Ухвала суду № 135565670, 18.03.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/2422/24

Провадження № 6/405/5/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - Іванової Л.А.

при секретарі - Федченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі № 405/2422/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького з заявою, в якій просить розстрочити виконання рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 17 грудня 2025 року у справі № 405/2422/24, а саме: суму заборгованості в розмірі 78 023,84 грн. розстрочити на 12 рівних платежів рівними щомісячними частинами (платежами), а саме: 1-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.02.2026 року; 2-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.03.2026 року; 3-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.04.2026 року ;4-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.05.2026 року; 5-й платіж в розмірі 6 500.00 грн. до 25.06.2026 року; 6-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.07.2026 року; 7-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.08.2026 року; 8-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.06.2026 року; 9-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.10.2026 року; 10-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.11.2026 року; 11-й платіж в розмірі 6 500,00 грн. до 25.12.2026 року; 12-й платіж в розмірі 6 523,84 грн. до 25.01.2027 року., в обґрунтування якої зазначила, що17.12.2025 року Подільським районним судом міста Кропивницького ухвалено рішення про стягнення з неї на користь позивача АТ "Сенс Банк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 74 955, 84 грн., а також 3 028, 00 грн судового збору.

При цьому, підставою для звернення до суду із даною заявою стало те, що на даний час вона не має фінансової можливості здійснити сплату боргу одним платежем, оскільки хворіє та не працює. Також, з дією воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року та погіршенням здоров`я її рівень доходів знизився, а тому не надання розстрочення платежу та примусове стягнення боргу через виконавчу службу створить лише ситуацію за якої вона не зможе забезпечити себе і свою родину засобами для існування.

Враховуючи зазначене, просила також врахувати, що інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу та у відповідних частинах.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20 січня 2026 року зазначена заява передана судді Подільського районного суду міста Кропивницького Івановій Л.А. (справа № 405/2422/24, провадження № 6/405/5/26).

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 22 січня 2026 року зазначену заяву прийнято до розгляду, призначено судове засідання з викликом учасників справи, про що повідомлено останніх.

Заявник ОСОБА_1 повідомленапро дату, час та місце розгляду заяви про розстрочення виконання рішення суду, в судове засідання не з`явилася, при цьому, в прохальній частині заявипросиларозгляд справи провести у її відсутність.

Представник заінтересованої особи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК», який повідомлений належним чином про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, причини неявки не відомі, заяви, клопотання відсутні.

Зваживши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали цивільної справи № 405/2422/24, суд вважає, що заява про розстрочення виконання судового рішення по справі № 405/2422/24 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів цивільної справи № 405/2422/24 судом встановлено, що рішенням Подільского районного суду міста Кропивницького від 17 грудня 2025 року, позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за кредитним договором №501401529 від 03 грудня 2021 року в розмірі 74 955 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 84 коп., а також судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України та статті 18 ЦПК України визначено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Згідно з ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці акцентує увагу на тому, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправданим за конкретних обставин справи.

Виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача, так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Розстрочка виконання рішення суду - це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду.

Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 4 статті 435 ЦПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.435 ЦПК України).

При цьому, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України і ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, заявник посилається на те, що на даний час вона не має фінансової можливості здійснити сплату боргу одним платежем, оскільки хворіє та не працює. Також, з дією воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року та погіршенням здоров`я рівень її доходів знизився, а тому не надання розстрочення платежу та примусове стягнення боргу через виконавчу службу створить лише ситуацію за якої вона не зможе забезпечити себе і свою родину засобами для існування, на підтвердження чого надала до заяви довідку форми ОК-7, копії медичних документів та пенсійне посвідчення.

Разом з тим, суд вважає, що надані заявником ОСОБА_1 докази не є достатніми для розстрочення виконання рішення суду, оскільки не свідчать про виняткові випадки, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його неможливим.

Крім того, зазначені докази не свідчать про дійсний майновий стан заявника ОСОБА_1 та не можуть однозначно свідчити про об`єктивну неможливість виконання рішення суду, оскільки не підтверджують її дійсний майновий стан, з тих підстав, що заявником не було надано доказів на підтвердження відсутності у неї інших доходів, відсутності рухомого та нерухомого майна, за рахунок якого вона може отримувати доходи, а також те, що вона не є учасником юридичних осіб та не отримує доходи від їх діяльності.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що надана довідка форми ОК-7, видана Пенсійним фондом України, хоча і є офіційним документом, що підтверджує факт відсутності або наявності офіційних доходів, проте складне матеріальне становище не завжди має характер особливих або виняткових обставин, тому матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, та не є обставиною, що утруднює його виконання.

Окрім того, беззаперечним є той факт, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє і на даний час на всій території України.

Разом із тим, введення та продовження строку воєнного стану в Україні не свідчить ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду.

З огляду на викладене вище та приймаючи до уваги, що одним з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу, є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України, на підставі чого в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду по цивільній справі № 405/2422/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - слід відмовити за її безпідставністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.258-260, 353, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 17 грудня 2025 року по цивільній справі № 405/2422/24 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №501401529 від 03 грудня 2021 року в розмірі 74 955 грн. 84 коп., - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова