Ухвала суду № 135566175, 09.04.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/2752/26

Провадження № 2-о/642/51/26

УХВАЛА

Іменем України

09 квітня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, -

В С Т А Н О В И В:

до Холодногірського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , подана його представником адвокатом Дробчак Людмилою Володимирівною, заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті, в якій заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Сокологірськ, Алчевського району, Луганської області..

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зіст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Перевіривши заяву, суддя доходить висновку, що заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.

Заява про встановлення факту повинна відповідати загальним вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з урахуванням особливостей, передбачених ст. 315 ЦПК України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Частиною 1 статті 317 ЦПК України визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Положеннями ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Виходячи з роз`яснень, викладених у листі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, від 22.04.2021 року за № 985/0/208-21, заявникам не потрібно надавати до суду разом із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території копію письмової відмови органів державної реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації факту смерті.

Згідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, підставами для проведення державної реєстрації смерті є один із документів: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Таким чином, підставою для проведення державної реєстрації смерті є відповідний медичний документ, виданий закладом охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт смерті.

Заявнику необхідно надати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги, або зазначити про причини ненадання таких доказів, проте заявником окрім «свидетельства о смерти» (мовою оригіналу) виданого окупованою владою, інших документів (доказів), які б підвереджували факт смерті ОСОБА_2 надано не було.

Відповідно до роз`яснення Верховного Суду від 2022 року щодо встановлення фактів народження або смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, доказами, що підтверджують факт народження/смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути:

- пояснення заявників, свідків;

- письмові докази;

- речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи, висновки експертів;

- копії лікарського свідоцтва/довідки про народження/смерть

- наказ командира військової частини про виключення із особового складу;

- скріншоти особистого листування;

- дані, отримані з відкритих джерел чи соціальних мереж, які доводять факт ведення бойових дій у конкретній місцевості у певний час;

- акти про настання смерті.

З вищезазначених доказів заявником не надано жодних медичних документів стосовно смерті, а отже не надано до заяви всі наявні в них докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи указані приписи процесуального законодавства та зважаючи на наявність наведених судом недоліків заяви, вона підлягає залишенню без руху із визначенням судом строку для їх усунення.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 315, 317, 318 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки у строк, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Бородіна