Ухвала суду № 135581144, 07.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 Справа №607/7045/26 Провадження №1-кп/607/1392/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211060000314 від 18.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст. 263 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_5 , перекладачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211060000314 від 18.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив, що на його думку, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підсудний Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області, а тому слід призначити судовий розгляд на його підставі.

Окрім того, прокурор в судовому засіданні заявив, що потерпілим в даному провадженні є виключно особа, якій ОСОБА_3 заподіяв смерть. Будь-хто інший в даному провадженні в якості потерпілого не залучався.

Обвинувачений ОСОБА_3 з приводу призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту заперечив, клопотав про його повернення прокурору.

Вважає, що у матеріалах кримінального провадження відсутні висновки ряду експертиз, що порушує принцип законності. Вважає обвинувальний акт неповним.

Захисник адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання свого підзахисного.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт із додатками, клопотання та скарги захисника, дійшов до таких висновків.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті мають міститися відомості кожного потерпілого.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України у обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

Цих вимог, з врахуванням висловленої в судовому засіданні позиції прокурора відповідно до якої потерпілим в даному провадженні є виключно особа, котрій заподіяно смерть, при складанні обвинувального акту стосовно ОСОБА_3 не дотримано належним чином.

Так, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правовій кваліфікації кримінального правопорушення, та формулювання обвинувачення (ст. 3,4 обвинувального акту) зазначено, що ОСОБА_3 умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_8 .

Разом з тим, у абзаці 7 сторінки 4 обвинувального акту зазначено потерпілим іншу особу, а саме ОСОБА_9 .

Вказане порушення додатково свідчить і про неконкретність обвинувачення, оскільки позбавить суд можливості роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, а саме кому саме заподіяно смерть ОСОБА_8 чи ОСОБА_9 .

Суд вважає, що відсутність в обвинувальному акті належних даних щодо потерпілого, а також неконкретність обвинувачення, порушує права обвинуваченого на захист та позбавляє суд можливості проводити судовий розгляд на підставі такого обвинувачення і такі недоліки повинні бути усунуті після повернення судом обвинувального акту прокурору.

Тому, єдиним процесуальним шляхом виправлення недоліків обвинувального акту, передбаченим КПК України є його повернення прокурору.

Окрім того, прокурор скерував на адресу суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 діб, оскільки термін застосування вказаного запобіжного заходу закінчується о 23:59 10.04.2026.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що підставами продовження строку застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, а також встановлені обставини, які виправдовують даний запобіжний захід і підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, зокрема у вигляді домашнього арешту. Зазначив, що він має постійне місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 та готовий віддати свій паспорт органу досудового розслідування, що виключить можливість виїзду за межі країни.

Позицію обвинуваченого підтримала адвокат ОСОБА_5 .

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК.

Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що 31.03.2026 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.10.2025 у справі № 607/21769/25 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначенням розміру застави на строк до 23 год 59 хв 16.12.2025.

Надалі, ухвалами слідчих суддів Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 , востаннє до 23 год 59 хв 10.04.2026.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211060000314 від 18.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст. 263 КК Українинадійшов на розгляд до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 31.03.2026.

Суд враховує те, що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, одне з яких є особливо тяжким злочином та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Окрім того, ризики, визначені в ухвалах Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про застосування та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на даний час не зменшились та продовжують існувати, а саме: ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, того, що обвинувачений зможе переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, що свідчить про необхідність продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для стримування таких ризиків.

Зокрема ризиком того, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду є те, що він обґрунтовано обвинувачується зокрема у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення воді на строк від 7 до 15 років. Тому, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_3 може умисно переховуватись від суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні є те, що на даний час розгляд кримінального провадження ще не розпочато та жоден свідок у межах судового розгляду покази ще не надав. Анкетні дані та місце проживання свідків відомі ОСОБА_3 з матеріалів кримінального провадження, які йому були відкриті в порядку ст. 290 КПК України, а відтак останній, як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Таким чином, суд не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу, оскільки будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно останнього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

При цьому суд виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , мають високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Обставини, зазначені обвинуваченим ОСОБА_3 , не можуть бути підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та заміни на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він не здатен запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується останній, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 до двох місяців.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 314, 315 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12025211060000314 від 18.10.2025 про обвинувачення ОСОБА_3 ( ОСОБА_10 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст. 263 КК України, - повернути прокурору Тернопільського відділу Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 23 год. 59 хв. 05.06.2026 року, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_3 ( ОСОБА_10 ).

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1