Ухвала суду № 135554491, 09.04.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 608/1881/23

Провадження № 1-кс/594/49/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2026 року

Слідчий суддя Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1

за участі: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника -адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні №12023211110000423, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

До Чортківського районного суду Тернопільської області 26.03.2026 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023211110000423 від 05.07.2023 відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України. Слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено безальтернативну міру покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що обрання менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти зазначеним ризикам. Зазначив, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин і у випадку доведення його вини у вчиненні даного кримінального правопорушення йому буде призначено найсуворіший вид кримінального покарання у вигляді позбавлення волі, мінімальним строком 3 роки, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний, з метою уникнення відповідальності за скоєне буде намагатися переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Також з урахуванням суми заподіяних збитків слідчий просить визначити розмір застави в розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 2 163 200 (два мільйони сто шістдесят три тисячі двісті) гривень, для належного виконання підозрюваним ОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03.04.2026 у справі № 608/1881/23 задоволено подання в.о. голови Чортківського районного суду Тернопільської області. Направлено клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023211110000423 від 05.07.2023 року відносно ОСОБА_4 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, із Чортківського районного суду Тернопільської області до Борщівського районного суду Тернопільської області.

Дане клопотання надійшло до Борщівського районного суду Тернопільської області 08.04.2026 та цього ж дня було призначено до розгляду.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність зазначених слідчим у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України . Не погоджується із запропонованим у клопотанні розміром застави, який не може залежати від розміру заподіяної шкоди. Просить застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, при цьому врахувати особу ОСОБА_4 , який був депутатом Чортківської районної ради чотирьох скликань, має грамоти та численні подяки за свою благодійну діяльність, має міцні соціальні зв`язки, хворіє, є особою з інвалідністю другої групи.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Також пояснив, що підозра йому не зрозуміла, вважає її необґрунтованою. Він має інвалідність другої групи загального захворювання, хворіє на цукровий діабет, проживає з сім`єю, в тому числі з 84-річною матір`ю, яка потребує догляду.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.

Групою слідчих СВ Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023211110000423 від 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 Кримінального кодексу України.

26.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, на даній стадії свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України, що зокрема доводиться: протоколами огляду від 09.08.2023, 10.08.2023; 22.05.2025; 24.09.2025; висновком земельно-технічної експертизи від 09.04.2025; висновком земельно-технічної експертизи від 15.12.2025; геологічним висновком від 25.02.2026; розрахунком розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, проведеного Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області від 18.03.2026; висновком інженерно-екологічної експертизи від 23.03.2026.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому слідчим суддею повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 такого кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

В свою чергу, підозрюваним та захисником не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого його повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 є вочевидь необґрунтованим.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення при обґрунтуванні поданого щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК), за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі до шести років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Ризиком незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано через інших осіб впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, узгоджувати їх подальші дії, з метою уникнення кримінальної відповідальності, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання у ході досудового розслідування та можливого судового розгляду.

Крім цього, є ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.

Слідчий звертаючись із клопотанням та прокурор у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 винятковий за своєю суворістю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На переконання слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, втім, не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: особу ОСОБА_4 , міцність його соціальних зв`язків, а також тяжкість кримінального правопорушення, яке, згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим - позбавлення волі на строк від трьох до шести років, вагомість доказів винуватості, процесуальну поведінку підозрюваного, та, з урахуванням вищенаведених встановлених ризиків, доходить переконання, що до підозрюваного можливо застосувати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, та ризики згідно зі ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м`який запобіжний захід - у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При цьому зазначені обставини дають слідчому судді підстави вважати, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж у вигляді застави, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За таких обставин, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, слід відмовити, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2) ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Також ч.5 ст.182 КПК України встановлено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні , зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

З врахуванням наведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, даних, що характеризують його особу, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу у розмірі, передбаченому п.2) ч.5 ст.182 КПК України, який достатньою мірою гарантуватиме виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Чортківського РУП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області на р/р UA738201720355269001500003454 , МФО 820172, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) 26198838, отримувач ДКСУ, м.Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №608/1881/23, згідно ухвали слідчого судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 09.04.2026.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі Чортківського району без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 09 червня 2026 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя : ОСОБА_1