Ухвала суду № 135579668, 09.04.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3240/26

Провадження №: 1-кс/336/267/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького районного управлення поліції ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований за адерсою: АДРЕСА_1 , неодруженого, який має середню спеціальну освіту, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовця, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням із прокурором за погодженням із прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання без визначення розміру застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407КК України.

В обґрунтування клопотання зазначається, що слідчим СВ Відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування y кримінальному провадженні № 62025050010032081 від «04» вересня 2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 4 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює Запорізька спеціалізована прокуратурою сфері оборони Східного регіону.

ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та, бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасового ухилення від військової служби, 11 жовтня 2024 року, без поважних причин, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, в умовах воєнного стану, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не з`явився вчасно де місця несення служби, а саме до розташування підрозділу 2 роти морської піхот військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 після проходження лікування у КНП «Міська клінічн лікарня №16» Дніпровської міської ради, час проводив на власний розсуд, непов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, ввірених йому за посадою, заходів для повернення до місця розташування підрозділу 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 не приймав, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв та перебував за межами місця служби до 20 серпня 2025 року, а саме до моменту його доставлення до розташування підрозділу співробітниками поліції.

Таким чином, 11 жовтня 2024 року військовослужбовець ОСОБА_5 не з`явився вчасно до місця несення служби після проходження лікування, а саме до розташування підрозділу 2 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , та перебував за межами місця служби до 20 серпня 2025 року, а саме до моменту його доставлення до розташування підрозділу співробітниками поліції, тобто ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України нез`явлення військовослужбовцем вчасно без поважних причин на службу з лікувального закладу, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обумовлює наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, та недостатністю застосування більш м`яких запобіжних заходів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Підозрюваний заперечив проти клопотання. Пояснив, що не заперечує обґрунтованість підозри у жовтні 2024 року він не повернувся до військової частини із лікувального закладу. Потім він проходив службу в іншій військовій частині, однак йому не виплачували грошове забезпечення, тому він повернувся до Запоріжжя, де влаштувався вантажником на ринку. Зазначив, що у 2023 році він хворів на запалення легень, мав проблеми з нирками, також має перелам ноги. Підтвердив, що слідчий направляв його до військово-лікарської комісії, однак до комісії він так і не прибув. Зазначив, що не хоче ні проходити військову службу, ні сидіти у тюрмі.

Захисник зазначив, що ризики, на які посилається слідчий, нічим не підтверджені, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, тому просить обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши доводи прокурора та захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадженні, додані до клопотання слідчого, в їх сукупності, слідчий суддя доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.

Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

За частиною 4 вказаної норми такий запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Як встановлено слідчим суддею, 04.09.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за ч. 5 ст. 407 КК України за фактом самовільного залишення військовослужбовцем ОСОБА_5 військової частини НОМЕР_1 (кримінальне провадження № 62025050010032081).

Досудове розслідування кримінального провадження здійснював слідчий відділ Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську (а.с. 8-10).

Постановою першого заступника керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 від 25.11.2025 доручено розслідування вказаного кримінального провадження слідчим відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

07.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

08.04.2026 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного злочину, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: відомостями, що містяться у матеріалах службового розслідування; даними протоколів допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , показаннями підозрюваного, що викладені у протоколі допиту від 07.04.2026 (а.с. 94-96), та його поясненнями у судовому засіданні.

Отже, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчим суддею враховується тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України

Тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_5 не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. Зокрема, у рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейського суду з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На можливість переховування або повторного вчинення злочину проти порядку несення військової служби свідчить те, що восени 2025 року ОСОБА_5 розподілили до іншої частини НОМЕР_2 , однак у січні 2026 він знову покинув розташування військової частини. Окрім того, відповідно до направлення від 04.02.2026 слідчий направив ОСОБА_5 на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою встановлення фактичного стану здоров`я та придатності для подальшого проходження служби (а.с. 87), однак підозрюваний до ВЛК не прибув, що також може свідчити про ухилення підозрюваного від проходження військової служби.

На думку слідчого судді, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України (незаконного впливу на свідків), стороною обвинувачення не доведений.

Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , який раніше не був судимий, однак не має сталих соціальних зв`язків, родини, утриманців.

Отже, слідчий суддя при аналізі пояснень учасників судового засідання, досліджених доказів у кримінальному провадженні, даних, що характеризують підозрюваного, дійшов до висновку, що існують ризики, передбачені п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органу досудового розслідування та суду, можливість продовження вчинення кримінального правопорушення або вчинення нового злочину. Вказані ризики, на думку слідчого судді є досить вагомими, а тому слід застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відомості про стан здоров`я підозрюваного, які містяться у матеріалах справи, не виключають можливість тримання його під вартою.

Також, слідчий суддя враховує, що відповідно до ч.7 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

За положеннями ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави встановлюється від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, зіставивши існуючі ризики, характер та суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, слідчий суддя визначає заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням вимог ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2026 рік», підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у сумі 266 240 гривень.

На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України суд, у разі внесення застави, покладає на підозрюваного обов`язки, зазначені в резолютивній частині ухвали, необхідність яких випливає із клопотання прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Як визначають ч.ч. 8 10 ст. 182 КПК України, у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 05 червня 2026 року включно.

Одночасно встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

Підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження № 62025050010032081.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, на строк два місяці, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, роз`яснивши підозрюваному чи іншому заставодавцю обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст.182 КПК України.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Встановити строк дії даної ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 червня 2026 року включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1