Ухвала суду № 135584134, 01.04.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/204/26

Провадження № 1-кп/697/118/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального актуу кримінальному провадженні №4 2025 25 223 0000030 від 06.05.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Канева Черкаської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої на посаді начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, особою з інвалідністю, учасником бойових дій, депутатом - не являється, маючої на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №4 2025 25 223 0000030 від 06.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за 1 ст. 364 КК України.

Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.02.2026 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засідання захисником обвинуваченої ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Клопотання обгрунтоване тим, що згідно ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості у наступній послідовності: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, - обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктами 4, 5, 6 ч. 1 ст. 277 КПК України визначено, що повідомлення про підозру має містити такі відомості: зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Захисник обвинуваченої зазначає, що обвинувальний акт, він не відповідає вимогам законодавства. Оскільки саме по собі формулювання тексту обвинувачення містить грубі протиріччя кримінально-правового характеру, які вже відразу вказують на невизначеність ознак інкримінованого кримінального правопорушення. В самому тексті підозри та обвинувального акту наявні наступні трактування, згідно тексту дослівно: «Відділ освіти, культури, молоді та спорту Бобрицької сільської ради Черкаської області, (начальником якого є ОСОБА_4 ), є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, є неприбутковим, утримується за рахунок коштів місцевого бюджету Бобрицької сільської ради Черкаської області. Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників відділу та видатки на їх утримання визначає рада у межах виділених асигнувань та затвердженою Бобрицькою сільською радою Черкаської області граничною чисельністю працівників. Кошторис, штатний розпис відділу затверджується Бобрицьким сільським головою за поданням начальника відділу, є підзвітним і підконтрольним, підпорядкованим Бобрицькій сільській раді та її виконавчому комітету, Бобрицькому сільському голові. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_4 Бобрицькій сільській раді спричинено збитків на суму 231376,47 грн, що більше ніж у 100 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на 2023 рік, та є істотною шкодою». Як підсумок зазначається про те, що ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинила істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. Зазначає, що сторона обвинувачення не визначилася у обвинувальному акті кому саме спричинено шкоду - Бобрицькій сільській раді, тобто, територіальній громаді, чи державі. Також зазначає, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України - є правопорушенням із матеріальним складом, тобто, передбачає настання шкоди охоронюваним законом інтересам державі, юридичних осіб чи громадян. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 64 КПК України - при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином. В даному випадку, характер шкоди, нібито завданий на думку сторони обвинувачення, кримінальним правопорушенням, чи то держаними інтересам чи інтересам Бобрицької сільської ради, не визначений, не встановлений та не доведений, що взагалі може вказувати на відсутність складу кримінального правопорушення. Згідно тексту обвинувального акту обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, але обвинувачена вину не визнавала і по суті справи показів не надавала, інкриміновані в якості збитків кошти не відшкодовувала. Згідно тексту обвинувального акту цивільний позов представниками Бобрицької сільської ради не заявлено. При відсутності цивільного позову та відшкодування шкоди обвинуваченим чітко і однозначно постає питання і про відсутність події кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 .. Згідно тексту обвинувального акту потерпілим у даному провадженні визначено Бобрицьку сільську раду Черкаської області, представниками якої є ОСОБА_6 - голова Бобрицької сільської ради Черкаської області та ОСОБА_7 - адвокат. Відповідно до частини 2 вказаної статті - права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Частиною 7 статті 55 КПК України визначено - якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок. Згідно матеріалів справи, - лист від 23.01.2026 за № 103 Бобрицька сільська рада Черкаської області інформує орган досудового розслідування про те, що із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заявою про залучення їх до провадження як потерпілого не зверталася. Внаслідок фінансово-господарської операції щодо проведення робіт з капітального ремонту будівлі КЗ «Бобрицький ліцей» Бобрицької сільської ради Черкаської області згідно договору будівельного підряду № 76 від 19.10.2023, згідно даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності Бобрицькій сільській раді матеріальних збитків не спричинено, у зв`язку з чим Бобрицька сільська рада не є потерпілою. На думку захисника обвинуваченого, залучення до вказаної справи в якості потерпілого Бобрицької сільської ради Черкаської області та її участь у даному судовому процесі є незаконним. Крім того, кваліфікація її дій за ст. 364 КК України в даному випадку є такою, що не відповідає вимогам кримінального кодексу України та загальним засадам теорії кваліфікації. Таким чином, на думку захисника обвинувачення ОСОБА_4 є неконкретизованим, сформульованим з перекрученням фактичних обставин справи, об`єктивної сторони та інших юридично значимих елементів інкримінованих кримінальних правопорушень. Зазначене свідчить про істотні порушення гарантованих законом процесуальних прав обвинуваченої ОСОБА_4 в частині конкретного формулювання обвинувачення та порушення права на захист від нього, що перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заперечувала, щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченої, зазначила, що порушення передбачені ст. 291 КПК України при складанні обвинувального акту відсутні, також зазначила, що за результатами досудового розслідування встановлено, що збитки завдані державі в особі Бобрицької сільської ради Черкаської області, а тому остання вважається потерпілою особою у кримінальному провадженні.

Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримали клопотання про повернення обвинувального акту з підстав викладених у клопотанні.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» направила заяву про розгляд справи без участі представника потерпілого.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи в межах поданого клопотання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Підстави для повернення обвинувального акту прокурору визначені п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, яким передбачено, що суд має право прийняти рішення повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Таким чином, вказаною нормою закону визначено виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту прокурору, а саме невідповідність обвинувального акту вимогам закону.

При цьому повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

В ст. 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.

Так, органом досудового розслідування з дотриманням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, здійснено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення Закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність, конкретно і чітко сформульовано обвинувачення, доведеність якого має бути встановлена в ході судового розгляду, а тому оцінка доводів захисника в цій частині клопотання не може бути надана в ході підготовчого судового засідання. При цьому суд зазначає, що у разі повернення обвинувального акту повноваження прокурора обмежені лише усуненням формальних його недоліків, а не формулюванням нового обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст.291 КПК України стороні обвинувачення забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Таким чином, суд не може виходити за межі предмету розгляду у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

Статтею 315 КПК України визначені ті питання, які вирішує суд з метою підготовки до судового розгляду. Зокрема: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Як вбачається зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Так, аналіз змісту обвинувального акту показав, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Окрім того, суд враховує те, що відповідно до ч. 2ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

При цьому, на стадії підготовчого судового засідання суд не вправі вдаватись до оцінки доказів та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки це є прерогативою наступної стадії судового розгляду, оскільки ці питання вирішуються на стадії судового розгляду та оформлюються відповідним судовим рішення.

Виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам закону, а саме наявність таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок під час підготовчого судового засідання повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №520/8135/15-к).

Відповідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.07.2019 у справі №273/1053/17, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого засідання, є обвинувальний акт. Додатки до нього, визначені ч. 4 ст. 291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю на цьому етапі. Єдиною законною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є невідповідність змісту самого обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Разом з тим, процесуальний статус Бобрицької сільської ради Черкаської області буде предметом дослідження та оцінка йому буде надана в ході подальшого судового розгляду з врахуванням матеріалів досудового розслідування, які на даний час суд дослідити не в змозі, а тому вказана обставина також не може бути підставою для повернення обвинувального акту.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що даний обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, обставини, які зазначені захисником, не є підставами для повернення обвинувального акта прокурору, а тому клопотання захисника задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 314-1, 372 КПК України, суд, ухвалив,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений о 16:10 год. 06 квітня 2026 року.

Головуючий ОСОБА_1