Рішення № 135578284, 10.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/19035/25

Номер провадження 2/205/2552/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

16.12.2025 року представник позивача ТОВ «Новий колектор» Савченко Т.О. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №05.07.2019-010000969 від 05.07.2019 року у розмірі 8900,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що 05.07.2019 року між ТОВ «Споживчий центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий колектор», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №05.07.2019-010000969, у відповідності до якого відповідачу надано кредит в сумі 5000,00 грн з первинним строком користування 14 календарних днів до 19.07.2019 року, з процентною ставкою в розмірі 28%, що становить 1400,00 грн.

03.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №030524-12, відповідно до якого ТОВ «Новий колектор» набуло право вимоги нового кредитора до відповідача за кредитним договором. Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за кредитним договором №05.07.2019-010000969 від 05.07.2019 року у розмірі 8900,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1400,00 грн - заборгованість за відсотками, 2500,00 грн - заборгованість за штрафом.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06.02.2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного провадження без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила розгляд справи провести без її участі.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Незважаючи на повне визнання відповідачем позовних вимог, суд відповідно до принципів законності та справедливості зобов`язаний перевірити їх обґрунтованість і відповідність нормам чинного законодавства.

Судом встановлено, що 05.07.2019 року відповідач ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 3593G підписала заявку, яка є невід`ємною частиною пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти) №05.07.2019-010000969, в сумі 5000,00 грн строком на 14 календарних днів з дати отримання, з процентною ставкою 1400,00 грн, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка) (а.с. 18).

У подальшому, 03.05.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу №030524-12 з додатками, відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр» відступило на користь ТОВ «Новий колектор» права вимоги до боржників за кредитними договорами (а.с. 16-17).

Водночас із додатку № 2 до договору факторингу №030524-12 від 03.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №05.07.2019-010000969 від 05.07.2019 року в сумі 8900,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1400,00 грн - заборгованість за відсотками, 2500,00 - заборгованість за штрафом (а.с. 30-31).

Як вбачається із платіжної інструкції кредитового переказу коштів №743 від 03.05.2024 року, ТОВ «Новий колектор» перерахувало кошти ТОВ «Споживчий центр» згідно з договором факторингу №030524-12 від 03.05.2024 року (а.с. 26).

Окрім того, згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Новий колектор» за договором №05.07.2019-010000969 від 05.07.2019 року заборгованість ОСОБА_1 становить 8900,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1400,00 грн - заборгованість за відсотками, 2500,00 - заборгованість за штрафом, яка нарахована у відповідності до п. 5.4. кредитного договору.

Так, п. 5.4 кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань за договором кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом.

Разом з тим, згідно з п. 8.1 кредитного договору цей договір діє протягом 28 днів. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, ТОВ «Новий колектор», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної у нього заборгованості.

19.11.2025 року ТОВ «Новий колектор» направило відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу №030524-12 від 03.05.2024 року та вимогу про сплату кредитної заборгованості, однак у наданий строк (протягом 30 днів з моменту відправлення вимоги) заборгованість відповідачем погашена не була (а.с. 15).

Таким чином, дані спірні правовідносини виникли з договору споживчого кредиту та договору факторингу і позивач доводить, що має місце неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактору письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактору надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, право вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

Згідно з довідкою про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №05.07.2019-010000969 від 05.07.2019 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Новий колектор» станом на 19.11.2025 складає 8900 грн, з яких: 5000 грн -заборгованість за тілом кредиту, 1400 грн -заборгованість за процентами, 2500 грн штраф (а.с.15).

Відповідач ОСОБА_1 не надала доказів виконання зобов`язання за кредитним договором як перед позивачем у справі, так і перед первісним кредитором, визнавши наявну заборгованість за наданим позивачем розрахунком. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості за тілом кредиту 5000,00 грн та за відсотками 1400,00 грн, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу (неустойки), то суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. В подальшому, він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм Цивільного кодексу України не виконала взяті на себе зобов`язання перед ТОВ «Новий Колектор», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором №05.07.2019-010000969 від 05.07.2019 року, а тому дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн та за відсотками 1400,00 грн на загальну суму 6400,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 6400,00 грн, тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 1741,95 грн ((6400,00/8900,00) х 2422,40).

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за договором №05.07.2019-010000969 від 05.07.2019 року в сумі 6400 (шість тисяч чотириста) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) гривня 95 коп.

В частині стягнення штрафу за кредитним договором у розмірі 2500,00 грн відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, 01133; код в ЄДР: 43170298, електронний кабінет наявний;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , електронний кабінет наявний.

Суддя Г.В. Дорошенко