Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 398/3271/16-к
Провадження № 1-р/541/1/26
У Х В А Л А
09 квітня 2026 року
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника засудженого адвоката ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» щодо уточнення початку строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 ,
в с т а н о в и в:
Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2019 року ОСОБА_5 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначено остаточне у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією у власність держави частини майна, яке є власністю засудженого. До набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді застави.
11.06.2019 на адресу суду Миргородського міськрайонного суду надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок від 08.05.2019 року.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.06.2019 відкрито апеляційне провадження за скаргами обвинувачених на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2019 року. У подальшому, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05.10.2023 вирок Миргородського міськрайонного суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_5 та призначеного йому покарання, залишено без змін.
У момент набрання ухвалою Полтавського апеляційного суду законної сили, головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені 20.09.2023 до ЄРДР за №12023250000000018 по обвинуваченню ряду осіб, в тому числі ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України. В ході досудового розслідування, на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 05.03.2024, ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів.
Засуджений ОСОБА_5 знаходився в ДУ «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, у зв`язку з проведенням слідчих та процесуальних дій за його участю під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023250000000018.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 19.07.2024 засудженого ОСОБА_5 залишено в ДУ «Київський слідчий ізолятор» для проведення слідчих дій та процесуальних дій за його участю у кримінальному провадженні №12023250000000018.
Після завершення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні засуджений ОСОБА_5 прибув до ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» для відбуття покарання.
На підставі заяви начальника Державної установи ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» ухвалою суду від 13.03.2025 уточнено початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Відповідно до резолютивної частини ухвали суду «Строк відбуття покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженому вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08.05.2019 року за ч. 2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією у власність держави частини майна, рахувати з моменту набрання законної сили ухвалою про залишення ОСОБА_5 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» для проведення слідчих дій та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12023250000000018 від 19.07.2024, а саме з 29 липня 2024 року»
26.06.2025 до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшло клопотання представника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 , в якому він виклав прохання рахувати строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з моменту його затримання 11.01.2024 по кримінальному провадженню № 12023250000000018 в ході якого його підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
За наслідками розгляду даного клопотання суд ухвалою від 04.08.2025 відмовив у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 щодо зарахування у строк відбуття покарання за вироком суду від 08.05.2019 року, яким ОСОБА_5 засудженого до покарання у виді 8 років позбавлення волі за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України, перебування ОСОБА_5 під вартою у якості запобіжного заходу по іншому кримінальному провадженню (№ 12023250000000018) та обраховувати строк покарання з моменту затримання 11.01.2024.
В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначав, що «Нормами чинного законодавства не передбачено можливості зарахування строку тримання під вартою, який був відбутим за одним кримінальним провадженням, до строку покарання, призначеного за вироком у іншому кримінальному провадженні.
Суд також звертає увагу, що ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 13 березня 2025 року вже було надано роз`яснення щодо моменту обчислення строку відбуття покарання. У вказаній ухвалі зазначено, що строк відбуття покарання підлягає обчисленню з моменту набрання законної сили ухвалою про залишення засудженого ОСОБА_5 у ДУ «Київський слідчий ізолятор» після набрання законної сили вироком для проведення процесуальних дій у межах іншого кримінального провадження, а саме з 29.07.2024 року.
Разом з тим, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2024 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах іншого кримінального провадження, що не має правових наслідків для обчислення строку відбуття покарання у даному кримінальному провадженні. Це відповідає правовій позиції, викладеній у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №15 «Про практику призначення судами кримінального покарання», де зазначено, що попереднє ув`язнення за іншим кримінальним провадженням не підлягає зарахуванню до строку покарання за інше правопорушення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (постанова від 04 червня 2024?року у справі №523/11745/22), перебування особи під вартою може бути зараховане до строку відбування покарання лише в межах того самого кримінального провадження, у межах якого було застосовано запобіжний захід. Підтвердженням вищевказаного є й правовий висновок Великої Палати ВС (постанова від 29 серпня 2018 року у справі №663/537/17), згідно з яким ч. 5 ст. 72 КК України має матеріально-правову природу й обмежує зарахування попереднього ув`язнення виключно тим провадженням, де воно застосовувалось.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.01.2022 року у справі №148/636/18, де суд вказав, що строк попереднього ув`язнення може бути зараховано лише в тому кримінальному провадженні, в якому він був фактично застосований.
У даному ж кримінальному провадженні засуджений ОСОБА_5 перебуває під вартою лише з моменту набрання законної сили ухвалою про залишення в СІЗО для слідчих і процесуальних дій, а саме з 29 липня 2024 року, а не з дати обрання запобіжного заходу у іншому кримінальному провадженні, тобто з 11 січня 2024 року.»
02.03.2026 до суду надійшла заява начальника ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» роз`яснити вирок в частині початку строку відбуття покарання відносно засудженого ОСОБА_5 . Підставою для даного звернення заявник вказує, що після затримання ОСОБА_5 11.01.2024 та перебування в ІТТ ГУНП у місті Києві по кримінальному провадженню № 12023250000000018 на адресу Ізолятора тимчасового тримання у місті Києві надходило розпорядження про виконання вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області відносно затриманого ОСОБА_5 .
До даного звернення додано копію листа ГУНП в Черкаські області на адресу старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 від 31.01.2024 в якому повідомляється, що на адресу відділу кримінальної поліції Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаської області надійшов для виконання вирок Миргородського міськрайонного суду від 08.05.2019 відносно засудженого ОСОБА_5 і викладено прохання повідомити місцезнаходження затриманого ОСОБА_5 . Лист начальника ІТТ в місті Києві від 13.03.2024 на адресу старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 в якому інформують слідчого для прийняття рішення про надходження на адресу Ізолятора розпоряджання про виконання вироку Миргородського міськрайонного суду від 08.05.2019 відносно ОСОБА_5 . А також відповідь начальника ІТТ в місті Києві на адресу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19.03.2024, в якому повідомляється правові підстави перебування підозрюваного ОСОБА_5 в Ізоляторі та про направлення розпорядження про виконання вироку суду та копії вироку на адресу старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_7 .
Присутній в судовому засідання в режимі відеоконференції прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримки державного обвинувачення ОСОБА_8 при вирішення заяви про роз`яснення порядку виконання вироку суду покладався на вимоги чинного законодавства, однак не вбачав правових підстав для зарахування в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 період перебування під вартою в межах іншого кримінального провадження.
Представник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 просив суд задовольнити заяву начальника ДУ «Житомирська виправна колонія» та обраховувати строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_5 за вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08.05.2019, яким його засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК до покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з моменту його затримання 11.01.2024 по кримінальному провадженню № 12023250000000018, так як вироку вже перебував на стадії виконанні. Однак захисник не зміг повідомити суду, який орган чи посадова особа прийняв до виконання розпорядження про виконання вироку відносно засудженого ОСОБА_5 , вказуючи на те, що достатньо того що в матеріалах особової справи затриманого ОСОБА_5 перебувала копія вироку та розпорядження суду про його виконання.
Суд заслухавши позицію присутніх учасників справи та враховуючи наявні у справі документи приходить до переконання щодо відсутності підстав для роз`яснення виконання вироку Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 травня 2019 року яким засуджено ОСОБА_5 за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України до остаточного покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією у власність держави частини майна, яке є власністю засудженого з наступних підстав.
Пунктом 14 частини 1 статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
На підставі заяви начальника Державної установи ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» ухвалою суду від 13.03.2025 уточнено початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Відповідно до резолютивної частини ухвали суду «Строк відбуття покарання ОСОБА_5 засудженому вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08.05.2019 року за ч. 2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України до 8 років позбавлення волі визначено рахувати з моменту набрання законної сили ухвалою про залишення ОСОБА_5 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» для проведення слідчих дій та процесуальних дій у кримінальному провадженні №12023250000000018 від 19.07.2024, а саме з 29 липня 2024 року».
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04.08.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 щодо зарахування у строк відбуття покарання за вироком суду від 08.05.2019 року, яким ОСОБА_5 засудженого до покарання у виді 8 років позбавлення волі за вчинення злочинів передбачених ч.2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України, перебування ОСОБА_5 під вартою у якості запобіжного заходу по іншому кримінальному провадженню (№ 12023250000000018) та обраховувати строк покарання з моменту затримання 11.01.2024.
Враховуючи вищевикладені обставини відсутні сумніви та протиріччя, які б перешкоджали виконанню вироку суду. Також відсутні підстави для роз`яснення порядку виконання вироку згідно зі ст. 380 Кримінального процесуального кодексу України, так як вирок є зрозумілим, та не викликає труднощі при виконанні.
Питання які викладені у заяві начальника ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» 02.03.2026 щодо роз`яснити вирок в частині початку строку відбуття покарання відносно засудженого ОСОБА_5 вже були предметом судового розгляду та не потребують повторного перегляду та додаткового мотивування.
Керуючись ст.ст. 197, 209, 380, 537,539 КПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Відмовити у задоволенні заяви начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія (№4)» щодо розяснення порядку виконання вироку суду Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08.05.2019 року в частині засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією у власність держави частини майна.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 10.04.2026
СуддяОСОБА_1
Судове рішення № 135582986, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області було прийнято 09.04.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/3271/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: