Рішення № 135568698, 05.01.2026, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/996/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Сенс Банк» Мужик Н.Т. звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №631534280 від 10.02.2023 у сумі 178894,93 грн, з яких: 140045,36 грн - тіло кредиту, 1230,02 грн - відсотки за користування кредитом, 37619,55 грн - прострочене тіло кредиту.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.12.2020 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії №631534280. Відповідно до умов договору банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник у відповідних порядку та умовах зобов`язався повернути кредит, виплачувати проценти за користування ним, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на відповідних умовах.

Вказує, що банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. У свою чергу, ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 17.07.2023 має заборгованість у сумі 178894,93 грн, з яких: 140045,36 грн - тіло кредиту, 1230,02 грн - відсотки за користування кредитом, 37619,55 грн - прострочене тіло кредиту.

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Вказує, що з метою досудового та добровільного врегулювання спору, АТ «Сенс Банк» на адресу позичальника направило досудову вимогу від 12.01.2024 щодо виконання договірних зобов`язань, яку ОСОБА_1 залишив без реагування.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути судовий збір із відповідача.

Суддею Житомирського районного суду Житомирської області Татуйком Є.О. ухвалою суду від 27.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згодом, 14 травня 2024 року ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області судом вирішено здійснити перехід у цій справі із розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

17 жовтня 2024 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали вищевказаної цивільної справи передані судді Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М.

Ухвалою суду від 21.10.2024 прийнято справу до свого провадження та призначено судове засідання (а.с. 110).

Представник позивача Рудницький Ю.І. під час проведення судового засідання просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Шелудько О.О. просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, заперечував щодо нарахування комісії.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.12.2020 ОСОБА_1 звернувся з офертою на укладання угоди про надання кредиту №631534280 до АТ «Альфа-Банк», яка була акцептована банком (а.с. 5).

У вказаній оферті визначено умови споживчого кредиту: тип кредиту «споживчий кредит»; сума кредиту 58000,00 грн; процентна ставка 39,99 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 12 місяців.

Підписанням оферти клієнт надав згоду банку на передачу до кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтвердив, що попередньо ознайомлений, у тому числі, у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, що підписаний 02.12.2020 ОСОБА_1 , встановлено, що тип кредиту - споживчий кредит, мета отримання кредиту - споживчі цілі, сума/ліміт кредиту 58000,00 грн, спосіб і строк надання кредиту - безготівковим шляхом, строк кредитування - 12 місяців, графік платежів - до 30 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 863,04 грн (а.с. 6).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №631534280 від 01.12.2020 станом на 17.07.2023 за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 178894,93 грн, з яких: 140045,36 грн - тіло кредиту, 1230,02 грн - відсотки за користування кредитом, 37619,55 грн - прострочене тіло кредиту (а.с. 9).

На підтвердження факту надання кредиту та користування кредитними коштами АТ «Сенс Банк» до позовної заяви було додано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 по 17.07.2023 (а.с. 10-15).

12 серпня 2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування банку АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

12.01.2024 на адресу позичальника позивачем було направлено досудовому вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та погашення простроченої заборгованості у сумі 178894,93 грн, однак доказів виконання вказаної вимоги відповідачем матеріали справи не містять (а.с. 16).

З опису вкладення у цінний лист вбачається, що ОСОБА_1 направлено за адресою: АДРЕСА_1 досудову вимогу АТ «Сенс Банк». Відповідно до печатки АТ "Укрпошта" датою направлення є 17.01.2024 (а.с. 17-21).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Виконання кредитором своїх зобов`язань, фактична видача позичальнику кредиту та часткове виконання позичальником зобов`язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитом підтверджені позивачем наданням до справи розрахунку заборгованості за кредитом у гривні.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 16 Закону України Про споживче кредитування у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1054 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У справі встановлено, що між сторонами у належній письмовій формі укладено кредитний договір №631534280 від 01.12.2020.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №631534280 від 01.12.2020 банк виконав своєчасно і повністю, надавши кредитні кошти.

Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 по 17.07.2024 відповідач користувався кредитними коштами, здійснював перекази, сплачував частково заборгованість та проценти за користування кредитними коштами, що також підтверджує факт укладення кредитного договору.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №631534280 від 01.12.2020 станом на 17.07.2023 за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 178894,93 грн, з яких: 140045,36 грн - тіло кредиту, 1230,02 грн - відсотки за користування кредитом, 37619,55 грн - прострочене тіло кредиту.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем коштів за вказаним вище договором, користування кредитними коштами, часткову сплату платежів та не належне виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №631534280 від 01.12.2020.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилається на те, що проценти нараховані після спливу визначеного строком кредитування не відповідають положенням закону. Крім того вказав, що із виписки долученої до матеріалів справи не вбачається користування відповідачем кредитними коштами після 30.08.2022, а лише здійснювалось нарахування відсотків. Тому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. (а.с. 40-49).

ОСОБА_1 чи його представник не надали суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Сенс Банк» та не довела відсутність заборгованості.

Відтак встановивши, що ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що у позивача виникло право вимагати повернення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом в судовому порядку та стягнення з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 178894,93 грн, з яких: 140045,36 грн - тіло кредиту, 1230,02 грн - відсотки за користування кредитом, 37619,55 грн - прострочене тіло кредиту, тому позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.

Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, стягнувши судовий збір з відповідача.

На підставі ст. ст. 526, 530, 549, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" заборгованість за кредитним договором №631534280 від 01.12.2020 на загальну суму 178894,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне рішення складено та підписано 08.04.2026.

Суддя О. М. Дубовік