Постанова № 135548082, 08.04.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Єдиний унікальний номер справи 175/2383/26

Номер провадження 3/175/985/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року селище Слобожанське

Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Качаленко Є.В., за участю секретаря Савченко О.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представника адвоката Левшакової О.І., розглянув матеріали справи, які надійшли від Батальйону патрульної поліції в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , учасник бойових дій, одружений, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.12.2025 о 22:47 по проспекту Незалежності, 40 в м. Краматорськ водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, нз НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія із застосуванням приладу газоаналізатора Alkotest 6820, результат огляду 1,41‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що він вжив алкоголь. Він не мав нікуди їхати, але обставини склалися таким чином, що він був вимушений сісти за руль. А саме під час його часу відпочинку у м.Краматорську надійшло попередження про загрозу обстрілу РСЗВ, у зв`язку з чим він сів за кермо та поїхав, коли його зупинили поліцейські.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Левшакова О.І. просила закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Наполягала на тому, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, а тому не підлягає адміністративній відповідальності.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та його представника, дослідив матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 складений за ч.1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Незважаючи на позицію захисту, вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протокол серії ЕПР1 №546443 від 20.12.2025, матеріалами відеофіксації порушення, чек тест Drager, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 20.12.2025, рапортом. Вказані докази досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП, в Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд водія на стан алкогольного сп`яніння повинен був проводитися поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, під час якого поліцейський повинен застосувати технічні засоби відеозапису або провести огляд у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в разі незгоди з його результатами, огляд повинен бути проведений в закладі охорони здоров`я. Аналогічні вимоги закріплені в ч. 4, 6 ст. 266 КУпАП.

З наявного у матеріалах справи відеозапису слідує, що після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме:, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, йому було запропоновано пройти огляд на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 погодився продути прилад Drager, який показав результат 1,41‰. Ознайомившись з результатами газоаналізатора ОСОБА_1 жодних зауважень не висловив.

З роздруківки газоаналізатора Drager встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат позитивний 1,41‰ ОСОБА_1 поставив свій підпис на чек-тесті.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів встановлено, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, результат огляду на стан сп`яніння позитивний. Акт містить підпис ОСОБА_1 у відповідному пункті, в якому він підтвердив, що з результатами згоден.

Зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 , а також наведені документи підтверджують, що він фактично погодився із результатами огляду, встановлений стан сп`яніння не заперечив.

За таких обставин у суду не виникає сумнівів, що поліцейськими дотримано вимог нормативних актів щодо огляду водія на стан сп`яніння та належним чином задокументовано інкриміноване правопорушення.

Доводи, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, в ході судового розгляду не здобули підтвердження.

Відповідно до положень ст.ст.17,18 КУпАПособа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу зарахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема неможна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

ОСОБА_1 зазначає, що керування ним транспортним засобом було зумовлено крайньою необхідністю, а саме, необхідністю покинути місцевість за повідомленням про загрозу обстрілу Краматорська.

Ситуацію правопорушення суд аналізує наступним чином.

Повномасштабне вторгнення та агресія рф проти України триває з 24.02.2022 року.

Щодня міста України потерпають від цинічних, непередбачуваних та непрогнозованих дій агресора, і місто Краматорськ, не виключення. Більш того це місто розташоване у Донецькій області, тобто в регіоні, який є територією активних бойових дій.

Особа, яка притягається до відповідальності зумів, що триває війна, ворогом застосовується різноманітне озброєння, вчиняються комбіновані ракетно-дронові удари. Особа, яка притягається до відповідальності вживала того вечора алкоголь. І після повідомлення про загрозу обстрілу сідає за кермо автомобіля з метою переїхати у безпечне місце.

За вказаних обставин, ситуація небезпеки була для водія відомою, триваючою з 24.02.2022 і на сьогодні. Перебуваючи у регіоні активних бойових дій, будучи військовослужбовцем, ОСОБА_1 не міг не знати, що під час воєнного стану вживання алкоголю військовослужбовцями на території Донецької області обмежено, повністю заборонено продаж алкоголю. Однак останній свідомо порушив заборону і вжив алкоголь, і після цього керував транспортним засобом в стані сп`яніння, при якому, на думку суду, не меншим чином наразив на небезпеку себе та інших людей, які були учасниками дорожнього руху.

В даному випадку дії ОСОБА_1 не можна вважати вчиненими в умовах крайньої необхідності.

Суд вважає доведеною повністю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, оскільки він порушив Правила дорожнього руху України:

Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст.33 КУпАП враховує всі обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем, бере безпосередню участь у виконанні бойових завдань, є учасником бойових дій, вчинив адміністративне правопорушення, що відрізняється підвищеною суспільною небезпекою та є одним із найнебезпечніших правопорушень на транспорті, у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне призначити стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, ч.2 ст.268, ст.283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для оплати штрафу: Отримувач ГУК у Дніпр-кій області/ Дн-ка обл, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету - 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У разі несплати штрафу протягом п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови, постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя Є.В.Качаленко