Рішення № 135582613, 08.04.2026, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/984/25

Провадження № 2/529/141/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в селищі Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Технофінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Технофінанс" (далі - ТОВ "ФК "Технофінанс") звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за договором позики. В обґрунтування позову вказано, що 19.12.2023 між сторонами у справі було укладено договір позики "Зручний" № 3216112221-006584 (далі - договір позики) в електронній формі з використанням відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, на підставі якого відповідачка отримала позику в розмірі 4 500,00 грн, зі строком повернення на 25 днів, тобто до 12.01.2024, зі сплатою процентної ставки за користування позикою у розмірі 0,50 % на день, комісії за надання позики у розмірі 3,00 %, але не менше 100,00 грн від суми позики, комісії за реєстрацію Позичальника через систему віддаленої ідентифікації BankID у розмірі 35,00 грн, комісії за використання позики у розмірі 3,50 % від суми позики, що нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки Позичальнику з приводу виконання умов договору, обслуговування заборгованості, комісії за пролонгацію строку кредитування (на 10 днів - 5 % від суми позики, але не менше 75,00 грн, на 20 днів - 10 %, але не менше 100,00 грн, на 30 днів - 15 %, але не менше 150,00 грн), комісії за реструктуризацію кредитної заборгованості у розмірі 10 % від несплаченої суми позики, але не менше 450,00 грн. Відповідачка взяті на себе зобов`язання за вказаним договором позики не виконала. Заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за цим договором позики складає у загальному розмірі 37 342,50 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за тілом позики, 562,50 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою, 32 280,00 грн - заборгованість за послугами. Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором позики від 19.12.2023 № 3216112221-006584 у загальному розмірі 37 342,50 грн та понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

З наявних у матеріалах справи поштових розписок /а.с. 59, 64/ та довідок про доставку електронного документу /а.с. 56, 61/ вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 отримала поштовим зв`язком та через Електронний суд повідомлення про судовий розгляд справи, однак відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову, заяв чи клопотань суду не надала.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.2023 між ТОВ "ФК "Технофінанс" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договір позики "Зручний" № 3216112221-006584 в електронній формі з використанням відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MQ7Uqm, на підставі якого відповідачка отримала позику в розмірі 4 500,00 грн (п. 2.1), зі строком повернення на 25 днів, тобто до 12.01.2024 включно (п. 2.2), зі сплатою процентної ставки за користування позикою у розмірі 0,50 % на день (п. 2.3.1), одноразової комісії за надання позики у розмірі 3,00 %, але не менше 100,00 грн від суми позики, яка підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання Позикодавцем із суми позики та стягується за оформлення цього Договору (п. 2.5.3), комісії за реєстрацію Позичальника через систему віддаленої ідентифікації BankID у розмірі 35,00 грн (п. 2.5.1), комісії за використання позики у розмірі 3,50 % від суми позики, що нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки Позичальнику з приводу виконання умов договору, обслуговування заборгованості (п. 2.4), комісії за пролонгацію строку кредитування (на 10 днів - 5 % від суми позики, але не менше 75,00 грн, на 20 днів - 10 %, але не менше 100,00 грн, на 30 днів - 15 %, але не менше 150,00 грн) (п. 2.5.2), комісії за реструктуризацію кредитної заборгованості у розмірі 10 % від несплаченої суми позики, але не менше 450,00 грн (п. 2.5.2) /а.с. 9-18/.

Відповідачкою також було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MQ7Uqm Додаток № 1 до договору позики - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (Графік платежів) та Паспорт споживчого кредиту "Зручний", у яких теж викладено вказані вище умови надання та повернення позики /а.с. 18-22/.

19.12.2023 відповідачка ОСОБА_1 отримала за вказаним вище договором позику в розмірі 4 365,00 грн на зазначену нею банківську картку № НОМЕР_1 , а 135,00 грн були перераховані ТОВ "ФК "Технофінанс" як одноразову комісію за надання позики відповідно до п. 2.5.3 договору, а всього разом відповідачка отримала позику в розмірі 4 500,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення від 19.12.2023 № 2705 /а.с. 23/.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за договором позики становить у загальному розмірі 37 342,50 грн, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за тілом позики, 562,50 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою, 32 280,00 грн - заборгованість за комісійними послугами /а.с. 24-26/.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України Про електрону комерцію зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Нормою статті 11 ЗУ Про електронну комерцію передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття підпис у сфері електронної комерції. Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно з ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно з ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Як вбачається зі змісту укладеного 19.12.2023 між ТОВ "ФК "Технофінанс" та відповідачкою ОСОБА_1 договору позики, цей договір відповідно до вимог чинного законодавства підписано відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Матеріалами справи підтверджується, що позика у розмірі 4 500,00 грн за цим договором позики була перерахована на вказану відповідачкою банківську картку. З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору позики відповідачка своїм електронним підписом підтвердила, що вона згодна з усіма умовами цього договору, зокрема порядком надання та повернення позики, наданою сумою позики, строком її повернення, розміром відсотків за її користування, розміром комісій за надання позики та пов`язаних з укладенням та обслуговуванням договору позики.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 не погасила позивачу заявлену останнім заборгованість за договором позики в загальному розмірі 37 342,50 грн.

Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про судовий розгляд справи, відзиву на позов, будь-яких заперечень проти позову, заяв чи клопотань суду не надала.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи те, що позивачем підтверджено факт укладення відповідачкою ОСОБА_1 із ТОВ "ФК "Технофінанс" договору позики "Зручний" від 19.12.2023 № 3216112221-006584, отримання відповідачкою кредитних коштів у розмірі 4 500,00 грн, порядок і розмір нарахування заборгованості за тілом позики та за відсотками за користування позикою, яку нараховано у межах строку кредитування та яку не сплачено боржницею в обумовлені строки, в свою чергу відповідачкою не спростовано розмір використаних коштів позики та заявленого позивачем розміру заборгованості за тілом позики та за відсотками за користування позикою, суд дійшов висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Технофінанс" за вказаним договором позики заборгованість за тілом позики у розмірі 4 500,00 грн та заборгованість за відсотками за користування позикою у розмірі 562,50 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за комісійними послугами в розмірі 32 280,00 грн, суд дійшов такого висновку.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв`язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України Про споживче кредитування Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України Про споживче кредитування та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України Про споживче кредитування (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України Про споживче кредитування.

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.08.2022 у справі № 180/1434/20, від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, від 14.09.2022 у справі № 755/11636/21, від 06.11.2023 у справі № 204/224/21, від 21.02.2024 у справі № 344/3078/23, від 17.04.2024 у справі № 754/644/21.

Пунктом 2.5.3 договору позики від19.12.2023 передбачено сплату одноразової комісії за надання позики у розмірі 3,00 %, але не менше 100,00 грн від суми позики, яка підлягає сплаті в момент надання позики шляхом її утримання Позикодавцем із суми позики та стягується за оформлення цього Договору /а.с. 11/.

Пунктом 2.5.1 договору позики передбачено сплату комісії за реєстрацію Позичальника через систему віддаленої ідентифікації BankID у розмірі 35,00 грн /а.с. 10/.

Згідно з п. 2.5.2 договору позики передбачено сплату комісії за пролонгацію строку кредитування (на 10 днів - 5 % від суми позики, але не менше 75,00 грн, на 20 днів - 10 %, але не менше 100,00 грн, на 30 днів - 15 %, але не менше 150,00 грн), комісії за реструктуризацію кредитної заборгованості у розмірі 10 % від несплаченої суми позики, але не менше 450,00 грн /а.с. 11/.

Пунктом 2.4 договору позики передбачено сплату комісії за використання позики у розмірі 3,50 % від суми позики, що нараховується щоденно за супроводження договору, надання цілодобової підтримки Позичальнику з приводу виконання умов договору, обслуговування заборгованості. При цьому, з першого дня надання Позики до закінчення строку кредитування здійснюється нарахування пільгової комісії за використання позики у розмірі 2,0 % від суми позики щоденно. Якщо Позичальником буде порушено строки виконання зобов`язань, в перший день прострочення Позикодавець проводить перерахунок комісії за використання за весь строк кредитування до рівня базового розміру комісії за використання та продовжує нараховувати базову комісію за використання за кожен день користування Позикою понад строк кредитування. Нарахування комісії за користування позикою повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення Позики в повному обсязі.

Таким чином, зі змісту договору позики, який погоджений та підписаний відповідачкою, вбачається, що позикодавець ТОВ "ФК "Технофінанс" в умовах цього договору прямо зазначив необхідність сплати позичальником комісії за надання кредиту та перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням і поверненням позики, які надаються позичальнику та за які банком встановлена комісія за укладення договору та обслуговування кредитної заборгованості.

Враховуючи вказане вище у сукупності, те, що заборгованість за комісією нарахована у розмірах та межах строку, які визначені договором позики, суд дійшов висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі та вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за комісійними послугами в розмірі 32 280,00 грн.

Вирішення судом питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, у справі наявні документи, які підтверджують понесення позивачем судових витрат у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду у розмірі 2 422,40 грн /а.с. 38/, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "ФК "Технофінанс" судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 10, 12, 13, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Технофінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Технофінанс" заборгованість за договором позики "Зручний" від 19 грудня 2023 року № 3216112221-006584 у загальному розмірі 37 342 (тридцять сім тисяч триста сорок дві) грн 50 коп, з яких: 4 500,00 грн - заборгованість за тілом позики, 562,50 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою, 32 280,00 грн - заборгованість за комісійними послугами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Технофінанс" понесені судові витрати у справі у вигляді сплаченого судового збору за подання позову до суду в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Технофінанс", місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Глобинська, буд. 2, офіс 207/2, код ЄДРПОУ 43868852.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуючий О.С. Кириченко