Ухвала суду № 135562366, 08.04.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 квітня 2026 року Чернігів Справа № 620/6889/24

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І..,

за участю секретаря Лавровської В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про відстрочення виконання рішення суду у справі №620/6889/24,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/6889/24.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернігівській області щодо проведення своєчасного повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 . Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 25000,00 (двадцять п`ять тисяч гривень), сума без виключення сум відрахування на податки.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 залишено без змін.

18.03.2026 через систему "Електронний суд" відповідачем подано заяву про відстрочення виконання вищезазначеного рішення до усунення обставин, які не дозволяють виконання рішення суду.

В обґрунтування зазначив, що позивач у даній справі - ОСОБА_1 вважається особою, зниклою безвісті з 25.11.2024, що підтверджується інформацією з сайту МВС України «Розшук зниклих громадян» (https: //mvs. qov.ua/activity/rozsuk/rozsuk-zniklix-gromadyan).

Ухвалою суду від 20.03.2026 таку заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.04.2026.

06.04.2026 усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання відкладено розгляд заяви на 08.04.2026.

08.04.2026 в судове засідання сторони не з`явились. Від представника відповідача надійшла заява про розгляд даного питання за його відсутності.

Частиною 1 ст. 205 КАС України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Також відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин або без повідомлення причин неявки в судове засідання учасника справи, який був належним чином повідомлений про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на викладене суд вважає можливим провести розгляд заяви відповідача про відстрочення рішення суду за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

У свою чергу, в силу приписів ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Так, відповідно до ч. 1 та ч. 3 зазначеної статті за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАС України).

Тобто, наведена вище норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати всі обставини, які ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому, розглядаючи заяви щодо відстрочення виконання судового рішення, необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке реалізується за його власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому таке відстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

У постанові від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Крім того, згідно з постановою Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 819/150/17, оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Також у постанові КАС ВС від 11.10.2019 у справі № 810/4643/18 звернуто увагу на те, що нормами КАС України не встановлено вичерпний перелік обставин, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення в адміністративній справі. Це питання суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17, підставою для застосування правил ст. 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

Як видно із матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 , вважається особою, яка зникла безвісті з 25.11.2024, шо підтверджується інформацією з сайту МВС України «Розшук зниклих громадян» (https: //mvs. qov.ua/activity/rozsuk/rozsuk-zniklix-gromadyan).

Вирішуючи питання про можливість задоволення поданої заяви, суд враховує, що відповідач не заперечує обов`язковості виконання судового рішення у даній справі, визнає наявність обов`язку щодо виплати за даним судовим рішенням та має намір його виконати.

Відтак, оцінивши наведені у заяві доводи та проаналізувавши додані до неї письмові докази, виходячи з принципів розумності, суд доходить висновку, що у даному випадку мають місце обставини, які істотно ускладнюють виконання судового рішення, а тому необхідність відстрочення його виконання є обґрунтованим та доцільним.

Поряд із тим відповідно до ч.5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Тобто строки надання відстрочки виконання судового рішення обмежені нормами КАС України.

При цьому після спливу граничного строку, встановленого ч. 5 ст. 378 КАС України, суд позбавлений права відстрочувати виконання рішення суду незалежно від наявності поважних причин.

Так, в даному випадку суд зазначає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 набрало законної сили 13.11.2025, отже в даному випадку граничний строк для можливості відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з цієї дати.

Відтак, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення судового рішення у даній справі до 13.11.2026, та відсутність процесуальних підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення у цій справі до усунення обставин, які не дозволяють виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку заяву 18.03.2026 задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, - суд

У Х В А Л И В:

Заяву Головного управління Національної поліції в Чернігівській області задовольнити частково.

Відстрочити виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №620/6889/24 до 13.11.2026.

В іншій частині заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя І.І. Соломко