Ухвала суду № 135586914, 07.04.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4141/26

н/п 1-кс/953/1868/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026221130000411 від 02.04.2026 за ч. 2 ст. 289 КК України, про арешт майна, -

встановив:

06.04.2026 о 09.45 год. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , в якому прокурор просить задовольнити клопотання та накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпоряджання на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події 02.04.2026 ГСК «Мрія», який розташований між б. 14 по вул. Саперній та б. 2, по вул. Інтернацькій, 2 за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 36, громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , добровільно видав ключ від автомобіля автомобіль ТМ «OPEL ZAFIRA», д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_3 , які поміщено до сейф-пакету CRI1087859; власником вилученого майна являється ОСОБА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; особа у якої майно вилучено: ОСОБА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; після проведення необхідних слідчо-розшукових дій передати на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 02.04.2026 до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, надійшло повідомлення від ОСОБА_5 , що 02.04.2026 приблизно о 09:15 год у гаражному кооперативі «Мрія», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Саперна, 14, не встановлена особа чоловічої статі, яка була одягнена у військову форму, не законно заволоділа автомобілем марки "Ореl" моделі "Zafira" д.н. НОМЕР_4 , який належить її чоловіку ОСОБА_4 (ЖО 10647 від 02.04.2026).

За даним фактом, 02.04.2026 внесено відомості до ЄРДР за №12026221130000411 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В ході огляду місця події 02.04.2026 було виявлено та вилучено автомобіль ТМ «OPEL ZAFIRA», д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 .

В ході досудового розслідування було допитано в якості потерпілого ОСОБА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який пояснив, що, 02.04.2026 близько 08:30 він прийшов свого гаража № НОМЕР_5 в ГСК «Мрія», який розташований між б. 14 по вул. Саперна та б. 2 Інтернацькою в м. Харкові. Після чого, вигнав з гаража свій автомобіль ТМ «OPEL ZAFIRA», д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору , 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 та припаркував вздовж гаража № 129 передом на виїзд. При цьому ключ від автомобіля він залишив в замку запалення.

Близько 09:08 він побачив раніше невідомого чоловіка, який йшов до його гаража. Він підійшов до нього та почав запитувати про чоловіка на ім`я ОСОБА_6 . Потім, ОСОБА_4 я пішов до свого автомобіля та поставив пакет з картоплею на підлогу переднього пасажирського сидіння. В цей час ОСОБА_4 , побачив , що даний чоловік заходить до приміщення його гаражу. Потерпілий швидко направився за ним. В цей момент він побачив, як невідомий чоловік бере з письмового столу його мобільний телефон. ОСОБА_4 голосно запитав в у нього : «Що ти тут робиш!» на що він нічого не відповідаючи вибіг з гаража. ОСОБА_4 вибіг за ним та побачив як невідомий чоловік сів за кермо автомобіля належного ОСОБА_4 , та без його дозволу поїхав у невідомому напрямку.

Підозрюваний ОСОБА_7 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 повідомив, що 02.04.2026 незаконно заволодів автомобілем ТМ «OPEL ZAFIRA».

Власником вилученого майна являється ОСОБА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вилучені в ході проведення вищевказаного огляду предмети визнано речовим доказом у дійсному кримінальному провадженні.

Також є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказані в клопотанні предмети мають значення для досудового розслідування та є доказами у кримінальному провадженні. Зазначені у клопотанні предмети відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 167 КПК України, як тимчасово вилучене майно, яке може бути речовими доказами.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судової експертизи, збереження речових доказів, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна, забезпечення цивільного позову та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також з огляду на вищенаведене, відповідно до ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, з метою його збереження, виникла необхідність накладення арешту на вищевказане у клопотанні майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, адже не застосування арешту на дане майно може привести до його знищення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити здійсненню досудового розслідування.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання власник майна ОСОБА_4 не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_4 , в якій він просить провести судове засідання без його участі, клопотання підтримує, заперечень не має (а.с. 64).

Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000411 від 02.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

02.04.2026 на підставі добровільної згоди ОСОБА_4 проведено огляд місця події ГСК «Мрія», який розташований між б. 14 по вул. Саперній та б. 2, по вул. Інтернацькій, 2 за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 36, в ході якого, згідно протоколу обшуку від 02.04.2026, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 15-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотаннях сторони обвинувачення майно, вилучене в ході проведення огляду місця події за вказаною в клопотанні адресою має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Прокурором зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Прокурором в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено його значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів підлягає задоволенню.

На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотання.

Враховуючи наслідки арешту майна для власника майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає можливим арештоване майно передати на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_4 , з покладенням на нього обов`язку забезпечити зберігання вказаного майна до скасування арешту майна у встановлену КПК України порядку, та попередити останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна. Прийшовши до такого висновку про можливість передати на відповідальне зберігання вказане майно його власнику, слідчий суддя виходить також з необхідності дотримання загальних засад кримінального судочинства, в тому числі недоторканості права власності (ст. 7 КПК України).

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 02.04.2026 ГСК «Мрія», який розташований між буд. 14 по вул. Саперній та буд. 2, по вул. Інтернацькій, 2 за адресою: м. Харків, пров. Шевченківський, 36, а саме: ключ від автомобіля автомобіль ТМ «OPEL ZAFIRA», д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_3 , які поміщено до сейф-пакету CRI1087859 до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Передати ключ від автомобіля автомобіль ТМ «OPEL ZAFIRA», д.н.з НОМЕР_1 , сірого кольору, 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_3 , які поміщено до сейф-пакету CRI1087859 на відповідальне зберігання власнику майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Попередити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1