Ухвала суду № 135561430, 20.03.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/11475/26

Провадження № 1-кс/947/4161/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах управління) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12026160000000253 від 09.03.2026 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Онор Кіровського району Сахалінської області РФ, громадянки України, з вищою освітою, працюючої експертом екологом в ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ДОВКІЛЛЯ», зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369- 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

На розгляд слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання слідчого, у якому він просить: (1) застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів; (2) при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 996 800 гривень.

Доводи, викладені у клопотанні, узагальнено зводяться до такого:

- ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України;

- відповідні обставини підозри підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;

- наявні обставини, які свідчать про ризик вчинення підозрюваною ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1 -4 ч. 1 ст. 177 КПК;

- застосування щодо підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить виконання покладених на неї обов`язків та не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;

- застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин кримінального провадження, та її майнового стану, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, та запобігти ризикам,їїх протиправної поведінки.

Позиції учасників кримінального провадження щодо поданого клопотання

Прокурор ОСОБА_3 надав короткий виклад обставинам кримінального провадження, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. В обґрунтування розміру застави прокурор долучив, інформаційні довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, роздруківки з платформи «OLX», протокол огляду інтернет платформи «OLX» відносно вартості аналогічного нерухомого майна, яке перебуває у власності підозрюваної, актові записи про народження та шлюб. Повідомив, що при затриманні ОСОБА_4 у неї було вилучено 3500 дол. США, вказану суму неправомірної вигоди було надано ОСОБА_7 для викриття протиправної діяльності підозрюваної. На думку прокурора, менший розмір ніж 600 прожиткових мінімумів не забезпечить виконання підозрюваною її процесуальних обов`язків та не буде здатна запобігти встановленим ризикам.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 надав документи які характеризують особу підзахисної, проти задоволення клопотання заперечував, повідомив, що підзахисна позитивно характеризується, співпрацює зі слідством, вважає клопотання сторони обвинувачення в частині наявності ризиків є необґрунтованим. Звернув увагу на вік та стан здоров`я підзахисної. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а в разі задоволення визначити помірний розмір застави.

Підозрювана ОСОБА_4 повідомила, що частково погоджується з підозрою, наголосила на співпраці зі слідством, в іншій частині підтримала доводи захисника.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (ч. 1, 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.

Слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 2 та 3 ч. 1 цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 1 - 5, 7 ст. 194 КПК).

В ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; (2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; (5) запобіжний захід, який застосовується (ч. 1 ст. 196 КПК).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених ч. 6 та 7 ст. 176 КПК.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як , зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті .

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст. 194 КПК будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 цієї статті (ч. 1- 3 ст.183 КПК).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; (3) щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (4) щодо запобіжного заходу, який застосовується; (5) щодо обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (6) щодо обґрунтування обраного розміру застави; (7) щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

1. Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа.

Слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026160000000253 від 09.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснює Спеціалізована екологічна прокуратура (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.

Відповідно до п. 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який є додатком до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру в сфері господарської діяльності.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. ч. 1, 3 ст. 9 та ч. ч. 3, 4 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким оцінюється вплив на довкілля планованої діяльності, а також визначаються заходи, спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Уповноважений територіальний орган - це обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення, а також зауваження і пропозиції, отримані під час консультацій.

Відповідно до п. 4 Положення про департамент екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації (надалі - ООДА) № 78/А-2018 від 25.01.2018, у редакції розпорядження голови ООДА від 15.01.2024 № 21/А-2024, основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної політики та управління в межах Одеської області у сферах охорони навколишнього природнього середовища, а також здійснення оцінки впливу на довкілля.

Директор ТОВ «Діскосвіт» (код ЄДРПОУ 44929004) ОСОБА_8 02.03.2025 звернувся до філії державного підприємства «Науково- дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом» (далі Інститут), яка розташована за адресою:

м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а, з метою розробки звіту про оцінку впливу на довкілля (надалі - ОВД) щодо планованої діяльності з вирощування птиці на птахофабриці, його узгодження та отримання висновку з ОВД.

Перебуваючи у приміщенні Інституту він познайомився з ОСОБА_4 , яка представилась вченим-співробітником та спеціалістом з підготовки висновків з ОВД та з інших питань. Остання роз`яснила йому порядок оформлення вказаних документів та повідомила про необхідність надання неправомірної вигоди для його узгодження уповноваженими органами.

17.03.2026 ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_4 , яка

ознайомилась з наданим їй проєктом реконструкції комплексу нежитлових приміщень у селищі Саврань Одеської області для здійснення вирощування птиці на птахофабриці, а також детально розпитала про характеристики виробництва, наявні потужності та плановані кількісно-якісні показники продукції.

ОСОБА_4 залишила наданій їй проєкт для додаткового вивчення.

В узгоджений час 18.03.2026 ОСОБА_7 знову зустрівся з

ОСОБА_4 у її службовому кабінеті. Остання повідомила ОСОБА_7 про наявність складнощів у розробці звіту з ОВД через нечіткість необхідних вихідних даних, а також необхідність передачі неправомірної вигоди у розмірі 3500 дол. США за вплив на службових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації для узгодження звіту з ОВД та отримання ТОВ «ДІСКОСВІТ» висновку з ОВД.

При цьому вона пояснила, що послуги з розробки документів для проведення процедури Оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «ДІСКОСВІТ» щодо організації робіт по створенню та експлуатації пташника потужністю 50 тисяч місць, який розташований за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Саврань, вул. Соборна, буд. 119а, коштуватимуть 120 тисяч гривень, що мають бути сплачені на рахунок одного з приватних підприємств, що буде визначене нею у подальшому.

Крім того, вона повідомила, що отримання висновку з ОВД можливе лише за умови надання їй неправомірної вигоди за здійснення впливу на службових осіб Департаменту екології та природних ресурсів, у якому вона підтримує стосунки з начальником відділу експертизи на ім`я ОСОБА_9 .

Вранці 19.03.2026 ОСОБА_4 відправила засобами електронного зв`язку ОСОБА_7 електронний примірник договору № 17 від 17.03.2026, сторонами якого визначила ТОВ «ДІСКОСВІТ» (далі замовник) та ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» (далі виконавець).

Відповідно до умов договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок розробити документи для проведення процедури оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «ДІСКОСВІТ» щодо організації робіт по створенню та експлуатації пташника потужністю 50 тисяч місць, який розташований за адресою: Одеська область, Подільський район, смт Саврань, вул. Соборна, буд. 119а.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Договору вартість робіт визначена у 120 960 грн.

ОСОБА_4 визначила час зустрічі в Інституті на 14:00 год. 19.03.2026.

ОСОБА_7 у вказаний час прибув на зустріч до кабінету

ОСОБА_4 , підписав наданий нею договір від замовника, а також побоюючись настання негативних наслідків для ТОВ «ДІСКОСВІТ» у вигляді відмови в видачі дозвільних документів, передав о 14 год. 04 хв. неправомірну вигоду у визначеному раніше розмірі - 3500 дол. США за вплив на уповноважених осіб Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації для погодження ними звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання ТОВ «ДІСКОСВІТ» висновку з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 19.03.2026, сума отриманої ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 3500 доларів США становить 153 636 гривень.

За викладених обставин, 19 березня 2026 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди

2. Щодо обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття «обґрунтованої підозри», слідчий суддя, враховуючи ст. 8, 9 КПК, керується усталеною практикою ЄСПЛ, згідно з якою обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Підозра відносно ОСОБА_4 в інкримінованому їй діянні повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

- показаннями свідка ОСОБА_8 - директора ТОВ «Діскосвіт» (код ЄДРПОУ 44929004) від 09.03.2026, в ході якого останній повідомив, що 02.03.2026 під час відвідування вказаної філії державного підприємства «Науково- дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом», яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а, в ході особистого спілкування з особою, яка представилась співробітником установи ОСОБА_4 щодо підготовки проектної документації звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідного з метою подальшого отримання висновку з оцінки впливу на довкілля для здійснення діяльності, пов`язаної будівництвом та утриманням птахоферми, остання повідомила про необхідність передачі неправомірної вигоди в сумі 3200 доларів США за вплив на посадових осіб Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА щодо позитивного прийняття рішення під час погодження проектної документації та видачі ви сновку ОВД;

- показаннями свідка ОСОБА_8 - директора ТОВ «Діскосвіт» (код ЄДРПОУ 44929004) від 18.03.2026, в ході якого останній повідомив про обставини, за яких останній 17.03.2026 відвідував філію державного підприємства «Науково- дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом», за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а, де зустрічався з ОСОБА_4 , де в ході зустрічі, свідок передав останній робочий проєкт реконструкції будівлі для ТОВ «Дискосвіт», з метою визначення та вирахування ціни договору та точної суми неправомірної вигоди, для погодження звіту з ОВД у Департаменті екології та природних ресурсів Одеської ОДА. Також в ході вказаного допиту свідок вказав про обставини зустрічі з ОСОБА_4 , що мала місце наступного дня, а саме 18.03.2026, у приміщенні філії державного підприємства, під час якої остання повідомила. Що вартість офіційного платежу за розробку звіту з ОВД буде складати орієнтовно 120-150 тис. грн., а сума неправомірної вигоди за погодження звіту та отримання висновку з ОВД 3,5 тис. доларів США;

- показаннями свідка ОСОБА_8 - директора ТОВ «Діскосвіт» (код ЄДРПОУ 44929004) від 20.03.2026, в ході якого останній повідомив про обставини, за яких останній 19.03.2026 відвідував філію державного підприємства «Науково - дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом», за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а, де зустрічався з ОСОБА_4 , де в ході зустрічі, остання надала свідку на підпис два проект договору № 17 від 17.03.2026, сторонами якого визначені ТОВ «ДІСКОСВІТ» (далі замовник) та ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» (далі виконавець), які останній побоюючись настання негативних наслідків для ТОВ «ДІСКОСВІТ» у вигляді відмови в видачі дозвільних документів, підписав, після чого передав неправомірну вигоду у визначеному раніше розмірі - 3500 дол. США за вплив на уповноважених осіб Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації для погодження ними звіту з оцінки впливу на довкілля та отримання ТОВ «ДІСКОСВІТ» висновку з оцінки впливу на довкілля;

- протоколом огляду та помітки грошових коштів від 19.03.2026, яким оглянуто та вручено свідку ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 200 доларів США та імітаційні засоби у вигляді грошових коштів банкнотами номіналом по 100 доларів США у кількості 33 шт., з метою документування протиправної діяльності осіб, причетних до вчиненого кримінального правопорушення;

- протоколом обшуку службових приміщень філії державного підприємства «Науково - дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом», за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а від 19.03.2026, за участі затриманої ОСОБА_4 в ході якого серед іншого були виявлені та вилучені договір № 17 від 17.03.2026, сторонами якого визначені ТОВ «ДІСКОСВІТ» (далі замовник) та ТОВ «НАУКОВО ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОВКІЛЛЯ» (далі виконавець), а також раніше вручені свідку ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 200 доларів США та імітаційні засоби у вигляді грошових коштів банкнотами номіналом по 100 доларів США у кількості 33 шт., що були передані ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.03.2026, яким зафіксовано факт затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме у приміщенні філії державного підприємства «Науково - дослідного проектно-конструкторського інституту морського флоту України з дослідним виробництвом», за адресою: м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 15а.

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

На переконання слідчого судді, дії, які ставляться у вину підозрюваній ОСОБА_4 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто є кримінально караними. Тому немає підстав для висновків, що такі дії не можуть становити жодного злочину. Водночас, описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрювану з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 369-2 КК України, і такі докази є достатніми щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом із тим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності чи достовірності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньо для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

3. Щодо обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК.

Слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 1 ст. 177 КПК, відповідно до яких метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

Отже, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Виходячи саме з такого розуміння положень ч. 1 ст. 177 КПК слідчий суддя буде розглядати питання щодо наявності заявлених у клопотанні детектива ризиків.

3.1 Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

На переконання слідчого судді, заявлений слідчим ризик переховування ОСОБА_4 обумовлюється можливістю притягнення її до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для підозрюваної наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним, санкція якого, передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років з конфіскацією майна.

Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК), окрім як під час здійснення провадження на підставі угоди.

Отже, зазначені обставини, у своїй сукупності, вказують на те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та зіставляючи можливі негативні наслідки для себе у разі засудження до покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін із можливістю уникнення нею покарання шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, може безперешкодно залишити територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження, дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування вагомого ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду.

3.2. Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає переконливими доводи слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні в обґрунтування наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів.

Враховуючи зазначене, ризик знищення або спотворення будь-якої із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає спроможним та приймає його до уваги.

3.3 Щодо ризику незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні

Враховуючи також те, що, підозрюваній при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи її до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Водночас, слідчий суддя бере до уваги, встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК)

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, викладені вище обставини свідчить про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_7 , з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Разом з тим слідчий суддя вважає не доведеним стороною обвинувачення про наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе їх вчинення.

4. Щодо запобіжного заходу, який застосовується

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, наведених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) те, що надані докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень є вагомими; (2) те, що покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється є тяжким корупційним; (3) міцність соціальних зв`язків підозрюваної.

Отже, з урахуванням вищезазначених обставин та положень процесуального законодавства слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м`якого запобіжного заходу

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані вище ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваної ОСОБА_4 , застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення нею позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.

До аналогічних висновків слідчий суддя доходить і при аналізі інших більш м`яких запобіжних заходів. Зокрема, домашній арешт, в тому числі цілодобовий, не зможе забезпечити обмеження підозрюваної ОСОБА_4 в доступі до технічних пристроїв, що уможливить її спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження), що також може зашкодити дієвості кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваної обов`язків буде залежати виключно від волі самої ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваній злочин передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Таким чином на переконання слідчого судді застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на вагомі обставини, що доводять ризиків: переховування від органу досудового розслідування та суду; ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризику незаконно впливу на свідків у кримінальному провадженні.

6. Щодо альтернативного запобіжного заходу

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення в умовах воєнного стану тяжкого злочину, пов`язаного із корупцією.

Щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя при визначені розміру застави враховує те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за фактом одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, що створює в суспільстві в умовах воєнного стану негативне враження безладдя, безкарності та отримання з корисливих мотивів грошових коштів злочинним шляхом, шляхом їх вимагання, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію та військовий стан в державі.

У свою чергу, Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства. Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права.

Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метою захисту особи, суспільства та держави.

Згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Застава застосовується не з метою, щоб її не змогли внести, а навпаки, з метою, щоб її могли внести і вказана сума була здатна забезпечити належну поведінку підозрюваної. Тобто застава, на думку слідчого судді, повинна бути такою, яку здатна внести підозрювана і яка б могла її стримувати від всіх можливих та імовірних ризиків, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню. Сума, яку необхідно обрати для підозрюваної, повинна бути як великою з точки зору відношення власності так і помірною для внесення. Людина, вносячи на депозитний рахунок держави значну суму коштів, повинна задуматись про їх повну втрату у випадку недобропорядної поведінки. Тобто застава є економічним заходом контролю поведінки підозрюваного, який при сьогоднішніх умовах життя є одним із життєво необхідних для кожної людини.

У цій справі наявний виключність випадку обумовлена такими обставинами: застава, у визначених КПК межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 66 560 грн до 266 240 грн), не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження, тож у цій справі наявний виключний випадок через що альтеративна застава має бути визначена у більшому розмірі, ніж передбачена КПК; тяжкістю кримінального правопорушення; корупційним характером та обставинами вчинення злочину; розміром неправомірної вигоди (3500 дол. США); наявністю у цьому кримінальному провадженні значного суспільного інтересу; майнового стану підозрюваної та членів її сім`ї, які мають в своєму актів щонайменше дві квартири в місті Одесі, загальна ринкова вартість яких складає близько 8,5 млн. гривень.

Сторона обвинувачення просить визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 996 800 гривень.

Проте на думку слідчого судді, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 гривень, цілком відповідає фінансовим можливостям підозрюваної, не є для неї та її сім`ї завідомо непомірною, та дійсно зможе забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства, держави та підозрюваної.

7 . Щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання

Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 17 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (триста ) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом за 2026 рік, що становить 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста ) гривень.

Роз`яснити підозрюваній, що підозрювана або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 до 17 травня 2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з приводу обставин викладених у повідомленні про підозру;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1