції, звернення до виконання судового рішення та контроль за його виконанням покладається на суд, що розглянув справу як суд першої інстанції. Судові рішення звертаються до виконання після того, як вони набрали законної сили, та повернення справ до суду першої інстанції після апеляційного або касаційного розгляду, крім випадків негайного їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

З п.п. 5, 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Судове рішення вважається виконаним лише після отримання повідомлення про його виконання в повному обсязі (пункт 10 Інструкції від 20.08.2019 № 814).

Судом встановлено, що судове рішення не скасовано, оспорюваний виконавчий лист перебуває на примусовому виконанні.

Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржник був зобов`язаний указати передбачені процесуальним законом підстави, для того, щоб суд мав можливість визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

У заяві не наведено саме тих доводів, які б дали змогу суду вирішити питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Вказані заявником обставини, на думку суду, не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інші підстави для визнання виконавчого листа №755/6821/23, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 16.01.2026 року, таким, що не підлягає виконанню, судом не встановлені.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява боржника ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа №755/6821/23, виданого 16.01.2026 року Дніпровським районним судом міста Києва у справі №755/6821/23 за позовом Акціонерного товариства «Аграрний Фонд» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, таким, що не підлягає виконанню, задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.ст. 10, 13, 82, 432, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28 січня 2026 року про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: стягувач Акціонерне товариство «Аграрний фонд», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 09.04.2026 року.

Суддя :