Ухвала суду № 135590704, 10.04.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/180/26

2-а/680/9/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2026 р. селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження,

установив:

16 березня 2026 року представник позивача адвокат Сторожук А.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Нікольчук Н.О. надіслала до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС, оскільки відповідно до ст.ст. 288, 293 КУпАП рішенням командира батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Бездітним П.А. від 19.03.2026 року скасовано спірну постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №6768490 від 05.03.2026, а тому відсутній предмет спору.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сторожук А.В. надіслав заяву про відмову позову та закриття провадження у справі. Заяву мотивував тим, що 19.03.2026 після пред`явлення позову до суду спірна постанова була скасована, а тому позивач не підтримує своїх вимог та на підставі ст. 189 КАС України заявляє про відмову від позову. Також просить вирішити питання розподілу судових витрат, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати у загальному розмірі 5 532,48 грн, з яких: 5 000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, 532,48 грн сплачений судовий збір. Вказує, що умовами договору про надання правничої допомоги та додатковою угодою до вказаного договору сторонами було встановлено фіксований розмір гонорару адвоката за представництво позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції в розмірі 5 000 грн, що відповідає вимогам ч.2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та узгоджується з практикою Верховного Суду.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Дідур І.І. направив до суду заперечення на клопотанняпро стягнення з відповідача судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи. Вказав, що хоча позов дійсно було подано 17.03.2026, скасування постанови відбулося 19.03.2026 не як наслідок звернення позивача до суду, а виключно за результатами самостійного перегляду матеріалів уповноваженою службовою особою органу поліції, яка виявила порушення, допущені при винесенні постанови. Таким чином, саме внутрішній контроль та перевірка законності прийнятого рішення стали підставою для його скасування, а не будь-які процесуальні дії позивача. Тобто на момент винесення судом ухвали про відкриття провадження 23.03.2026 оскаржувана постанова вже була скасована, тобто фактично відсутній предмет спору, який міг би бути розглянутий судом. За таких обставин позов не мав і не міг мати жодного впливу на відновлення прав позивача, оскільки відповідне рішення було прийнято до початку розгляду справи судом. Саме з цих підстав відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі, яке є логічним та обґрунтованим у ситуації відсутності предмета спору. За таких обставин відсутні передбачені законом підстави для застосування частини першої статті 140 КАС України та покладення судових витрат на відповідача, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 08.08.2025 у справі № 751/9810/23.

Суд, дослідивши матеріали справи, доводи клопотань, дійшов до наступних висновків.

Суд установив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №6768490 від 05.03.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

16 березня 2026 року представник позивача адвокат Сторожук А.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із адміністративним позовом про оскарження зазначеної вище постанови. Копія позовної заяви з долученими документами була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача Департаменту патрульної поліції 16 березня 2026 року о 21 год 02 хв, про що свідчить квитанція №6333423 (арк.спр.13).

Ухвалою суду від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Рішенням командира батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам`янець Подільського району управління патрульної поліції в Хмельницькій області Бездітним П.А. від 19 березня 2026 року скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6768490 від 05.03.2026, а справу закрито (арк.спр. 25).

Про вказану обставину відповідач повідомив суд 24 березня 2026 року, шляхом направлення копії вказаного рішення разом із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, яке обґрунтоване тим, що спірна постанова скасована до відкриття провадження у справі, а тому відсутній предмет спору.

Натомість представник позивача адвокат Сторожук А.В. 27 березня 2026 року направив до суду заяву про відмову від позову та закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 238 КАС України, яке обґрунтоване тим, що позивач не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Отже, сторони просять суд закриття провадження у справі, проте з різних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Згідно із частиною 1 статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 КАС України про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Суд вважає, що у цій справі важливою обставиною є дата скасування спірної постанови вищестоящим органом (посадовою особою).

Суд установив, що спірна постанова була скасована рішенням командира батальйону 19 березня 2026 року, тобто після подання позовної заяви до суду та отримання її копії відповідачем, на що обґрунтовано покликався представник позивача.

Вказана обставина стала підставою для відмови позивача від позову, про що зазначив представник позивача у письмовій заяві.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що наявні підстави для прийняття відмови представника позивача адвоката Сторожука А.В. від позову, оскільки таке право позивача гарантоване ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 189 КАС України, ці дії не суперечать закону, не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а представник позивача не обмежений у повноваженнях на її вчинення.

Відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 238 КАС України.

Натомість підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України, про що просив представник відповідача,- відсутні.

Обставини справи №751/9810/23, яка була предметом перегляду Верховним Судом, та на яку покликався представник відповідача, не є аналогічними до обставин цієї справи, адже у справі №751/9810/23 заява позивача про відмову у позові була повернута без розгляду, а відтак суд надав оцінку виключно підставам для закриття провадження у справі на підставі лише клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України.

Проте у цій справі позивач подав заяву про відмову від позову у зв`язку із тим, що відповідач після звернення позивача до суду самостійно задовольнив вимоги позивача.

За приписами частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

При розподілі судових витрат, суд виходить із наступного.

Так судові витрати, за приписами частини першої статті 132 КАС України, складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До останніх, відповідно, частиною третьою цієї статті віднесено й витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів статті 140 КАС України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

За наявності заяви про відмови від позову при вирішенні питання про розподіл судових витрат застосуванню підлягає положення ст.140 КАС України.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про неможливість застосування при розподілі судових витрат статті 140 КАС України, оскільки вказана норма пов`язує право позивача на відшкодування судових витрат за рахунок відповідача, по перше з обставиною задоволення вимог позивача відповідачем і часовими межами такого задоволення - після подання позовної заяви, а не з відкриттям провадження у справі чи розглядом справи.

Твердження представника відповідача про те, що відсутній зв`язок між понесеними витратами та розглядом справи суд також відхиляє, оскільки витрати на професійну правничу допомогу позивача безпосередньо пов`язані із оскарженням до суду постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а саме стосувались підготовки, складання та подання до суду адміністративного позову, як і сплата судового збору за подання до суду позовної заяви.

Відповідно до ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Правничу допомогу у цій справі позивачу ОСОБА_1 надавав адвокат Сторожук А.В. на підставі ордеру від 16 березня 2026 року відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 06 березня 2026 року, додаткової угоди № 1 до договору від 06 березня 2026 року (арк.спр.30,31,32).

Гонорар адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (п.4.2 Договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правничої допомоги від 06 березня 2026 року вартість послуг за захист прав та інтересів клієнта ОСОБА_1 у судовому розгляді справи про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП встановлюється у фіксованому розмірі та складає 5 000 гривень. Оплата за надані послуги здійснюється протягом 30 календарних днів з дати набрання законної сили рішення суду відповідної інстанції.

Даними акту прийняття-передачі наданих послуг від 24 березня 2026 року адвокатом Сторожуком А.В. Москалюку А.І. надані послуги щодо вивчення матеріалів, оцінки обставин справи, правовідносин, підготовки правової позиції, надіслання адвокатського запиту до батальйону патрульної поліції про витребування доказів, підготовки і подання до суду позовної заяви.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відповідач, вказуючи на відсутність спору та відсутності підстав для застосування статті 140 КАС України, клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не заявляв.

Проте суд враховує, що навіть у разі неподання клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд відповідно до вимог частин першої-четвертої ст.134 КАС України має перевіряти заявлені витрати на відповідність критеріям, зазначених ч. 5 ст. 134 КАС України.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.07.2023 в справі № 340/4492/22.

Суд вважає, що підготовка позовної заяви у даній справі, яка є справою незначною складності та стосувалася скасування штрафу у розмірі 510 грн, не вимагала значного часу та за своїми характеристиками не була віднесено до обсягу складних справ. Крім того варто зауважити, що адвокатом Сторожуком А.В. одночасно було подано до суду два аналогічних адміністративних позови (справа №680/181/26). Участі у судових засіданнях представник позивача не брав, оскільки справа розглядалась у письмову провадження. З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак вимоги про відшкодування 5000 грн як витрат на правничу допомогу є необґрунтованими.Водночас, на переконання суду, співмірною та розумною у цій справі компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 2000 грн.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з відповідача необхідно стягнути 532,48 грн судового збору, який сплачений позивачем за подання позовної заяви (із врахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана в електронній формі).

Керуючись ст. ст.132-134, 140, 238, 248, 256 КАС України, суд

постановив:

Відмовити у клопотанні представника відповідача Департаменту патрульної поліції Нікольчук Н.О. про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України.

Прийняти відмову представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сторожука Андрія Вікторовича від позову.

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадженняу зв`язку з відмовою позивача від позову на підставі п. 2 ч.1 ст. 238 КАС України.

Задовольнити частково заяву представника позивача адвоката Сторожука Андрія Вікторовича про розподіл судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2 000 (дві тисячі) гривень та 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 коп. судового збору, а всього 2 532,48 грн.

В іншій частині заяви про розподіл судових витрат відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: А. О. Олійник