Рішення № 135590703, 10.04.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/4208/25

2/680/236/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 25 листопада 2024 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі ТОВ «Лінеура Україна») в електронній формі був укладений договір № 5135871 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «29870». Відповідно до умов договору відповідачу, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку НОМЕР_1 , було надано кредитні кошти у розмірі 6 000 грн, а відповідач, у свою чергу, зобов`язалась повернути отримані кошти у встановлений строк та сплатити відсотки за користування ними.

31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено договір факторингу № 31/07/2025, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передав (відступив) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право боргової вимоги до боржників, зокрема, до відповідача за договором № 5135871 від 25 листопада 2024 року на загальну суму 22 677,71 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 5 999,99 грн, заборгованість за процентами 13 677,72 грн, штрафні санкції 3 000 грн.

Відповідач не виконала свого зобов`язання щодо повернення коштів та сплати відсотків ні на рахунки ТОВ «Лінеура Україна», ні на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», а тому виникла заборгованість у загальному розмірі 29 397,71 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 999,99 грн, заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором 13 677,72 грн, заборгованості за процентами, нарахованими позивачем - 6 720 грн, штрафні санкції 3 000 грн.

Також позивач просив стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідач ОСОБА_1 правом на подання відзиву не скористалась.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином (арк.спр.143), у позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 18 березня 2026 року не з`явилась, причини неявки не повідомила, належним чином повідомлена про розгляд справи, про що свідчить повідомлення про доставку судової повістки до електронного кабінету (арк.спр.140).

У судове засідання 10 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилася, повідомлена належним чином (арк.спр. 143), проте направила до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи та здійснює догляд за дитиною віком 5 місяців, на підтвердження чого долучила копію довідки до акту огляду МСЕК та копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає, що наведені відповідачем причини неявки у судове засідання не є поважними, адже наявність інвалідності у відповідача та малолітньої дитини, саме по собі не може свідчити про те, що відповідач не може з`явитись до суду. Ці обставини є триваючими та не відпадуть до закінчення строку розгляду справи. Натомість об`єктивних обставин та належних доказів, які б свідчити про те, що у відповідача існують перешкоди для явки до суду 10 квітня 2026 року, як-то хвороба відповідача чи малолітньої дитини, тощо, суду не надано. Також у клопотанні не наведено інших підстав, які б перешкоджали суду здійснити розгляд справи.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не з`явилась у судове засідання без поважних причин, відсутні підстави для задоволення її клопотання про відкладення судового засідання, та наявні підстави, визначені п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, для розгляду справи без її участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 08 січня 2026 року справу передано за підсудністю до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року справу передано за підсудністю до Новоушицького районного суду Хмельницької області.

04 березня 2026 року прийнято до свого провадження позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18 березня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

25 листопада 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5135871 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «29870» (25.11.2024 о 20.29), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним та виконати обов`язки передбачені договором (п. 1.2 Договору) (арк. спр. 89-110).

Сума кредиту становить 6 000 гривень (п. 1.2 Договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати платежів зі сплати процентів кожні 20 днів (п. 1.3 Договору).

Процентна ставка фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.4, 1.4.1 Договору).

Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується якщо Клієнт до 14.12.2024 (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.4.2 Договору).

Денна процентна ставка за Договором у разі використання клієнтом права на знижену процентну ставку дорівнює 0,95% (п. 1.4.2 Договору).

Денна процентна ставка за Договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1% (п. 1.4.1 Договору).

Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Дати надання кредиту: 25.11.2024 або 26.11.2026 (п. п. 2.1, 2.2 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту (арк. спр.78-79).

Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 5135871 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 110 на звороті).

ТОВ «ПейТек» на підставі договору про переказ коштів (арк. спр.57-61) повідомило ТОВ «Лінеура Україна» про успішне перерахування 25 листопада 2024 року о 20 год 30 хв на платіжну карту № НОМЕР_3 коштів у сумі 6000 гривень (арк. спр. 91).

З повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 , на яку 25 листопада 2024 року зараховано 6 000 грн (арк. спр. 146).

31 липня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 31/07/2025, відповідно до якого ТОВ «Лінеура Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняв належні ТОВ «Лінеура Україна» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5135871, яке станом на 31 липня 2025 року складає 22 677,71 гривень, з яких: заборгованість основною сумою боргу 5 999,99 грн, заборгованість за відсотками - 13 677,72 грн, заборгованість за пенею/ штрафами 3 000 грн, що підтверджується договором, актом приймання-передачі реєстру боржників, платіжною інструкцією, витягом з реєстру боржників (арк. спр. 68-72,64,89-90).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язанням.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Досліджені судом докази, зокрема витяги з ЄДРЮОФОГФ, статути, свідоцтва про реєстрацію фінансових установ, підтверджують, що ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договір відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та відповідачем не оспорюється факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 5135871 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що кредитні кошти відповідач отримала на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Суд установив, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 5135871 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 листопада 2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кошти в сумі 6 000 грн строком на 360 днів, тобто до 19 листопада 2025 року, а остання зобов`язалась повернути кошти, сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором, а також штраф у випадку невиконання/неналежного виконання зобов`язань за договором.

25 листопада 2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу, про що свідчать повідомлення ТОВ «ПейТек», АТ КБ «ПриватБанк».

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Лінеура Україна» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснено за погодженою відсотковою ставкою 1 % від суми позики, що становить 60 грн за день користування кредитом.

Також при визначені розміру заборгованості позивачем враховано, що 15 грудня 2024 року відповідач здійснила оплату на рахунок первісного кредитора в розмірі 1 260,01 грн, які спрямовані на оплату тіла кредиту у розмірі 0,01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1 260 грн, що відображено у розрахунку заборгованості.

Отже, розрахунок процентів за користування кредитними коштами за період з 25 листопада 2024 року до 31 липня 2025 року, згідно з яким заборгованість становить 13677,72 грн є обґрунтованим, відповідає умовам договору та не суперечить ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас позивач, здійснюючи донарахування процентів за користування кредитними коштами після відступлення права вимоги первісним кредитом, допустив помилку, оскільки здійснив нарахування процентів за період з 01 серпня 2025 року до 20 листопада 2025 року, в той час як строк договору сплив 19 листопада 2025 року.

Відтак розмір заборгованості за процентами, нарахованими позивачем, має бути зменшений на 60 грн, та становить 6 660 грн.

Згідно статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростувала, власного контррозрахунку, доказів про належне виконання умов кредитного договору не надала, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 3 000 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з наступних підстав.

Відповідно до положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно з яким: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 3 000 грн штрафу підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

З огляду на викладене суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 26 337,71 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту 5 999,99 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 13 677,72 грн, заборгованість за процентами, нарахованими позивачем - 6 660 грн.

Водночас суд відхиляє надані позивачем докази: Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (арк. спр.28-36), оскільки вони не підписані ОСОБА_1 , у тому числі за допомогою електронного підпису.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2 422,40 грн, а всього - 12 422,40 грн.

Позивач ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» в особі директора Сівека С.С. 10 грудня 2024 року уклав договір про надання правової допомоги №10/12-2024 з адвокатом Столітнім М.М. Згідно з умовами договору факт надання послуг підтверджується актом про надання правничої допомоги. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги згідно з актом про надання правничої допомоги протягом 30-ти календарних днів з моменту набуття рішенням суду законної сили (арк. спр. 13-14). Відповідно до акту №14129 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) та заявки на виконання доручення (арк. спр.88,93) адвокат Столітній М.М. надав клієнтові ТОВ «ФК» Фінтраст Капітал» послуги, пов`язані із зустріччю з клієнтом для надання первинної консультації та аналізу документів, аналізом судової практики, норм чинного законодавства для підготовки позовної заяви, оформленням додатків до позовної заяви, підготовки та направлення адвокатського запиту, підготовки та подання позовної заяви, клопотання про витребування доказів, інших процесуальних документів, представництво інтересів клієнта, на що витрачено 12 годин. Вартість послуг - 10 000 гривень.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що дана справа відноситься до категорії справ про споживче кредитування, в якій наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів не є надмірним, участі в судових засіданнях представник позивача не брав, відповіді на відзиву, письмових пояснень, про які зазначено в акті виконаних робіт адвокат не подавав, надані послуги полягають у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу до 5 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі та ціною позову.

Враховуючи часткове задоволення позову, те що позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (станом на 2025 рік), відповідно до частини першої, пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2 170,22 грн (26 337,71 х 100 : 29 397,71= 89,59 х 2422,40 : 100 = 2 170,22) та 4 479,50 грн витрат на професійну правничу допомогу (5 000 : 100 х 89,59 = 4 479,50).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», прострочену заборгованість за договором № 5135871 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25 листопада 2024 року у розмірі 26 337 (двадцять шість тисяч триста тридцять сім) гривень 71 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу 5 999,99 грн, заборгованість за процентами, нарахованими первісним кредитором 13 677,72 грн, заборгованість за процентами, нарахованими позивачем - 6 660 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 2 170(дві тисячі сто сімдесят) гривень 22 коп. сплаченого судового збору та 4 479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять) гривень 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 6 649 (шість тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2, м. Київ, код ЄДРПОУ - 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Суддя А. О. Олійник