Рішення № 135585572, 10.04.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/2181/25

Номер провадження № 2/0186/609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 квітня 2026 року м.Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі - Лиман Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2025 року в провадження головуючого - судді Шахтарського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №142/2013-Р від 21 травня 2013 року. Відповідно до умов цього кредитного договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 93 021,00 грн на придбання автомобіля марки Opel моделі Astra, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі строком кредитування з 21 травня 2013 року по 20 травня 2016 року, а позичальник зобов`язується повернути цей кредит у повному обсязі не пізніше 20 травня 2016 року щомісячними платежами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом, а саме: за користування кредитними коштами у межах строку кредитування за процентною ставкою у розмірі 13,7% річних; за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), за процентною ставкою у розмірі 18,7% річних (вказані умови містяться в пунктах 1.1, 1.3, 1.4 кредитного договору).

Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_2 , що підтверджує Договір поруки №142/2013-Р/П від 21 травня 2013 року, сторонами якого є АБ «УКРГАЗБАНК» (як кредитор), ОСОБА_2 (як поручитель), ОСОБА_1 (як позичальник). Відповідно до умов цього договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору, поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник (вказані умови містяться в пунктах 1.1, 1.2, 1.4 договору поруки).

Банк надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору і тим самим повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором. Натомість позичальник та поручитель свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконували, зокрема не повертали кредит та не сплачували проценти, а тому банк у 2018 році звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, подавши відповідну позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором суд вирішив позов задовольнити частково, стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року, яка утворилась за період із серпня 2015 року по 20 травня 2016 року, у сумі 30 675,32 грн, яка складається із боргу за кредитом у розмірі 30 675,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року, строк сплати якої настав за період до серпня 2015 року, у сумі 33 819,12 грн, яка складається з кредиту в сумі 26 966,79 грн і процентів у сумі 6 852,33 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначені обставини, зокрема: щодо укладення між банком та позичальником відповідного кредитного договору, щодо надання банком та отримання позичальником кредитних коштів за цим кредитним договором, щодо порушення умов цього кредитного договору, щодо наявності заборгованості за цим кредитним договором, щодо укладення між банком та поручителем відповідного договору поруки, були встановлені рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц, а тому ці обставини доказуванню не підлягають.

На виконання вищевказаного рішення суду були видані відповідні виконавчі листи, які пред`явлено до примусового виконання. Фактичне стягнення заборгованості за цим судовим рішенням у примусовому порядку було здійснювалось у період із грудня 2023 року по травень 2025 року, про що свідчить, виписка з особових рахунків позичальника щодо обліку кредитної заборгованості.

Враховуючи тривале невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц в частині стягнення заборгованості у розмірі 30 675,32 грн, внаслідок чого не виконувалось прострочене грошове зобов`язання за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року, керуючись частиною другою статті 625 ЦК України, позивачем від суми простроченої заборгованості у розмірі 30 675,32 грн за період із 07 травня 2019 року по 23 лютого 2022 року, який складає 1 024 дні, нараховано три проценти річних у розмірі 2 579,25 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 392,35 грн (відповідний розрахунок заборгованості щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат додано).

Враховуючи тривале невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц в частині стягнення заборгованості у розмірі 33 819,12 грн, внаслідок чого не виконувалось прострочене грошове зобов`язання за кредитним договором№142/2013-Р від 21 травня 2013 року, керуючись частиною другою статті 625 ЦК України, позивачем від суми простроченої заборгованості у розмірі 33 819,12 грн за період із 07 травня 2019 року по 23 лютого 2022 року, який складає 1 024 дні, нараховано три проценти річних у розмірі 2 843,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 945,00 грн (відповідний розрахунок заборгованості щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат додано).

Також виконання зобов`язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором було забезпечено заставою належного на праві власності позичальнику ОСОБА_1 (далі заставодавець, відповідач) транспортного засобу автомобіля марки Opel моделі Astra, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі предмет застави), що підтверджує Договір застави від 21 травня 2013 року (далі договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Феденко М.В., зареєстрований у реєстрі за №460, сторонами якого є АБ «УКРГАЗБАНК» (заставодержатель), ОСОБА_1 (заставодавець). Згідно з пунктом 2.3 договору застави за згодою сторін предмет застави було оцінено у 143 110,00 грн (надалі заставна вартість).

Відповідно до п.3.3.4 договору застави Заставодавець зобов`язаний: На період дії цього договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог Банку, виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування та надати Банку копії договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів за цими договорами страхування. Забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмета застави на строк не менший, ніж той, в межах якого Заставодавець виконає свої зобов`язання за кредитним договором. Вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (договір страхування укладається строком дії на один рік), за яким застраховано предмет застави, в тому числі вчасно сплачувати страховий платіж, а також всі чергові страхові платежі, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування. Не пізніше ніж за три банківські дні до граничного строку закінчення дії договору страхування (у разі якщо Заставодавець не виконав усі свої зобов`язання за кредитним договором) укласти новий договір страхування та сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування, та не пізніше ніж за один банківський день до граничного строку дії договору попереднього договору страхування надати Заставодержателю докази таких сплат та копії договорів страхування. Підтримувати шляхом негайної сплати відповідних страхових платежів розмір страхової суми, яка зменшилась із будь-яких причин, на рівні, визначеному в договорі страхування на момент укладення договору страхування, та надавати Заставодержателю докази таких сплат.

Згідно з п.4.2 договору застави за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання п.3.3.4 цього договору Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку, протягом якого Заставодавець порушував вимоги п.3.3.4 цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком, починаючи з другого календарного місяця, що слідує за місяцем порушення. Сплата штрафу не звільняє Заставодавця від виконання своїх зобов`язань за вказаними пунктами.

Окрім порушення умов кредитного договору позичальник (як заставодавець) допустив порушення умов договору застави в частині зобов`язань щодо страхування предмета застави, визначених пунктом 3.3.4 договору застави.

За порушення умов страхування предмета застави, визначених пунктом 3.3.4 договору застави, банк (як заставодержатель), керуючись пунктом 4.2 договору застави, нарахував заставодавцю штраф у розмірі 38 639,70 грн за період із 01 квітня 2017 року по 29 лютого 2020 року. Вказана сума штрафу становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, що збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком, починаючи з другого календарного місяця, що слідує за місяцем порушення.

Наявність невиконаного позичальником (як заставодавцем) зобов`язання щодо сплати на користь банку (як заставодержателя) зазначеної суми штрафу підтверджує довідка банку від 16 вересня 2025 року з розрахунком штрафу, що додається.

Станом на сьогоднішній день нараховані позивачем три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором відповідачами не сплачено. Також залишається несплаченим нарахований позивачем штраф за невиконання відповідачем (заставодавцем) зобов`язань щодо страхування предмета застави. Зазначене свідчить про порушення майнових прав та інтересів позивача.

Строк звернення до суду з даним позовом не пропущено.

Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на свою користь три проценти річних у розмірі 2 579,25 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 392,35 грн за порушення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року та невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц у частині стягнення заборгованості у розмірі 30 675,32 грн; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь три проценти річних у розмірі 2 843,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 945,00 грн за порушення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року та невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц у частині стягнення заборгованості у розмірі 33 819,12 грн; стягнути з ОСОБА_1 на свою користь штраф у розмірі 38 639,70 грн за невиконання зобов`язань щодо страхування предмета застави; стягнути з відповідачів судові витрати по справі.

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 02 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У судове засідання сторони не з`явилися, представник позивача надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовільнити, не заперечує проти заочного розгляду справи; відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку шляхом оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомили, відзив на позов не надали.

У відповідності до приписів ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №142/2013-Р від 21 травня 2013 року. Відповідно до умов цього кредитного договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 93 021,00 грн на придбання автомобіля марки Opel моделі Astra, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі строком кредитування з 21 травня 2013 року по 20 травня 2016 року, а позичальник зобов`язується повернути цей кредит у повному обсязі не пізніше 20 травня 2016 року щомісячними платежами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом, а саме: за користування кредитними коштами у межах строку кредитування за процентною ставкою у розмірі 13,7% річних; за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), за процентною ставкою у розмірі 18,7% річних (вказані умови містяться в пунктах 1.1, 1.3, 1.4 кредитного договору).

Виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором забезпечено порукою ОСОБА_2 , що підтверджує Договір поруки №142/2013-Р/П від 21 травня 2013 року, сторонами якого є АБ «УКРГАЗБАНК» (як кредитор), ОСОБА_2 (як поручитель), ОСОБА_1 (як позичальник). Відповідно до умов цього договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору, поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і позичальник (вказані умови містяться в пунктах 1.1, 1.2, 1.4 договору поруки).

Банк надав позичальнику кредит згідно з умовами кредитного договору і тим самим повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором. Натомість позичальник та поручитель свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконували, зокрема не повертали кредит та не сплачували проценти, а тому банк у 2018 році звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, подавши відповідну позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором суд вирішив позов задовольнити частково, стягнув солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року, яка утворилась за період із серпня 2015 року по 20 травня 2016 року, у сумі 30 675,32 грн, яка складається із боргу за кредитом у розмірі 30 675,32 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року, строк сплати якої настав за період до серпня 2015 року, у сумі 33 819,12 грн, яка складається з кредиту в сумі 26 966,79 грн і процентів у сумі 6 852,33 грн.

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищезазначені обставини, зокрема: щодо укладення між банком та позичальником відповідного кредитного договору, щодо надання банком та отримання позичальником кредитних коштів за цим кредитним договором, щодо порушення умов цього кредитного договору, щодо наявності заборгованості за цим кредитним договором, щодо укладення між банком та поручителем відповідного договору поруки, були встановлені рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц, а тому ці обставини доказуванню не підлягають.

На виконання вищевказаного рішення суду були видані відповідні виконавчі листи, які пред`явлено до примусового виконання. Фактичне стягнення заборгованості за цим судовим рішенням у примусовому порядку було здійснювалось у період із грудня 2023 року по травень 2025 року, про що свідчить, виписка з особових рахунків позичальника щодо обліку кредитної заборгованості.

Враховуючи тривале невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц в частині стягнення заборгованості у розмірі 30 675,32 грн, внаслідок чого не виконувалось прострочене грошове зобов`язання за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року, керуючись частиною другою статті 625 ЦК України, позивачем від суми простроченої заборгованості у розмірі 30 675,32 грн за період із 07 травня 2019 року по 23 лютого 2022 року, який складає 1 024 дні, нараховано три проценти річних у розмірі 2 579,25 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 392,35 грн (відповідний розрахунок заборгованості щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат додано).

Враховуючи тривале невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц в частині стягнення заборгованості у розмірі 33 819,12 грн, внаслідок чого не виконувалось прострочене грошове зобов`язання за кредитним договором№142/2013-Р від 21 травня 2013 року, керуючись частиною другою статті 625 ЦК України, позивачем від суми простроченої заборгованості у розмірі 33 819,12 грн за період із 07 травня 2019 року по 23 лютого 2022 року, який складає 1 024 дні, нараховано три проценти річних у розмірі 2 843,59 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 945,00 грн (відповідний розрахунок заборгованості щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат додано).

Також виконання зобов`язань позичальника за вищезазначеним кредитним договором було забезпечено заставою належного на праві власності позичальнику ОСОБА_1 (далі заставодавець, відповідач) транспортного засобу автомобіля марки Opel моделі Astra, 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі предмет застави), що підтверджує Договір застави від 21 травня 2013 року (далі договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Феденко М.В., зареєстрований у реєстрі за №460, сторонами якого є АБ «УКРГАЗБАНК» (заставодержатель), ОСОБА_1 (заставодавець). Згідно з пунктом 2.3 договору застави за згодою сторін предмет застави було оцінено у 143 110,00 грн (надалі заставна вартість).

Відповідно до п.3.3.4 договору застави Заставодавець зобов`язаний: На період дії цього договору застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок у відповідності до вимог Банку, виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування та надати Банку копії договорів страхування, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів за цими договорами страхування. Забезпечити безперервну дію страхового покриття щодо предмета застави на строк не менший, ніж той, в межах якого Заставодавець виконає свої зобов`язання за кредитним договором. Вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування (договір страхування укладається строком дії на один рік), за яким застраховано предмет застави, в тому числі вчасно сплачувати страховий платіж, а також всі чергові страхові платежі, якщо такі платежі передбачені умовами договору страхування. Не пізніше ніж за три банківські дні до граничного строку закінчення дії договору страхування (у разі якщо Заставодавець не виконав усі свої зобов`язання за кредитним договором) укласти новий договір страхування та сплатити річний страховий платіж або черговий страховий платіж, визначений новим договором страхування, та не пізніше ніж за один банківський день до граничного строку дії договору попереднього договору страхування надати Заставодержателю докази таких сплат та копії договорів страхування. Підтримувати шляхом негайної сплати відповідних страхових платежів розмір страхової суми, яка зменшилась із будь-яких причин, на рівні, визначеному в договорі страхування на момент укладення договору страхування, та надавати Заставодержателю докази таких сплат.

Згідно з п.4.2 договору застави за кожен випадок невиконання чи неналежного виконання п.3.3.4 цього договору Заставодавець сплачує на користь Заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку, протягом якого Заставодавець порушував вимоги п.3.3.4 цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п.2.3 цього договору, який збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком, починаючи з другого календарного місяця, що слідує за місяцем порушення. Сплата штрафу не звільняє Заставодавця від виконання своїх зобов`язань за вказаними пунктами.

Окрім порушення умов кредитного договору позичальник (як заставодавець) допустив порушення умов договору застави в частині зобов`язань щодо страхування предмета застави, визначених пунктом 3.3.4 договору застави.

За порушення умов страхування предмета застави, визначених пунктом 3.3.4 договору застави, банк (як заставодержатель), керуючись пунктом 4.2 договору застави, нарахував заставодавцю штраф у розмірі 38 639,70 грн за період із 01 квітня 2017 року по 29 лютого 2020 року. Вказана сума штрафу становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, що збільшується на 0,75 п.п. щомісячно наростаючим підсумком, починаючи з другого календарного місяця, що слідує за місяцем порушення.

Наявність невиконаного позичальником (як заставодавцем) зобов`язання щодо сплати на користь банку (як заставодержателя) зазначеної суми штрафу підтверджує довідка банку від 16 вересня 2025 року з розрахунком штрафу, що додається.

Станом на сьогоднішній день нараховані позивачем три проценти річних та інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором відповідачами не сплачено. Також залишається несплаченим нарахований позивачем штраф за невиконання відповідачем (заставодавцем) зобов`язань щодо страхування предмета застави. Зазначене свідчить про порушення майнових прав та інтересів позивача.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входить до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою цивільно-правової відповідальності боржника за порушення (прострочення) грошового зобов`язання, як спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За правилом ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Враховуючи обов`язковість рішення суду, зокрема для відповідача, та з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання по сплаті суми заборгованості, то у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат (суми збільшення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення), а також трьох процентів річних від простроченої суми, що відповідає частині другій статті 625 Цивільного кодексу України.

Зволікання відповідача з виконанням рішення суду, що набрало законної сили, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, стягнутих з нього судовим рішенням, та інших втрат, а отже, позивач вправі вимагати від відповідача повної сплати усієї суми боргового зобов`язання в грошовому виразі з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦІІК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідник норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц наводяться, зокрема такі висновки - за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц вказано, що відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 4 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16- ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим, права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Щодо застосування позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020 (набрав чинності з 02.04.2020) Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 установлено карантин з 12 березня 2020р. до 3 квітня 2020р. на усій території України. В подальшому, карантин неодноразово продовжувався на всій території України

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з подальшими змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19.12.2020 до 31.12.2022 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641.

Також, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» Перехідні та прикінцеві положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.».

Таким чином, враховуючи вищенаведені правові норми, останній день трирічного строку позовної давності припадає на 11 березня 2020 року включно, що надає право позивачу на стягнення заборгованості, починаючи з 11 березня 2017 року, а тому стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, починаючи з 07 травня 2019 року, а також стягнення штрафу, починаючи з 01 квітня 2017 року, не виходить за межі позовної давності.

Враховуючи невиконання відповідачами своїх зобов`язань за кредитним договором, договором застави, позивач з метою захисту своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає, що матеріалами справи доведено укладення 21 травня 2013 року між ПАТ АБ УКРГАЗБАНК" та відповідачами кредитного договору №142/2013-Р, договору поруки та договору застави.

Однак, відповідачі належним чином свої зобов`язання не виконували, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідачів перед позивачем склалася заборгованість. Рішенням суду з відповідачів стягнуто заборгованість за кредитним договором. Позивачем отримані виконавчі листи та звернуто їх до примусового виконання. Виконавче провадження перебувало на виконанні та постановою державного виконавця виконавче провадження було закінчене в зв`язку із погашенням боржниками заборгованості за виконавчим документом. Між тим, відповідачі не звільняються від обов`язку сплатити на користь позивача 3% річних та інфляційні втрати за порушення зобовязання, а також штраф за невиконання умов договору застави, тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме: судовий збір.

Оскільки позовні вимоги задоволено, суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 612, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 253, 256, 258, 259, 263, 265, 267,280-283 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовільнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" три проценти річних у розмірі 2 579 (двох тисяч п`ятиста сімдесяти дев`яти) гривень 25 копійок та інфляційні втрати у розмірі 5 392 (п`яти тисяч трьохста дев`яноста двох) гривень 35 копійок за порушення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року та невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц у частині стягнення заборгованості у розмірі 30 675,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" три проценти річних у розмірі 2 843 (двох тисяч восьмиста сорока трьох) гривень 59 копійок та інфляційні втрати у розмірі 5 945 (п`яти тисяч дев`ятиста сорока п`яти) гривень за порушення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором №142/2013-Р від 21 травня 2013 року та невиконання рішення Біловодського районного суду Луганської області від 07 травня 2019 року у справі №408/4260/18-ц у частині стягнення заборгованості у розмірі 33 819,12 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" штраф у розмірі 38 639 (тридцяти восьми тисяч шестиста тридцяти дев`яти) гривень 70 копійок за невиконання зобов`язань щодо страхування предмета застави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" судовий збір по справі в розмірі 1 211 (однієї тисячі двохста одинадцяти) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного Банку "УКРГАЗБАНК" судовий збір по справі в розмірі 1 211 (однієї тисячі двохста одинадцяти) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "УКРГАЗБАНК", код ЄДРПОУ 23697280, адреса: вул.Єреванська, буд.1, м.Київ.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстровані по АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 10 квітня 2026 року.

Суддя: С.А.Янжула.