Постанова № 135572556, 06.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/26302/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ______, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2025 року о 17 год. 20 хв. в м. Рівне по вул. Небесної Сотні (Кіквідзе), 18А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Logan», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager №6810 (2280), що підтверджується тестом № 4817 від 15.11.2025 року, результат огляду становить 2,61 % проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Мазурок В.С. в судовому засіданні просив закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На доведення доводів захисник посилався на недоведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не визнав, заперечив факт керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Вказав, що випив з сусідом по 200 г горілки, потім випив таблетку від тиску, бо стало недобре. До приїзду працівників поліції пройшло години дві, автомобіль стояв біля його будинку метрів за 50, він з машини не виходив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 суду показав, що ОСОБА_1 є його товаришем, вони живуть в одному дворі. Вказав, що в той день ОСОБА_1 приїхав додому, поставив машину, оскільки в дворі не було місця, то він залишив машину на газоні, так іноді ставлять авто і інші мешканці будинку, коли немає місця в дворі. Вони зідзвонилися, купили 750 гр горілки та випили її в машині і він пішов додому, а ОСОБА_1 залишився в автомобілі. Ключі від автомобіля забрала його донька.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 суду показала, що знає ОСОБА_1 , це її сусід і товариш її батька. Вказала, що вона йшла до магазину і забрала ключі від авто ОСОБА_1 , оскільки він та її батько були добряче випивші. Коли поверталася з магазину, то вже біля автомобіля ОСОБА_1 були працівники поліції. На запитання суду: «Чому забрала ключі від авто», свідок відповіла: «Так вирішила».

У судове засідання також неодноразово викликався поліцейський 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції Волощук О.О., яким було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , однак не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника адвоката Мазурка В.С., свідків, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суб`єкт зазначеного правопорушення спеціальний особа, яка керує транспортним засобом.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.

Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція ).

За приписами п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров`я.

Пункт 7 розділу ІІ Інструкції визначає, що встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514029 від 15.11.2025 року встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення.

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом, в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.

Зі змісту акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 15.11.2025 вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу, за результатами огляду встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат становить 2,61‰ проміле.

Згідно чека газоаналізатора Alkotest Drager №6810 тест № 4817 від 15.11.2025 вміст алкоголю становить 2,61‰ проміле.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 не доставлявся на огляд у заклад охорони здоров`я та зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису (початок 17:29:27 і далі за відео) вбачається, що працівники поліції підходять до транспортного засобу «Renault Logan», за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , в ході спілкування та перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що останній погодився. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», результат огляду 2,61 проміле.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до довідки з бази «АРМОР» ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувався.

Відповідно до зобов`язання від 15.11.2025 ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом «Renault Logan», номерний знак НОМЕР_1 .

Таким чином, дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 автомобілем. Такі твердження є способом захисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Посилання сторони захисту, на те, що транспортний засіб знаходився у нерухомому стані, а факт керування не зафіксований на відеозаписі, суд оцінює критично, оскільки відсутність відеофіксації безпосереднього моменту руху транспортного засобу не виключає можливості керування ним до моменту прибуття працівників поліції та не спростовує інших доказів у справі.

Суд враховує, що відповідно до наданих матеріалів, ОСОБА_1 перебував безпосередньо за кермом транспортного засобу, а будь-яких доказів того, що транспортним засобом керувала інша особа, суду не надано.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_2 , який є товаришем ОСОБА_1 , що останній не керував транспортним засобом, оскільки вони спростовуються дослідженими доказами. До того ж вказані покази містять розбіжності, а саме ОСОБА_2 вказав в судовому засіданні, що випив з ОСОБА_1 750 гр горілки та пішов додому, однак з відео вбачається, що ОСОБА_2 під час приїзду працівників поліції перебуває біля автомобіля ОСОБА_1 в стані сильного алкогольного сп`яніння, висловлюється нецензурними словами, провокує на конфлікт.

Не заслуговують на увагу суду і покази свідка ОСОБА_3 , враховуючи її родинні зв`язки з іншим свідком у справі ( ОСОБА_2 ), а саме те, що вона є його дочкою, що може впливати на об`єктивність її сприйняття та відтворення обставин. Крім того, зазначений свідок не була безпосереднім очевидцем події, зокрема не спостерігала, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом, чи не керував в стані алкогольного сп`яніння в той день. Як встановлено судом, вона прибула на місце події вже після її настання та лише забрала ключі від автомобіля та підтвердила перебування її батька та ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, що істотно обмежує доказове значення її показань щодо фактичних обставин справи.

Також суд звертає увагу, що з відеозапису вбачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 знаходитьсяся у дворі житлового будинку, будучи припаркованим на газоні, у безпосередній близькості до дерева, фактично впритул до нього. Такий спосіб розміщення транспортного засобу не відповідає звичайним умовам та правилам паркування, що об`єктивно свідчить про його розташування внаслідок хаотичного та неконтрольованого руху. Зазначені обставини у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема наявністю у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, дають суду підстави дійти висновку, що транспортний засіб був приведений у вказане положення внаслідок керування ним у стані алкогольного сп`яніння. Отже, характер розташування транспортного засобу є додатковим підтвердженням обставин керування ОСОБА_1 у стані сп`яніння та підлягає врахуванню судом при оцінці доказів у їх сукупності.

Крім того, сукупність таких встановлених судом обставин, як: знаходження ОСОБА_1 на місці події у автомобілі, характер розміщення транспортного засобу, проходження як водієм транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, не повідомлення про будь-яку конкретну особу, яка керувала автомобілем, вагомо свідчать про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, на протязі усього спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 останній жодного разу не повідомляв, що не керував транспортним засобом.

Чинний КУпАП не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин на підставі сукупності непрямих (стосовно конкретного факту) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку.

Положення ст.ст. 252, 280 КУпАП визначають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінює всі докази в справі.

Доказування тих чи інших обставин події досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення особою правопорушення.

У матеріалах даної справи, дійсно відсутні прямі докази на підтвердження факту здійснення керування ОСОБА_1 , однак у своїй сукупності вони дозволяють суду встановити, що саме він був водієм автомобіля.

Належить також взяти до уваги й те, що посилання сторони захисту на те, що працівники поліції фактично примушували його довірителя визнати факт керування транспортним засобом, ставивши йому запитання подібного роду "Це Ви так припаркували авто?" суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів, що дії посадової особи, яка його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 оскаржувалися, та чи звертався останній із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу.

При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, яке є тяжким, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушення, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягають стягненню з порушника в прибуток держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити для сплати штрафу: отримувач ГУК у Рівненській області/Рівненська область/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ)38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); розрахунковий рахунок UA218999980313020149000017001; код класифікації доходів бюджету21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101; код отримувача 38012494; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN)UA458999980313191206000017527; код класифікації доходів бюджету 22030101).

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН