Рішення № 135568785, 09.04.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/496/26

Провадження № 2/279/1064/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Пацко О.О., з секретарем судового засідання Зубковою І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу №279/496/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «Ейс» звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначив, що 26.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №564821302, шляхом підписання за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 1000,00 грн (в подальшому відповідач збільшив суму кредиту: 26.11.2021 року 1100,00 грн; 26.11.2021 року 1300,00 грн; 26.11.2021 року 1200,00 грн, 26.11.2021 року 1300,00 грн, 26.11.2021 року 2000,00 грн, 26.11.2021 року 1400,00 грн, 26.11.2021 року 1700,00 грн, 02.12.2021 року 400,00 грн, 02.12.2021 року 100,00 грн, 02.12.2021 року 200,00 грн, 02.12.2021 року 300,00 грн, 02.12.2021 року 500,00 грн, 02.12.2021 року 500,00 грн, 02.12.2021 року 1100,00 грн, 02.12.2021 року 1000,00 грн, 02.12.2021 року 1000,00 грн, 02.12.2021 року 1050,00 грн, 02.12.2021 року 1050,00 грн, 02.12.2021 року 1050,00 грн, 02.12.2021 року 1000,00 грн, в загальній сумі 20250,00 грн), строком на 30 днів, шляхом переказу їх на банківську карту НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, зі сплатою відсотків у розмірі 1,93 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, строком на 19 днів, до 15.12.2021 року.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 . У подальшому до договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №564821302 від 26.11.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс».

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого, право грошової вимоги за кредитним договором №564821302 від 26.11.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».

Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору про відступлення права вимоги позивач прийняв належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №564821302 від 26.11.2021 року у розмірі 27567,07 грн, а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за договором №564821302 від 26.11.2021 року непогашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Продставник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволені позову. Посилаючись на те що, згідно Договору кредитної лінії від 26.11.2021 № 564821302 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу фінансовий кредит на умовах строковості, зворотності, платності терміном на 19 днів (з 26.11.2021 по 15.12.2021). Отже, враховуючи вищенаведені правові висновки Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625 , 1048 ЦК України , позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто з 26.11.2021 р. по 15.12.2021 р. (19 днів). Починаючи з 16.12.2021 р. позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України . Однак, не зважаючи на це в Реєстрі прав вимоги за Договором факторингу від 28.11.2018 р. № 28/1118-01 вказано, що заборгованість відповідача за Договором кредитної лінії від 26.11.2021 № 564821302 складається з: 9 450,63 грн. заборгованість по тілу кредиту; 15 863,40 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Тобто загальна заборгованість становить 25314,03 грн. В подальшому в Реєстрі прав вимоги за Договором факторингу від 30.10.2023 р. № 30/1023-01 вказано, що заборгованість відповідача за Договором кредитної лінії від 26.11.2021 № 564821302 складається з: 9450,63 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 18116,44 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Тобто, загальна заборгованість вже становить 27567,07грн. Хоча в позовній заяві вказано: «ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором». Однак це твердження не відповідає дійсності з огляду на інформацію з Реєстру прав вимоги від 30.10.2023 р. № 1 за Договором факторингу від 30.10.2023 р. № 30/1023-01. Таким чином, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» безпідставно здійснило нарахування заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом поза межами дії кредитного договору. Крім того, нарахування відповідачем відсоткової ставки в розмірі 1,93% в день суперечить вимогам Закону України № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових Документ сформований в системі «Електронний суд» 20.03.2026 3 послуг», яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Також позивачем долучено до позовної заяви додаткову угоду 31.12.2020 р. № 26, відповідно до якої в новій редакції викладено текст Договору факторингу від 28.11.2018 р. № 28/1118-01 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Згідно п. 8.1 вказаний Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками. Однак в п. 13 Договору «реквізити та підписи сторін» відсутні підписи та печатки Сторін. Таким чином у ТОВ «Таліон плюс» відсутнє право вимоги за Договором кредитної лінії від 26.11.2021 № 564821302, що в свою чергу позбавляє права вимоги позивача до відповідача за позовом про стягнення заборгованості. З матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження факту перерахування коштів та отримання їх відповідачем згідно вказаного договору позики позивачем суду надано не було.

24.03.2026 року від представника ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» надійшла відповідь на відзив, а якій просить стягнути заборгованість з відповідача.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 564821302 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Згідно із довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога вбачається», що 26.11.2021 року кредитний договір №564821302 підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором MNV848АС, відправленим 26.11.2021 року об 10:48:52 год. на номер мобільного телефону, який вказаний позичальником у заявці на отримання грошових коштів 0630163253.

Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням Договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.7. Договору, кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 1000,00 грн, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 15.12.2021 року.

Видача кредитних коштів за договором № 564821302 від 26.11.2021 року в сумі 1000,00 грн для ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка вказана останнім у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 26.11.2021 року, підтверджена платіжним дорученням від 26.11.2021 року.

В подальшому відповідач збільшив суму кредиту: 26.11.2021 року 1100,00 грн; 26.11.2021 року 1300,00 грн; 26.11.2021 року 1200,00 грн, 26.11.2021 року 1300,00 грн, 26.11.2021 року 2000,00 грн, 26.11.2021 року 1400,00 грн, 26.11.2021 року 1700,00 грн, 02.12.2021 року 400,00 грн, 02.12.2021 року 100,00 грн, 02.12.2021 року 200,00 грн, 02.12.2021 року 300,00 грн, 02.12.2021 року 500,00 грн, 02.12.2021 року 500,00 грн, 02.12.2021 року 1100,00 грн, 02.12.2021 року 1000,00 грн, 02.12.2021 року 1000,00 грн, 02.12.2021 року 1050,00 грн, 02.12.2021 року 1050,00 грн, 02.12.2021 року 1050,00 грн, 02.12.2021 року 1000,00 грн, в загальній сумі 20250,00 грн), що підтверджується платіжними дорученнями.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено ряд додаткових угод, а саме: № 19 від 28.11.2019 року, № 26 від 31.12.2020 року, № 27 від 31.12.2021 року, № 31 від 31.12.2022 року, № 32 від 31.12.2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги від 15.02.2022 року до договору ОСОБА_1 у сумі 25314,03 грн.

В подальшому, 30.10.2023 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Таліон плюс», а ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» набуло право вимоги грошових коштів в сумі 27567,07 грн, до відповідача.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 30.0.2023 року до договору факторингу № 30/1023-01 ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 27567,07 грн.

11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право вимоги грошових коштів в сумі 27567,07 грн, до відповідача.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 11.07.2025 року до договору факторингу № 11/07/25-Е ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 27567,07 грн.

Згідно з розрахунку заборгованості позичальника за весь строк з моменту укладення кредитного договору і до моменту звернення з цим позовом позичальник сплатив банку 15090,00 грн (06.12.2021 року - 8025, 00 грн, 11.12.2021 року - 7065,00 грн).

Всупереч умов Договору №564821302 від 26.11.2021року відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 27567,07 грн, яка складається з наступного: 9450,63 грн - заборгованість по кредиту; 18116,44 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, що підтверджується випискою з особового рахунку, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.

За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України). Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з вимогами статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням частини 2 статті 516 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за Договором факторингу № 28/1118-01 та Додатковими угодами до цього Договору №№ 19, 26, 27, 31, 32 передало ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до відповідача за Кредитним договором №564821302 від 26.11.2021 року на суму 25314,03 грн, з яких: 9450,63 грн - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) та 15863,40 грн - заборгованість за відсотками, то відповідно до ст. 514 ЦК України наступні кредитори, які отримали право вимоги до ОСОБА_1 , не вправі змінити обсяг і умови прав, що перейшли від первісного кредитора за Кредитним договором №564821302 року.

А отже, нарахування і збільшення процентів за Кредитним договором №564821302 від 26.11.2021 року та включення цієї суми в розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором є неправомірним і таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі дослідженого суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково в межах доведеності позовних вимог на суму 25314,03 грн.

Щодо стягнення витрат зі сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог .

Окрім того, позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в 7000 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, додатковою угодою № 25770926636 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025 року, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копією довіреності від 11.08.2025 року.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З врахуванням вищевикладеного, беручи до уваги фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.264-265 ЦПК України, ст.ст.526, 615, 626, 628, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 25314 (двадцять п`ять тисяч триста чотирнадцять) гривень 03 копійок заборгованості за кредитним договором №564821302 від 26.11.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2444 (дві тисячі чотириста сорок чотири) гривні 61 копійку та 3000 (три тисячі) гривень за надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: 02090, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ольга ПАЦКО