Рішення № 135593790, 08.04.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/7369/25

провадження № 2/755/2995/26

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Граве Україна»(далі - ПрАТ «СК «Граве Україна») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача страхового відшкодування в сумі 13 106,34 грн., яке було виплачене позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю відповідача ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 31 січня 2024 року о 12 год. 50 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Дніпровська набережна, 16, не дотрималася безпечної дистанції при паркуванні та скоїла зіткнення з припаркованим автомобілем «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27.02.2024 року відповідача визнано винною у вчиненні ДТП від 31.01.2024 року. Автомобіль «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди було забезпечено в ПрАТ «СК «Граве Україна», відповідно до Договору добровільного страхування «Граве КАСКО» №101086447 від 08.06.2023 року. На підставі Акту огляду транспортного засобу від 02.02.2024 року, Страхового акту № 11.98027391.1/KOS від 13.03.2024 року, позивач сплатив на користь страхувальника страхове відшкодування в сумі 47 077,26 грн. Страховиком відповідача ПрАТ «СК «УСГ» здійснено страхову виплату на користь позивача в сумі 33 970,92 грн. Разом з тим, невідшкодованою є сума страхового відшкодування у розмірі 13 106,34 грн., що становить предмет спору.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2025 року відкрито провадження по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку статті 33 ЦПК України 07 квітня 2026 року головуючим суддею по справі визначено суддю Галагана В.І.

Відповідач ОСОБА_1 не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 31 січня 2024 року о 12 год. 50 хв., керуючи автомобілем «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Дніпровська набережна, 16, не дотрималася безпечної дистанції при паркуванні та скоїла зіткнення з припаркованим автомобілем «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів, завдання матеріальних збитків.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27.02.2024 року у справі № 753/2824/24 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР та вчинення ДТП за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Дарницького районного суду м. Києва від 27.02.2024 року у справі № 753/2824/24, зокрема, щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, щодо пошкодження автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно вимог ст. 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Як убачається з матеріалів справи, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 26.07.2022 року належить ДП «Документ»., було забезпечено ПрАТ «СК «Граве Україна» згідно добровільного страхування «Граве КАСКО» №101086447 від 08.06.2023 року.

13.03.2024 року, власником автомобіля «Фольцваген», державний номерний знак НОМЕР_2 ,подано до страховика ПрАТ «СК «Граве Україна» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

На підставі Акту огляду транспортного засобу від 02.02.2024 року, Страхового акту № 11.98027391.1/KOS від 13.03.2024 року, платіжної інструкції № 0318125651 від 19.03.2024 року ПрАТ «СК «Граве Україна» здійснено перерахування на рахунок юридичної особи, якою проведено відновлювальний ремонт транспортного засобу, грошових коштів на загальну суму 47 077,26 грн.

Страховиком відповідача ПрАТ «СК «УСГ» здійснено страхову виплату на користь ПрАТ «СК «Граве Україна» в сумі 33 970,92 грн. в межах ліміту відповідальності, що підтверджено платіжною інструкцією № 88078 від 19.12.2024 року.

Згідно ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування» з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПрАТ «СК «Граве Україна» правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 13 106,34 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем на користь потерпілої особи за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню у порядку суброгації з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність якої на момент ДТП була застрахована.

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкодипідлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

При розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено, що: «Судова колегія зазначає, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.»

Судом встановлено, що між Адвокатським бюро «Синюк та Партнери» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Граве Україна»укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 27 від 22.07.2024 року, відповідно до умов якого виконавець взяв на себе зобов`язання надати замовнику визначену цим Договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта.

Згідно Акту виконаних робіт від 12.05.2025 року, підписаного сторонами Договору про надання правової (правничої) допомоги № 27 від 22.07.2024 року, детального опису робіт, адвокатом наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 6 000,00 грн.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Проаналізувавши вищедосліджені докази, ураховуючи незначну складність справи та її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін, суд визнає доведеним понесення позивачем витрат на правничу допомогу згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги № 27 від 22.07.2024 року, а саме: на суму 2 000,00грн., що є сумою гонорару адвоката, яка підлягає відшкодуванню відповідачем щодо задоволеної частини позову, обсягу наданих адвокатом послуг та складності розглянутої справи.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 1166, 1188, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(код ЄДРПОУ 19243047,м. Київ, вул. Велика васильківська, 65)кошти в сумі 13 106 (тринадцять тисяч сто шість) гривень 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(код ЄДРПОУ 19243047,м. Київ, вул. Велика васильківська, 65) витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., а всього на загальну суму 5 028 (п`ять тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 08 квітня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган