Рішення № 135574100, 09.04.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 203/7007/25

Номер провадження 2/205/3403/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 квітня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника Усенка М.І. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначено, що 01.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6043240, згідно з умовами якого відповідач отримала 10000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 6043240 від 01.03.2024) відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісію і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору, кошти не повернула. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору кредитодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника. Пункт 7.1. Кредитного договору № 6043240 від 01.03.2024 визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника. Відповідно до умов кредитного договору, 01.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 29.08.2024. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6043240 від 01.03.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 30578,30 грн, відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 29.08.2024, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 8500,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 21078,30 грн. Відповідачу було надіслано письмову претензію про погашення кредитної заборгованості за вих. № 23868031/4881 від 13.08.2025, проте вказану заборгованість відповідачем так і не погашено. З цих підстав, позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №6043240 від 01.03.2024 у розмірі 30578,30 грн, та понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 07.10.2025 вказану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 31.10.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали. 18.11.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 19.11.2025 відкрито провадження у даній справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про підтримання позовних вимог, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розгляд справи здійснювати за відсутності представника Товариства.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, відзиву на позов суду не подала, у зв`язку з чим суд, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних у ній доказів та за згоди представника позивача постановити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 01.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №6043240 (індивідуальна частина), згідно умов якого відповідачу було надано кредит шляхом переказу на картковий рахунок у розмірі 10000,00 грн строком на 105 днів, з датою повернення 01.03.2024 року (а.с.6-11).

Згідно копії Графіка розрахунків, який є Додатком №1 до кредитного договору, відповідач зобов`язався погасити кредит у загальній сумі 34250,00 грн, з яких: 10000,00 грн кредит, 1000,00 грн комісія за надання кредиту та 23250,00 грн проценти (а.с.12).

Відповідно до копії Довідки про ідентифікацію, підтверджено, що клієнт ОСОБА_2 ідентифікований ТОВ «Мілоан», акцепт договору підписаний позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (а.с.13 зворот).

Згідно копії платіжного доручення №124388207 від 01.03.2024 відповідачу ОСОБА_1 були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 10000,00 грн згідно договору №6043240 (а.с.15).

Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення, виданої ТОВ «Мілоан», зазначено, що ОСОБА_1 по кредитному договору №6043240 отримала 01.03.2024 року кредит у розмірі 10000,00 грн та їй нараховувались проценти згідно п.п. 1.5.2, 2.3.1.1. договору, комісія за оформлення кредиту (а.с.15 зворот - 16 зворот).

Частиною першою статті 627 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, шляхом накладення відповідачем аналогу ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 845549.

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Згідно до Договору відступлення прав вимоги № 109-МЛ/Т від 29.08.2024, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», разом сторони, кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників укладеними між кредитором та боржниками (портфель заборгованості). Внаслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами (а.с.17 зворот-22).

Згідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 109-МЛ/Т від 29.08.2024, в списку боржників під № 1127 вказана ОСОБА_1 , номер кредитного договору 6043240, дата підписання договору 01.03.2024, дата закінчення договору 27.06.2024, сума виданого кредиту 10000,00 грн, залишок по тілу кредиту 8500,00 грн, залишок по відсотках 21078,30 грн, залишок по комісії 1000,00 грн, загальна сума заборгованості 30578,30 грн (а.с.28).

Відповідно до Претензії № 23868031/4881 від 13.08.2025 року, виданої ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ОСОБА_1 повідомлялась про те, що відбулось відступлення прав вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в зв`язку з чим також відбулось відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 6043240 від 01.03.2024 року, що укладений між ним та ТОВ «Мілоан». Заборгованість за вказаним кредитним договором становить 30578,30 грн, яку боржник має повернути. Також надано нові реквізити (а.с.28 зворот).

Отже, набуття позивачем права вимоги за договором про споживчий кредит № 6043240 від 01.03.2024 стосовно позичальника ОСОБА_1 доведено, підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з Виписки з особового рахунку за кредитним договором № 6043240 від 01.03.2024 року, виданої ТОВ «ФК «Кредит Капітал», заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором станом на 20.08.2025 року складає 30578,30 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 8500,00 грн; простроченої заборгованості за комісіями 1000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками 21078,30 грн. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість за даним кредитним договором не погашена (а.с.17).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст.13 та ст.81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відзиву на позов та доказів, які спростовують позовні вимоги, відповідач суду не подав.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №6043240 від 01.03.2024 року у розмірі 30578,30 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, Акт № Д/3185 надання послуг від 20.08.2025, детальний опис надання послуг до Акту № Д/3185 від 20.08.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107, ордер адвоката від 02.07.2025 (а.с.31 зворот- 33).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

Враховуючи вищевикладене, складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, обсяг доданих документів, ціну позову, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000 грн, що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 2422,40 грн, що була сплачена позивачем при подачі позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №6043240 (індивідуальна частина) від 01.03.2024 в розмірі 30578 (тридцять тисяч п`ятсот сімдесят вісім) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів, 79029; представник позивача адвокат АО «АПОЛОГЕТ» Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02.07.2025 року;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В.Дорошенко