Рішення № 135554467, 09.04.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6793/25

Провадження №2/944/1206/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

09.04.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Правова позиція позивача та відповідача

Представник ТОВ «Цикл Фінанс» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2028380556 від 31.12.2019 року в розмірі 29496.66 грн, витрати на професійну правову допомогу в сумі 3000 грн та сплачений судовий збір в сумі 2422.40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 31.12.2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2028380556. Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин. 20.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №20/08/21, згідно якого первісний кредитор відступив на користь нового кредитора права вимоги за Кредитним договором №2028380556 від 31.12.2019 року, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами. Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» є обґрунтованою, документально підтвердженою та становить 29 496,66 грн., із яких: заборгованість по тілу кредиту - 26117, 24 грн, заборгованість по відсотках - 4,06 грн, заборгованість по комісії - 3375,36 грн. ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від АТ «ОТП БАНК» до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору. Враховуючи, що відповідач на даний час заборгованості за вказаним договором не сплатив, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи

Представник позивача в судове засідання не прибула, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з`явився, поштове повідомлення повернулось без вручення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 17.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 27.01.2026 року.

Ухвалою суду від 27.01.2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено судове засідання до 24.02.2026 року.

Ухвалою суду від 24.02.2026 року, у зв`язку із припиненням відправки судом поштової кореспонденції, судове засідання у справі відкладено до 07.04.2026 року.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст.280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07 квітня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 09 квітня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 31.12.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2028380556, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 27738 грн на придбання товару у продавця ТОВ «Технополіс-1» Львівська філія, 390 грн на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «СМС-довідка». Дата остаточного повернення кредиту 30.06.2021 року. Вказаний договір підписано ОСОБА_1 особисто.

Відповідно до п. 1.2 договору, протягом дії договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка в розмірі 0.01 % річних.

Відповідно до п. 2 договору, ОСОБА_1 попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків по них, невід`ємною частиною яких є ця Заява-Анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк», бажає оформити поточний картковий рахунок та отримати електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .

Також судом встановлено, що 20.08.2021 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №20/08/21, у відповідності до умов якого клієнт (Первісний кредитор) передає, а фактор (Новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Згідно з п. 6.1 договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників в розмірі портфеля заборгованості, яке виникло у клієнта внаслідок укладення з боржниками кредитних договорів та надання клієнтом боржникам кредитних коштів.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021 року, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2028380556 від 31.12.2019 року в сумі 29496.66 грн, з яких: 26117.24 грн заборгованість за кредитом, 4.06 грн заборгованість за процентами, 3375.36 заборгованість по комісії.

23.06.2025 року ТОВ «Цикл Фінанс» зверталось до ОСОБА_1 із вимогою про погашення кредитної заборгованості на підставі ст.ст. 530, 512, 516 ЦПК України.

Мотиви та оцінка суду

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу невиконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц вказала на те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України). При цьому, згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.2, 4 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з п.8 ч.1 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України), а також електронними доказами, якими є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі (ч. 1 ст. 100 ЦПК України).

Відповідно до ч.2, 3 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підтвердження позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором №2028380556 від 31.12.2019 року, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , позивач надав копії:

- акту приймання-передачі реєстру боржників №1 по Договору факторингу №20/08/21 від 18.08.2021 року, від 20.08.2021року;

- витягу з реєстру боржників до договору факторингу №20/08/21 від 18.08.2021 року;

- кредитного договору №2028380556 від 31.12.2019 року та додатку № 1 до цього договору;

- паспорта споживчого кредиту та додатку №1 до цього паспорта;

- анкети-заяви на отримання кредиту;

- товарного чеку №000700009786234 від 31.12.2019 року та видаткової накладної №000700009786234 від 31.12.2019 року;

- розписки про отримання картки ОСОБА_1 ;

- договору факторингу № 20/08/21 від 20.08.2021 року;

- платіжного доручення №1595 від 20.08.2021 року за оплату згідно договору факторингу №20/08/21 від 20.08.2021 року;

- вимоги про погашення кредитної заборгованості від 23.06.2025 року на ім`я ОСОБА_1 ;

- довідки №73-5-73-5-2/846 від 12.08.2025 року АТ «ОТП Банк» щодо неможливості надання розрахунків та виписок про рух коштів по рахунках боржників.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором (ч.2 ст.631 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч.1, 2 та 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

В постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року в справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Так, позивачем пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, який за своєю правовою природою є реальним договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається і судом встановлено (за відсутності спростувань з боку відповідача), що відповідач дійсно особисто підписав кредитний договір №2028380556 від 31.12.2019 року з АТ «ОТП Банк», відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 27738 грн на придбання товару у продавця ТОВ «Технополіс-1» Львівська філія. Дата остаточного повернення кредиту 30.06.2021 року.

Висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором позивач (кредитор) зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв`язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, розмір заборгованості тощо.

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц) неодноразово зазначав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Зокрема, належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором/договором позики можуть бути виписки за картковими рахунками (по кредитному договору).

Згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Проте, з досліджених доказів вбачається, що до позовної заяви позивачем не додано жодного доказу, який би підтверджував факт перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Тобто, позивач фактично не підтвердив належними та допустимими доказами факт виконання первісним кредитором зобов`язань щодо надання грошових коштів у розмірі визначеному у кредитному договорі, а, відповідно, і не підтвердив факт виникнення у відповідача ОСОБА_1 обов`язку повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі на умовах, визначених у договорі.

Позивачем до матеріалів справи не долученого жодного розрахунку заборгованості, тобто первинного документу, який підтверджує факт отримання кредиту, користування ним, наявність та розмір заборгованості. Зокрема, суд не може встановити даних про процентну ставку за якою нараховувались проценти, період та підстави їх нарахування, наявність чи відсутність нарахувань за понадстрокове користування кредитними коштами, тощо.

Позивачем долучено до матеріалів справи копію довідки АТ «ОТП Банк» №73-5-73-5-2/846 від 12.08.2025 року про те, що банк може надати розрахунки та виписки про рух коштів по рахунках боржників лише на запити суду.

В прохальній частині позовної заяви позивач заявляв клопотання про витребування в АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) розрахунку заборгованості та виписку про рух коштів по рахунках боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 за кредитним договором № 2028380556 від 31.12.2019р., продукт (POS), яке ухвалою суду від 27.01.2026 року було задоволено та скеровано на виконання в АТ «ОТП Банк».

Вказану ухвалу суду АТ «ОТП Банк» отримав 02.03.2026 року, однак жодної відповіді на вказану ухвалу суду не надав.

Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази факту існування та розміру заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2028380556 від 31.12.2019 року перед ТОВ «Цикл Фінанс».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження факту наявності та розміру заборгованості відповідача за кредитним договором №2028380556 від 31.12.2019 року, порядку та підстав нарахування процентів, періоду такого нарахування та процентної ставки, за якою такі нарахування здійснювалися, нарахування комісії тощо.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в позові ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити повністю.

Судові витрати

Відповідно до п.2 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при пред`явленні позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2442.40 грн.

Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю, витрати позивача по сплаті судового збору та інших судових витратах, пов`язаних з розглядом справи, слід залишити за позивачем.

Керуючись статями 10-13, 49, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354, 355 ЦПК України

у х в а л и в:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2028380556 від 31.12.2019 року в розмірі 29496.66 грн - відмовити.

Витрати позивача по сплаті судового збору та інших судових витратах, пов`язаних з розглядом справи, залишити за позивачем.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.04.2026 року.

Повне найменування сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Кондратьєва Н.А.