Ухвала суду № 135571470, 09.04.2026, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/435/26

Провадження № 2/595/350/2026

У Х В А Л А

09.04.2026 місто Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., ознайомившись із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», в інтересах якого діє представник, А.Паладич, звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором № 1850159 від 25.10.2024 в сумі 19716,82 грн. Окрім того, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором № 5056434 від 22.10.2024 в сумі 7437,71 грн. Також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Дослідивши позовну заяву і додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від дотримання положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Тобто, об`єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує одночасність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання непов`язаних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18, провадження № 12-231гс18).

Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Так, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є два договори:

- Договір № 5056434 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.10.2024, заборгованість за яким становить 7437, 71;

- Договір № 1850159 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» dsl 25.10.2024, заборгованість за яким становить 19716,82 грн.

Суд зауважує, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявив в одній позовній заяві вимоги, які не пов`язані підставою виникнення та не співвідносяться між собою як основна та похідна вимоги.

Позовна заява в якій позивач просить стягнути з відповідача кошти містить вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості за різними договорами, які не пов`язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами. При цьому, як слідує з позовної заяви, заявлені вимоги позивач обґрунтовує різними доказами, зокрема різними договорами та розрахунками заборгованості за договорами.

Відповідні договори є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей, які виникли з різних підстав, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами.

Суд зазначає, що вирішення спору стосовно одного договору не вплине на вирішення спору за іншими договорами, у зв`язку з чим заявлені позивачем вимоги не є основними та похідними. Об`єднання таких вимог в одному провадженні ускладнить процес доказування, може призвести до плутанини та затягування розгляду справи, що суперечить меті цивільного судочинства, спрямованого на справедливе та своєчасне вирішення спорів.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов`язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною вимогою.

При цьому суд враховує, що об`єднання позивачем у позові декількох вимог майнового характеру, які до того ж не пов`язані між собою підставами виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними, не може призводити до штучного зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання такої позовної заяви.

Порушення правил об`єднання позовних вимог, якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви згідно з п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Разом з тим, у даному випадку заявлені вимоги не можуть бути роз`єднанні ані за клопотанням позивача, ані з власної ініціативи, оскільки позивачем при поданні вказаної позовної заяви сплачено судовий збір лише за одну майнову вимогу.

У разі роз`єднання судом позовних вимог судовий збір, сплачений за подання позову, не повертається і перерахунок не здійснюється. Після роз`єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується (частина шоста статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

До того ж суд наголошує, що роз`єднання позовних вимог - це право суду, а не обов`язок (частина 6 статті 188 ЦПК України), а дотримання правил об`єднання позовних вимог - це обов`язок позивача, а не право.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. ст. 185, 188, 258-261 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: І. І. Тхорик