Ухвала суду № 135571624, 08.04.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/292/26

Номер провадження 1-кп/948/93/26

У Х В А Л А

08.04.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників: ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

обвинувачених: ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в селищі Машівка кримінальне провадження № 12025170420000799 від 18.06.2025 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, зі слів освіта середня спеціальна, одружений, на утриманні мати похилого віку, невійськовозобов`язаний, не є особою з інвалідністю, здійснює фінансову діяльність,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.311, ч.2 ст.306, ч.1 ст.209 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Полтава, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зі слів освіта середня, робітник на будівництві, одружений, на утриманні малолітня дитина та мати похилого віку, не є особою з інвалідністю, військовозобов`язаний,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.311, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Івано-Франківськ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, військовозобов`язаного, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.311, ч.2 ст.306 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Полтава, проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України, в порядку ст.89 КК України раніше не судимого, зі слів з неповною середньою освітою, одруженого, військовозобов`язаного,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.311, ч.2 ст. 306, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м.Дніпропетровськ, проживає за адресою: АДРЕСА_5 , громадянина України, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зі слів з вищою освітою, неодруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, військовозобов`язаного, волонтер БО «Ми рятуємо Україну»,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст. 311, ч.2 ст.306, ч.1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Полтава, громадянина України, раніше не судимого, проживає за адресою: АДРЕСА_6 , зі слів з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, працює парамедиком ШМД м.Полтави, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в :

на розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження.

У ході досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.04.2026 (15 год.12 хв.), обвинуваченому ОСОБА_9 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.04.2026 (20 год. 28 хв.), обвинуваченому ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.04.2026 (20 год. 15 хв.), обвинуваченому ОСОБА_11 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.04.2026 (19 год. 54 хв.), обвинуваченому ОСОБА_12 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.04.2026 (15 год. 45 хв.), а обвинуваченому ОСОБА_13 обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до 14.04.2026 року.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав подане 03.04.2026 клопотання про продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою мотивоване тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовуються тим, що обвинувачені перебуваючи на волі, через усвідомлення можливої втрати свободи на тривалий строк (до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна) можуть ухилитися від суду, змінити місце свого проживання, не повідомивши про це суд. Незаконно впливати на свідків, анкетні дані яких на даний час відомі, зокрема на понятих. Вчинити інше кримінальне правопорушення, так як кожному зі вказаних обвинувачених інкримінується 39 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.311, ч.2 ст.306, ч.1 ст.209 КК України, які кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі,що свідчить про небажання обвинувачених стати на шлях виправлення та про схильність до злочинної діяльності.

Крім того, вважає, що відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно обвинувачених.

У підготовчому судовому засіданні прокурор також покликався на те, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинених в період воєнного стану, при тому що раніше притягалися до кримінальної відповідальності за такі ж кримінальні правопорушення, свідки в справі не допитані, натомість обвинуваченим відомі адреси свідків. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 після проведення обшуку був затриманий не за місцем його проживання, а в м.Львів та на думку сторони обвинувачення, намагався покинути територію України.

Обвинувачений ОСОБА_8 проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, підтримав клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на погіршення стану здоров`я та потребу в отриманні медичної допомоги поза установою попереднього ув`язнення, наявність дружини та матері похилого віку, часткове визнання вини та готовність співпрацювати зі слідством..

Захисник обвинуваченого просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та визначити ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді застави, покликався на відсутність доказів вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та відповідно необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків, та уважав що наведені прокурором ризики взагалі втратили чинність. Також зауважив про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та потребу в лікуванні, а також повідомив, що ОСОБА_8 частково визнає вину та бажає звернути в подальшому заставу на користь ЗСУ.

Обвинувачений ОСОБА_9 також просив відмовити у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначити йому заставу, пояснивши, що винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає частково та має на утриманні малолітню доньку, яку виховував самостійно, оскільки дружина військовослужбовиця ЗСУ та на даний час донька перебуває з його матір`ю, яка є людиною похилого віку. До затримання він працював на будівництві та може сплатити заставу.

Захисник обвинуваченого просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та визначити ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави, покликався на відсутність доказів вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень та відповідно необґрунтованість підозри, недоведеність ризиків, та уважав що наведені прокурором ризики взагалі втратили чинність. Також зауважив про наявність обвинуваченого міцних соціальних зв`язків та часткове визнання вину, перебування на утриманні малолітньої дитини, яку обвинувачений утримує самостійно..

Суд, розглянувши клопотання прокурора та захисника, заслухавши думку учасників та дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.311, ч.2 ст.306, ч.1 ст.209 КК України,які кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини, та передбачають покарання у виді позбавлення волі понад 10 років з конфіскацією майна.

Обвинувачення обґрунтовується матеріалами згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування та перебувають в розпорядженні прокурора.

14.02.2026 ОСОБА_8 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді для його участі в розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 15.02.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 14.04.2026, 15 год.12 хв.

При цьому слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених в т.ч. п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.305, ч.2 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.317, ч.2 ст.311, ч.2 ст.306 КК України, які кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини, та передбачають покарання у виді позбавлення волі понад 10 років з конфіскацією майна.

Обвинувачення обґрунтовується матеріалами згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування та перебувають в розпорядженні прокурора.

13.02.2026 ОСОБА_9 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 14.02.2026 стосовно підозрюваного ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 13.04.2026, 20 год.28 хв.

При цьому слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених в т.ч. п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як установлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. The United Kingdom), п. 32, SeriesA, № 182).

Отже надані докази не повинні бути достатніми для доведеності вини особи, але мають бути достатніми для того, щоб на даній стадії кримінального провадження переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що має місце в даному випадку.

Суд уважає що матеріали кримінального провадження здатні переконати стороннього неупередженого спостерігача у наявності підстав для обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні суспільно небезпечних дій, які їм інкриміновані органом досудового розслідування.

За пп..4,5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до особи, крім до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яким передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.178 КПК України суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, зі слів освіта середня спеціальна, одружений, на утриманні мати похилого віку, невійськовозобов`язаний, не є особою з інвалідністю, здійснює фінансову діяльність.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Полтава, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, зі слів освіта середня, робітник на будівництві, одружений, на утриманні малолітня дитина та мати похилого віку, не є особою з інвалідністю, військовозобов`язаний.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатися до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, шляхом переховування від суду.

Суд уважає що всі ризики, наведені прокурором, та які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинувачених у вигляді тримання під вартою існують та не зменшилися, враховуючи особу обвинувачених та тяжкість кримінального правопорушення, які ставляться в провину останнім та кваліфікуються як тяжкі та особливо тяжкі злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, вчинені в умовах воєнного стану, а тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого ними кримінальних правопорушень, характер їх вчинення, суворе покарання за вказані злочини, можуть уникнути відповідальності, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень; перебуваючи на волі, співставлення можливих негативних для обвинувачених наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим; можуть незаконно вплинути на свідків, що може призвести до зміни ними показань або відмови від дачі показань у кримінальному провадженні, враховуючи встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, оскільки обвинувачені не мають постійного джерела доходів та доказів протилежного суду не надано, обвинувачуються у вчиненні декількох тяжких та особливо тяжких злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів в умовах воєнного стану.

Згідно з п.5 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, які ставляться в провину обвинуваченим.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Судом не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених. З огляду на встановлені судом ризики та особу обвинувачених, виключає можливість виконання ними обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та процесуальних рішень, і в сукупності з встановленими обставинами не дає підстав для застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави і домашнього арешту.

Суд уважає що обрання більш м`якого запобіжного заходу, може спричинити перешкоджання встановленню об`єктивної істини у даному кримінальному провадженні та не буде відповідати суспільному інтересу, який превалює над повагою до свободи особистості.

Відомостей, які б свідчили про неможливість подальшого продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема за станом здоров`я обвинувачених, сторонами не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 строку тримання під вартою терміном на 60 днів без визначення застави, а у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування до обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.

Керуючись ст. 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 червня 2026 року включно, без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.

Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 .

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 червня 2026 року включно, без визначення застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.

Копію ухвали після проголошення вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.

Ухвала підлягає негайному виконанню

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений 08.04.2026.

Суддя ОСОБА_1