Ухвала суду № 135548365, 08.04.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 191/149/26

провадження № 2/179/632/26

У Х В А Л А

08 квітня 2026 року с-ще Магдалинівка

Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Міловської селищної ради Луганської області, Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, Міловської селищної ради Луганської області про стягнення заборгованості із оплати простою, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління освіти, культури, молоді та спорту Міловської селищної ради Луганської області, Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, Міловської селищної ради Луганської області про стягнення заборгованості із оплати простою, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.01.2026 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Міловської селищної ради Луганської області, Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, Міловської селищної ради Луганської області про стягнення заборгованості із оплати простою, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні передано за підсудністю до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Після відкриття провадження у справі судом виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 заявляються одночасно декілька вимог: 1) стягнення заборгованості по заробітній платі за простой у розмірі 351 096,02 грн.; 2) компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 42 календарних дні у розмірі 60 934,02 грн. 3) стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні 178 449,78 грн..

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір», визначено пільги щодо сплати судового збору, зокрема, пунктом першим встановлено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналізуючи чинне законодавство необхідно дійти висновку, що заробітна плата та грошова компенсація за невикористану відпустку входить до складу фонду оплати праці, а тому при пред`явленні зазначених вимог позивачі звільняються від сплати судового збору.

Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, на підставі ст. 116,117 КзпП України вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

На підставі викладеного, позивач зобов`язана була сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Таким чином, судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки позивачем заявлено вимогу про стягнення на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 178 449,78 грн., то судовий збір становить 1% ціни позову, тобто 1 784,49 грн.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає до сплати позивачем, виходячи з позовної вимоги, становить 1 784,49х0,8 = 1 427,59 грн.

В порушення вище зазначеної вимоги закону, позивачем судовий збір не сплачено.

Про підстави звільнення від сплати судового збору позивач не зазначає, клопотання про розстрочення чи відстрочення сплати судового збору в матеріалах позову немає.

Відповідно до частин 11-13 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Оскільки, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява по справі оформлена з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до вимог ч. 11 ст. 187 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 5 днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 187 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Міловської селищної ради Луганської області, Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області, Міловської селищної ради Луганської області про стягнення заборгованості із оплати простою, компенсації за невикористану відпустку при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.О. Чорна