Рішення № 135569358, 08.04.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 357/17033/25 Провадження № 2-а/358/8/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №3/476 від 30.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення закрити; вирішити питання про судові витрати.

Позов обґрунтував наступним. 15.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 у відношенні позивача складений протокол № 3/90 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП. 30.09.2025 за вказаним протоколом було винесено постанову №3/476 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Постанова отримана позивачем 20.10.2025. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки не порушував законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зазначив, що в 2023 переїхав в м.Київ як ВПО та прийшов в ІНФОРМАЦІЯ_4 для реєстрації. При цьому він здав свій військово-обліковий документ та пройшов ВЛК. Військово-обліковий документ на руки йому не видали та пояснили, що викличуть. Ним було встановлено програму «Резерв +». В 2025 він переїхав до АДРЕСА_1 , де зареєструвався як ВПО. При цьому він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ) з проханням постанови його на облік. Однак його (позивача по справі Горбаня) було повідомлено про необхідність звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для отримання облікового документу у зв`язку зі зміною місця перебування. Відповідна заяву була ним складена 19.08.2025. В подальшому, а саме 04.09.2025 в програмі «Резерв+» з`явився статус «у розшуку». Після цього його взяли на облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ). При цьому йому не видали військово-обліковий документ, що аргументували тим, що він знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначив, що в програмі «Резерв+» інформація щодо місця його проживання відображалась з самого початку. Оскаржувана постанова винесена без його участі та його письмові пояснення не були взяті до уваги та порушено вимоги ст.280 КУпАП. Оскаржувану постанову отримав 20.10.2025, тому просить поновити строк на звернення до суду з даним позовом та задовольнити позовні вимоги.

26.12.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.02.2026 до суду надійшов відзив представника відповідача на позов, з якого вбачається, що позов він не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова винесена із дотриманням процесуальної процедури, є законною та обґрунтованою. Зазначив, що 15.09.2025 позивача ОСОБА_1 працівниками поліції було супроводжено до ІНФОРМАЦІЯ_5 , як порушника військового обліку, оскільки після зміни місця проживання він не прибув до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_6 в семиденний термін для взяття на військовий облік як військовозобов`язаного. При цьому позивачу були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та повідомлено про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписом позивача у протоколі про адміністративне правопорушення. З цих підстав в задоволенні позову просить відмовити.

23.03.2026 надійшла відповідь на відзив позивача на позов, в якому зазначив, що 28.11.2023 його обліково-військовий документ був вилучений ІНФОРМАЦІЯ_4 та не був йому повернутий. При звернення до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ) йому було відмовлено у постановці на облік через відсутність цього документу. Таким чином, на переконання позивача, затримка у реєстрації зумовлена виключно діями посадових осіб ТЦК, а не його бездіяльністю, що виключає його вину у розумінні КУпАП. З електронного кабінету в програмі «Резерв+» інформація про зміну місця проживання відображалася автоматично та станом на 07.07.2025 вже була його актуальна адреса. Відповідачу були доступні відомості щодо місця його проживання через систему «Оберіг» за кілька місяців до дня складання протоколу від 15.09.2025. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи здійснений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Крім того, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідив матеріали справи, встановив належність, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Положеннями статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Положеннями частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд, вивчив клопотання про поновлення строку, вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови, а тому вважає можливим поновити йому пропущений строк звернення до суду із адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу").

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За змістом ч. 9 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", визначені види військової служби, серед яких: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу").

Частиною 3 ст. 33 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 3 статті 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік. У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 4 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Відповідно до ч. 11 ст. 38 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу", призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

У статті 1 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі - Порядок №1487).

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем не надано доказів того, що ним вживалися заходи щодо такого способу оновлення персональних даних після зміни місця проживання згідно довідки ВПО від 22.01.2025 у 7-ми денний строк, і які були безуспішні в силу тих, чи інших причин.

Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів") єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів").

За приписами статті 5 частин 8, 9 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Таким чином, із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію бази даних, які до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, за змістом частини першої статті 7 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема: 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а згідно з ч. 3 цієї ж статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення ст. 210 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як слідує з положень ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Отже, із вищевикладених правових приписів слідує, що до повноважень відповідача як територіального центру комплектування та соціальної підтримки належить притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення відповідачем до Реєстру таких даних про притягнення військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності.

Таким чином, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку.

Як зазначає відповідач, порушення правил військового обліку полягало у тому, що позивач змінив місце проживання та не став на військовий облік до ТЦК та СП за місцем фактичного проживання у семиденний термін, що передбачено ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, але не виключно, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Відповідно до п. 56 Порядку №1487 Національна поліція, зокрема, але не виключно, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Отже, у разі, якщо територіальним центром комплектування та соціальної підтримки встановлені обставини скоєння особою адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, а складання протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення є неможливе через фізичну відсутність такої особи, то відповідач наділений правом звернення до органів Національної поліції для доставлення таких осіб з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, що і було вчинено відповідачем у відповідності до наведених правових приписів та статті 259 КУпАП.

У позовній заяві місцем проживання позивача ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру від 05.11.2025 зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 .

Згідно інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери від 05.11.2025, місцем проживання ОСОБА_1 як ВПО є АДРЕСА_1 , дата реєстрації місця проживання 22.01.2025. До зміни місця проживання з 06.07.2023 був зареєстрований як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії витягу з мобільного додатку "Резерв+", який сформовано 07.07.2025, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проте перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 (Дружківка).

30.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №3/476 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.

Слід зазначити, вищевказана постанова ухвалена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 3/90 від 15.09.2025, в якому зазначено, що 15.09.2025 о 16:30 виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в базі ІПНП порушником військового обліку. Так, ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7днів, чим порушив п.п. 7,8 п.1 Правил військового обліку, що є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 під час дії особливого періоду.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з протоколу № 3/90 від 15.09.2025 року, позивачу було роз`яснено права та обов`язки, а також повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 12:00 30.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт ознайомлення з протоколом засвідчено підписом ОСОБА_1 .

Крім того, при складені протоколу, ОСОБА_1 надав письмові пояснення, відповідно до яких з протоколом він не погоджується.

З вказаного слідує, що позивач був обізнаний з його правами та про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про перенесення розгляду справи та/або залучення захисника не заявляв, у зв`язку з чим в уповноваженої особи відповідача не було перешкод розглянути справу 30.09.2025 та, за наявності підстав, винести постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.

У статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як неодноразово викладено у постановах Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, має бути сукупність умов підтвердження своєчасного сповіщення про місце і час розгляду справи і відсутність клопотання порушника про відкладення її розгляду. З цього випливає обов`язок ТЦК належним чином повідомити особу про розгляд справи про накладення штрафу.

В даному випадку відповідачем належним чином виконано обов`язок належним чином повідомити особу про розгляд адміністративної справи (завчасно особисто під підпис у протоколі про адміністративне правопорушення), при цьому було відсутнє клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про відкладення її розгляду.

У відповідності до ч. 8 статті 5 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Згідно з ч. 9 статті 5 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Частиною 3 статті 14 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Відповідно до відкритої інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Міністерства оборони України, застосунок Резерв + надає можливість оперативного оновлення даних та доступу до інформації у реєстрі Оберіг.

При цьому, відповідно до статті 14-1 ЗУ "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" електронний кабінет - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку Резерв +.

Згідно копії витягу з мобільного додатку "Резерв+", який сформовано 07.07.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 (Дружківка); наявний номер в реєстрі. Дата уточнення даних 08.10.2024; адреса проживання: АДРЕСА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення № 3/90 від 15.09.2025 вбачається, що місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації зазначено, як: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вищенаведене, позивач був зобов`язаний стати на облік військовозобов`язаних за місцем перебування АДРЕСА_1 , проте, відповідних дій не вчинив, чим допустив порушення правил військового обліку.

Матеріали справи не містять достатніх доказів тієї обставини, що позивачем ОСОБА_1 належним чином виконаний обов`язок стати на облік у відповідному ТЦК та СП протягом 7-ми днів після зміни місця проживання.

Щодо не врахування відповідачем пояснень ОСОБА_1 , суд зазначає, що наданий позивачем скріншот поштової служби компанії Google Gmail щодо направлення письмового пояснення відповідачу, не є достатнім доказом його направлення та отримання останнім.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Крім того, суд зазначає, що фабула адміністративного протоколу відповідає зазначеній у ньому диспозиції ч.3 ст.210 КУпАП; позивача оскаржуваною постановою було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП. Допущена відповідачем описка у назві протоколу про адміністративне правопорушення та зазначення про його складання за ч.3 ст.210-1 КУпАП, за наявності інших доказів, не може бути єдиною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Судові витрати відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з даним позовом.

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець