Ухвала суду № 135565689, 08.04.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

провадження № 1-кс/405/1162/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю представників власника майна ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 , головуючого у справі № 405/1540/26, провадження №1кс/405/974/26,

встановив:

В провадженні слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 знаходиться клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про арешт майна, яке було вилучене під час обшуку 19.03.2026 у ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, справа № 405/1540/26, провадження №1кс/405/974/26.

06.04.2026 у судовому засіданні представником власника майна ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 був заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_7 .

В обґрунтування заяви про відвід адвокат ОСОБА_4 зазначив, що як вбачається зі звітів про автоматизований розподіл судових справ, у межах даного кримінального провадження слідчий суддя ОСОБА_7 здійснює безперервний судовий контроль за всіма ключовими процесуальними питаннями, а саме: 1) 16.03.2026 слідчому судді розподілено 7 клопотань про проведення обшуків; 2) 19.03.2026 слідчому судді розподілено щонайменше 1 клопотання про накладення арешту на майно; 3) 20.03.2026 слідчому судді розподілено 1 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; 4) 23.03.2026 слідчому судді розподілено щонайменше 8 клопотань про накладення арешту на майно, які розподілялись послідовно у період з 10:34 до 11:10, з інтервалом у кілька хвилин. Таким чином, у межах даного кримінального провадження слідчому судді розподілено щонайменше 20 процесуальних клопотань сторони обвинувачення, що стосуються різних стадій кримінального провадження.

Розподіл зазначених клопотань здійснювався послідовно, у короткі проміжки часу, що свідчить про концентрацію судового контролю в межах даного кримінального провадження в одного слідчого судді та надає такому розподілу безперервного і фактично серійного характеру.

Фактично один і той самий слідчий суддя здійснює судовий контроль за різними стадіями кримінального провадження від надання дозволів на проведення слідчих (розшукових) дій до вирішення питань щодо обмеження майнових прав та особистої свободи особи.

За таких обставин відсутня належна процесуальна дистанція між окремими стадіями судового контролю, що об`єктивно може впливати на сприйняття суддею доводів сторін та формування його внутрішнього переконання.

Зазначені обставини є наслідком порядку автоматизованого розподілу справ у даному кримінальному провадженні. Первинне визначення слідчого судді формально здійснено відповідно до вимог законодавства, однак фактично відбулося за відсутності альтернативи, оскільки у розподілі брав участь лише один суддя.

Надалі всі інші матеріали кримінального провадження передавались цьому ж слідчому судді шляхом їх поєднання з раніше визначеною справою без здійснення нового автоматизованого розподілу.

За таких обставин принцип випадковості визначення судді, який є ключовою гарантією неупередженості суду, фактично не був забезпечений.

Хоча у звіті зазначено, що визначення слідчого судді здійснено за випадковим числом, у дійсності жодної альтернативи вибору не існувало, оскільки у розподілі брав участь лише один суддя. Відтак використання алгоритму випадкового визначення мало суто формальний характер.

Принцип випадкового розподілу справ передбачає не лише дотримання технічної процедури, а й реальну наявність альтернативи при визначенні судді. За її відсутності сама ідея випадковості втрачає зміст.

Таким чином, у даному випадку застосування автоматизованого розподілу не забезпечило його основної мети гарантії незалежного та неупередженого судового розгляду, що ставить під сумнів дотримання принципу справедливого суду в даному провадженні.

По - друге зазначив, що у межах даного кримінального провадження слідчий суддя надавав дозволи на проведення обшуків, вирішував питання щодо накладення арешту на майно, вирішував питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Фактично один і той самий слідчий суддя здійснює судовий контроль за всіма ключовими аспектами кримінального провадження від надання дозволів на проведення слідчих (розшукових) дій до вирішення питань щодо обмеження майнових прав та особистої свободи особи.

Такий обсяг і характер участі слідчого судді свідчить про його безперервну та всебічну залученість у дане кримінальне провадження.

За таких обставин відсутній розподіл функцій судового контролю між різними слідчими суддями, що об`єктивно може призводити до формування у слідчого судді попереднього уявлення щодо обставин кримінального провадження та впливати на оцінку доводів сторін.

По третє зазначив, що всі процесуальні рішення, ухвалені слідчим суддею ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження, приймалися за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення та були спрямовані на їх задоволення.

При цьому доводи сторони захисту, викладені під час розгляду відповідних клопотань, не отримали належної та повної правової оцінки, не були відображені у мотивувальних частинах судових рішень та фактично були залишені без розгляду, що свідчить про формальний та односторонній підхід до дослідження матеріалів.

Зазначене, у поєднанні з тим, що розгляд усіх ключових процесуальних питань у межах даного кримінального провадження здійснюється одним і тим самим слідчим суддею, об`єктивно створює враження односторонності судового контролю.

У свою чергу, така сукупність обставин може викликати у сторони захисту та стороннього спостерігача обґрунтований сумнів у неупередженості суду.

Сторона захисту не стверджує наявність особистої заінтересованості чи фактичної упередженості слідчого судді.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що при оцінці неупередженості суду вирішальним є не лише суб`єктивне ставлення судді, а й об`єктивні обставини, які можуть викликати сумнів у цьому. Зокрема, у рішеннях у справах «Piersack v. Belgium» та «De Cubber v. Belgium» Суд сформулював критерій об`єктивної неупередженості, відповідно до якого навіть зовнішні ознаки можуть мати значення для оцінки безсторонності суду. Водночас у справі «Delcourt v. Belgium» Суд наголосив, що «правосуддя має не лише здійснюватися, але й бути видимим як таке, що здійснюється», що є необхідною умовою довіри до суду в демократичному суспільстві.

Аналогічний підхід застосовується і Верховним Судом, який у своїй практиці неодноразово зазначав, що для вирішення питання про відвід судді вирішальним є не лише встановлення факту його особистої упередженості, а й наявність обставин, які об`єктивно можуть викликати сумнів у його неупередженості. Зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 761/4620/16-к Суд вказав, що навіть за відсутності доказів фактичної упередженості судді, сам по собі обґрунтований сумнів у його неупередженості є достатньою підставою для вирішення питання про відвід.

Аналіз відомостей, розміщених у Єдиному державному реєстрі судових рішень, свідчить про те, що слідчий суддя ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження системно обмежується проголошенням лише резолютивних частин ухвал із відкладенням складання повних текстів.

Зокрема, ухвалами слідчого судді ОСОБА_7 від 02.04.2026 у судових провадженнях № 1-кс/405/975/26 та № 1-кс/405/969/26 клопотання сторони обвинувачення про арешт майна були задоволені, при цьому в оприлюднених у Реєстрі текстах ухвал відсутня будь-яка мотивація прийнятих рішень, а складання повних текстів відкладено на 07.04.2026.

Станом на момент подання цих пояснень у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні лише резолютивні частини зазначених ухвал, що позбавляє сторону захисту можливості ознайомитися з мотивами судових рішень, перевірити їх обґрунтованість та належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження.

Зазначене саме по собі не заперечує можливості складання повного тексту ухвали у строк, передбачений кримінальним процесуальним законодавством. Водночас у даному випадку така практика має системний характер та застосовується слідчим суддею ОСОБА_7 при розгляді значної кількості клопотань сторони обвинувачення, які розглядаються послідовно в межах одного кримінального провадження.

За таких обставин відсутність мотивувальної частини судових рішень у момент їх ухвалення, у поєднанні з серійністю розгляду клопотань, концентрацією судового контролю в одного слідчого судді та одностороннім характером прийнятих рішень, об`єктивно створює сумнів у тому, що кожне клопотання сторони обвинувачення отримує належну індивідуальну оцінку. Просив задовольнити заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 .

Представник власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заяву про відвід адвоката ОСОБА_4 , зазначив, що є підстави вважати, що суддя ОСОБА_7 є упередженим; ним не надано належної правової оцінки, що особа не є підозрюваним; майно, що вилучалось під час обшуку, не підпадає під критерії, визначені КПК України; на звернення представників власника майна щодо порушення підслідності кримінального провадження, слідчий суддя не звернув увагу. Просив заяву задовольнити.

Слідчий ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про відвід, зазначила, що заява про відвід необґрунтована. Представниками власника майна не наведено жодної обставини, які б свідчили про неупередженість судді; це оціночні судження сторони захисту; доводи заяви зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями слідчого судді. Просила відмовити у задоволенні заяви.

В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_7 не з`явився, надав заяву, в якій просить провести розгляд заяви про відвід без його участі.

Заслухавши пояснення представників власника майна ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, та матеріали справи № 405/1540/26, провадження №1кс/405/974/26, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 06.04.2026 в судовому засіданні під час розгляду клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 про арешт майна, яке було вилучене під час обшуку 19.03.2026 у ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, справа № 405/1540/26, провадження №1кс/405/974/26, представником власника майна ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 був заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_7 .

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Так, положеннями ст.75 КПК України встановлено перелік обставин, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Разом з цим, відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

В судовому засіданні адвокатом ОСОБА_4 зазначено, що ним заявлений відвід слідчому судді ОСОБА_7 з підстави, передбаченої п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, а саме те, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Щодо твердження адвоката ОСОБА_4 як обставину упередженості судді про те, що слідчий суддя ОСОБА_7 здійснює безперервний судовий контроль за всіма ключовими процесуальними питаннями у кримінальному провадженні № 72023110100000011, концентрацію судового контролю в межах даного кримінального провадження в одного слідчого судді; відсутня належна процесуальна дистанція між окремими стадіями судового контролю, що об`єктивно може впливати на сприйняття суддею доводів сторін та формування його внутрішнього переконання, то суд вважає його безпідставним, оскільки відповідно до п.п. 2.3.39 та 2.3.39.1 Положення про автоматизовану систему документообігу, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024, 2.3.39. Передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо: 2.3.39.1. клопотань (подань, скарг), які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР), якщо інший порядок не визначений зборами суддів, а тому, всі клопотання, подання та скарги у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, були розподілені на слідчого суддю ОСОБА_7 .

Крім того, суд звертає увагу на те, що розподіл матеріалів кримінального провадження здійснюється уповноваженими на те працівниками суду на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу, а не особисто слідчим суддею ОСОБА_7 .

Щодо твердження про те, що у межах даного кримінального провадження слідчий суддя надавав дозволи на проведення обшуків, вирішував питання щодо накладення арешту на майно, вирішував питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; один і той самий слідчий суддя здійснює судовий контроль за всіма ключовими аспектами кримінального провадження від надання дозволів на проведення слідчих (розшукових) дій до вирішення питань щодо обмеження майнових прав та особистої свободи особи, що свідчить про те, що відсутній розподіл функцій судового контролю між різними слідчими суддями, що об`єктивно може призводити до формування у слідчого судді попереднього уявлення щодо обставин кримінального провадження та впливати на оцінку доводів сторін, то суд вважає його безпідставним, не підтвердженим належними доказами, а є суб`єктивним оціночним судженням, оскільки Положенням про автоматизовану систему документообігу, затвердженим рішенням Ради суддів України від 11.11.2024, яким регламентований порядок розподілу матеріалів кримінального провадження, прямо встановлена така передача клопотань, які надійшли в межах одного кримінального провадження (за номером ЄРДР).

Щодо твердження про те, що всі процесуальні рішення, ухвалені слідчим суддею ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження, приймалися за результатами розгляду клопотань сторони обвинувачення та були спрямовані на їх задоволення, при цьому доводи сторони захисту, викладені під час розгляду відповідних клопотань, не отримали належної та повної правової оцінки, не були відображені у мотивувальних частинах судових рішень та фактично були залишені без розгляду, що свідчить про формальний та односторонній підхід до дослідження матеріалів, то суд вважає його неспроможним, оскільки хоча представником кілька разів наголошувалось в судовому засіданні на тому, що зазначені обставини не зводяться до незгоди сторони захисту з процесуальними рішеннями суду, а свідчать про наявність об`єктивних факторів, які можуть викликати сумнів у неупередженості слідчого судді, проте, суд їх розцінює як саме незгоду із процесуальними рішеннями слідчого судді, оскільки суду не надано на підтвердження цієї обставини жодного належного доказу.

При дослідженні наданих адвокатом ОСОБА_4 копій судових рішень, постановлених у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110100000011, судом встановлено, що вони надані без інформації про склад суду, учасників судового розгляду, оскільки замість прізвищ, імен та по батькові зазначено ОСОБА_1-_7.

Крім того, суд зазначає про те, що у судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді, слідчого судді, відсутні повноваження переглядати чи надавати оцінку висновкам, до яких дійшов суд, слідчий суддя при розгляді конкретної справи.

Щодо твердження про те, що слідчий суддя ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження системно обмежується проголошенням лише резолютивних частин ухвал із відкладенням складання повних текстів. Зокрема, ухвалами слідчого судді ОСОБА_7 від 02.04.2026 у судових провадженнях № 1-кс/405/975/26 та № 1-кс/405/969/26 клопотання сторони обвинувачення про арешт майна були задоволені, при цьому в оприлюднених у Реєстрі текстах ухвал відсутня будь-яка мотивація прийнятих рішень, а складання повних текстів відкладено на 07.04.2026. Станом на момент подання цих пояснень у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні лише резолютивні частини зазначених ухвал, що позбавляє сторону захисту можливості ознайомитися з мотивами судових рішень, перевірити їх обґрунтованість та належним чином реалізувати право на апеляційне оскарження, то суд вважає його безпідставним, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 376 КПК України, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитись складанням і оголошенням його резолютивної частини. Повний текст повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

Крім того, відповідно до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18, розділ V, 1. Зареєстровані електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в Реєстрі обробляються та знеособлюються в автоматичному режимі в порядку черговості їх надходження.

Таким чином, за вказаних підстав, судом під час розгляду заяви адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_7 не встановлено наявність фактичних, підтверджених відповідними доказами, обставин, про які зазначає адвокат ОСОБА_4 у своїй заяві про відвід, а тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд, -

постановив:

У задоволенні заяви представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_7 , головуючого у справі №405/1540/26, провадження №1кс/405/974/26 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8