Рішення № 135563889, 26.03.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 199/11059/25

Номер провадження 2/205/1865/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 березня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Гузь Є.В., Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою адвоката Палуна Івана Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Палун І.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову зазначено, що з 17.08.2013 року до 20.04.2015 року позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується його свідоцтвом про народження, актовий запис №50 від 14 січня 2014 року. Шлюб розірвано відповідно до рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2015 року по справі № 185/2383/15-ц. Син після розірвання шлюбу проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади сформованого 13.06.2025 року. Дитина знаходиться на утриманні матері, яка її виховує разом з новим чоловіком, ОСОБА_4 . Батько дитини будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина з моменту розірвання шлюбу не надавав, тому позивач була змушена звернутися до суду з позовом про стягнення з позивача аліментів на утримання сина. За виконавчим листом № 185/2384/15-ц, виданим 12.03.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 02.03.2015 року. 23.03.2015 року старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження №46907942 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 та винесено відповідну постанову. Відповідач добровільно аліменти не сплачував, від сплати аліментів всіляко ухилявся, внаслідок чого станом на 01.06.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 333065,50 грн. Відповідач, як до, так і після розлучення взагалі не вживав ніяких заходів щодо утримання сина, його життям не цікавився. Весь цей час позивач самостійно займалась утриманням та вихованням дитини. Відповідач не спілкується та не виявляє бажання спілкуватися з сином. Відповідач не бере участі у житті дитини, зокрема не забезпечує її потреб та не підтримує зв`язок, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Вищезазначені в позовній заяві факти ухилення відповідачем від своїх батьківських обов`язків, та піклування в повному обсязі саме позивачем над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджуються також характеристикою, яка видана 25.11.2024 року працівником Ліцею №9 імені Євгенія Єніна Павлоградської міської ради, який відвідує ОСОБА_3 . За весь період відвідування дитиною занять, були присутні мати - ОСОБА_1 та її чоловік (вітчим) ОСОБА_4 , який бере активну участь у вихованні, забезпечує стабільне, спокійне сімейне середовище. Мати та вітчим дитини відповідально ставляться до своїх батьківських обов`язків, приділяють належну увагу психоемоційному стану та навчанню дитини, підтримують постійний контакт з класним керівником. Відповідач систематично не виконує своїх обов`язків: не бере участі у вихованні, матеріальному забезпеченні та житті дитини, жодного спілкування з дитиною не підтримує з моменту розлучення. ОСОБА_2 жодної участі в процесі розвитку дитини не бере, не підтримує зв`язку з класним керівником, не цікавиться рівнем навчання дитини. Фактично між відповідачем та сином втрачені будь-які родинні стосунки. Син взагалі його не знає як батька, хоча жодних перешкод матір`ю дитини щодо їх спілкування не чинилося. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не спілкується з ним, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини; не створює умов для отримання дитиною належної освіти. Відповідач також не приймав ніяких заходів щодо забезпечення доступу дитини до якісного медичного обслуговування, не цікавився його життям та станом здоров`я, він не був зазначений в медичній декларації та взагалі був байдужий до питання вибору лікаря для своєї дитини. Весь цей час цим займалася та продовжує займатися позивач. Відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як важливу складову виховання; не спілкується та не виявляє інтересу до сина, як батько не створює жодних умов для отримання ним належного виховання з боку батька. Відповідач не має наміру змінювати свого відношення відносно сина ОСОБА_3 і на теперішній час, як ухилявся, так і ухиляється від його виховання та утримання. Внаслідок систематичного невиконання відповідачем свої батьківських обов`язків виникла необхідність захисту інтересів дитини шляхом позбавлення батьківських прав його батька - ОСОБА_2 .

18.09.2025 року до Новокодацького районного суду міста Дніпра надійшла вищевказана позовна заява на підставі ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 15.08.2025 року для розгляду за підсудністю.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 22.09.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.

24.09.2025 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Палуна І.В. надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 25.09.2025 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради. Зобов`язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради та Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради надати письмові висновки щодо розв`язання спору між сторонами у цій справі.

27.11.2025 року через електронну пошту суду від представника третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради Данильчук Н. надано висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 .

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 03.10.2025 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Палуна І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02.12.2025 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті. Зобов`язано орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 та задоволено клопотання представника позивача адвоката Палуна І.В. про виклик та допит свідків.

20.01.2026 року представником третьої особи органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Завгородньою О.В. надано суду заяву, згідно з якою враховуючи, що спеціалістами неодноразово були здійснені виходи за адресою реєстрації відповідача ОСОБА_2 , але вдома нікого не було, двері не відчиняли, на повідомленні/запрошення до УССД не відреагували.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Палун І.В. в судове засідання не з`явилися, від представника надійшла заява з проханням розгляд справи провести без їхньої участі, в судовому засіданні 20.01.2026 позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві, просили задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву до суду не подав, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Представники третіх осіб органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області та органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради в судове засідання не з`явились, надали суду заяви, в яких просили провести розгляд справи без їхньої участі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що є хрещеною матір`ю дитини, щодо якої розглядається питання, часто заходила і заходить в гості до родини. Була свідком того, як проживала позивач та батько дитини, була на весіллі, часто була присутня на святах, коли народився ОСОБА_6 . Позивач із відповідачем разом проживали до 2015 року за місцем проживання позивача. Свідок пояснила, що особисто бачила, як відповідач міг випити більше, ніж належить, проявляв агресію, піднімав руки на позивачку з дитиною. Потім після розлучення відповідач у 2015 році з`їхав і більше вона його не бачила. Відповідач, не дивлячись на те, що мати дитини втратила батьків, навчалась, з малою дитиною без будь-чиєї допомоги, однак від`їхав і більше не цікавився як вона справляється. Після розлучення батьків дитини, вона не бачила батька більше ніколи, вона чула від позивачки, що відповідач не цікавиться, з дитиною зустрітись не намагався. Внаслідок цього дитина не знає біологічного батька, вважає вітчима біологічним батьком. Жодного разу відповідач не з`являвся на свята, не телефонував.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що є близькою подругою та класним керівником дитини в початковій школі. За дитиною спостерігала з 6 років. З біологічним батьком дитини знайома, особисто жодного разу не спілкувалася. Жодного разу відповідач з приводу дитини не телефонував їй як класному керівнику. Дитина сприймає вітчима як батька. Відповідач самоусунувся від виховання дитини. Життям дитини цікавилася матір (позивач), тато (теперішній чоловік позивача ОСОБА_4 ) та бабуся і дідусь (батьки ОСОБА_4 ).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що є офіційним чоловіком позивача з 14.02.2025 року, проживають однією сім`єю. У віці приблизно 23 років дитина почала називати мене батьком. З біологічним батьком знайомий, у 2016 році був потрібен нотаріальний дозвіл, було отримано відмову на виїзд закордон, потрібен був дозвіл батька (відповідача). Відповідач не цікавився дитиною ніколи. Вважаю, що відповідач не має бажання спілкуватися з дитиною, вважає за доцільне позбавити його батьківських прав. Відповідач ніколи не телефонував, не проявляв жодного інтересу до спілкування з дитиною. Позивач за весь період не змінювала ні контактний номер телефону, ні адресу проживання. Вважаю дитину рідною, готовий взяти відповідальність.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та копій позовної заяви з доданими до неї документами, а також надав строк для подачі відзиву, заперечень, пояснень.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини 8 статті 178 ЦПК України.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність передбачених ст. 280 ЦПК України умов для цього, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши у судовому засіданні учасників справи, свідків, з`ясувавши обставини, які мають значення для вирішення справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач та відповідач з 17.08.2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2015 року по справі № 185/2383/15-ц.

Від шлюбу у подружжя народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 14.01.2014 року серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №50.

Згідно з виконавчим листом № 185/2384/15-ц, виданим 12.03.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області, стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 02.03.2015 року.

У провадженні Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) знаходиться виконавче провадження №46907942 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою №215544, наданою Другим Правобережним відділом державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.06.2025 року, у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої станом на 01.06.2025 року є 333065,50 грн, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, відомості про ОСОБА_2 внесені до Єдиного реєстру боржників.

Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади №2025/007847012 та № 2025/007851649 від 13.06.2025 року позивач ОСОБА_1 проживає разом з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою №1-20/611 від 11.06.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно навчається у 6-Д класі Ліцею №9 імені Євгенія Єніна Павлоградської міської ради.

Відповідно до наданої Ліцеєм №9 імені Євгенія Єніна Павлоградської міської ради Соціально-педагогічної характеристики №1-20/577 від 03.06.2025 сім`ї ОСОБА_3 - учня 6-Д класу Ліцею №9 імені Євгенія Єніна Павлоградської міської ради, зазначено таку інформацію про стан родинного виховання: батьки ОСОБА_6 офіційно розлучені з 21.04.2015 року, мешкають окремо 10 років. Після розлучення батьків дитина постійно проживає з матір`ю та її чоловіком (вітчимом) ОСОБА_4 , який бере активну участь у вихованні, забезпечує стабільне, спокійне сімейне середовище. Мати та вітчим дитини відповідально ставляться до своїх батьківських обов`язків, приділяють належну увагу психоемоційному стану та навчанню дитини, підтримують постійний контакт з класним керівником. Стан взаємин з біологічним батьком: зі слів матері, батько дитини систематично не виконує своїх батьківських обов`язків: не бере участі у вихованні, матеріальному забезпеченні та житті дитини, жодного спілкування з дитиною не підтримує з моменту розлучення. ОСОБА_2 жодного разу батьківські збори в ліцеї не відвідував, на зв`язок з класним керівником в телефонному режимі не виходив, успіхами сина в навчанні не цікавився. Психолого-педагогічні особливості дитини: ОСОБА_3 в даному ліцеї навчається з першого класу. Учень з хорошим потенціалом. За умов належної підтримки з боку матері та вітчима, демонструє високий рівень пізнавальної активності та академічної успішності. Микита бере активну участь у позакласних заходах, займається спортом. З однокласниками підтримує доброзичливі стосунки.

Згідно з листом КНП «Центр Первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» Павлоградської міської ради від 24.07.2025 за № 440 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спостерігається в АЗПСМ №2, має укладену декларацію з лікарем-педіатром ОСОБА_8 . Дитина здорова, на «Д» обліку не перебуває. Щеплений за віком. На огляди з`являється вчасно в супроводі матері ОСОБА_1 . Рекомендації та призначення виконуються у повному обсязі.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, затвердженого рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №3674/0/2-25 від 21.11.2025 року, оскільки відсутній матеріал, який підтверджує злісне невиконання батьком батьківських обов`язків, не встановлене його місце проживання, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, враховуючи вік дитини, діючи виключно в інтересах дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради дійшов висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 .

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.76- 78, 81 ЦПК України.

У даному випадку особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, повинна довести, що батьки (один з батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. В свою чергу батьки (один з батьків) повинні довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.

Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 9 Конвенції ООН Про права дитини, держава має забезпечити, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли за рішенням суду буде встановлено, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно зі ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку.

У ч. 5, 6 ст. 19 Сімейного кодексу України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Установлені судом обставини дають підстави для висновку, що відповідач починаючи з 2015 року проживав окремо від дитини, не намагався виконувати свої батьківські обов`язки з його виховання протягом більше як десяти років, не спілкувався з сином, не звертався до компетентних органів чи суду з приводу здійснення йому перешкод у вихованні сина, тобто фактично батько самоусунувся (ухилився) від виховання та утримання сина, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, навчання, здоров`я, підготовку до самостійного життя, що спричинило відсутність формування сімейного зв`язку між дитиною та її біологічним батьком, що не знайшло оцінки у висновку органу опіки та піклування.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц, від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц.

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15, 16, 17 постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Між інтересами дитини і інтересами батьків має існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу слід приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і важливістю повинні переважати над інтересами батьків.

Проаналізувавши вищевикладені матеріали справи, суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до свого малолітнього сина, без поважних причин залишив його без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною та позивачем, доведено, що поведінка відповідача відносно малолітнього ОСОБА_3 є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, що свідчить про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав. При зміні свого ставлення по відношенню до малолітнього сина, відповідач не позбавлений можливості поновити свої батьківські права.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги адвоката Палуна Івана Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (тисячу двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Новокодацьким районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , електронний кабінет відсутній;

представник позивача адвокат Палун Іван Вікторович, ордер на надання правничої допомоги серії ВН №1581895 від 24.09.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №005136 від 22.11.2023 року, адреса: АДРЕСА_3 , електронний кабінет наявний;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 , електронний кабінет відсутній;

третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради, код ЄДРПОУ 04052229, адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 95, електронний кабінет наявний;

третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 44152814, адреса: 49064, м. Дніпро, просп. Нігояна Сергія, буд.77, ел.пошта: nvkr.adm@dniprorada.gov.ua, електронний кабінет наявний.

Суддя Г.В. Дорошенко