Рішення № 135544873, 08.04.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2477/25

Провадження №:2/138/130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області Савкова І.М., розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №141777 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у сумі 5556,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість у сумі 10213,90 грн. 10.10.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та позивач уклали Договір факторингу № 10102024 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 141777 від 28.05.2024. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 10213,90 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.09.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами та витребувано докази.

Ухвалою від 03.03.2026 цивільну справу прийнято до свого провадження суддею Савковою І.М..

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала.

Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Суд встановив, що 28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладений Договір про споживчий кредит № 141777 (індивідуальна частина), який підписано відповідачем електронним підписом відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 83add5d1.

Згідно з п. 5.1 вказаного договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через веб-сайт Кредитодавця.

Отже, Договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.

Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» надало ОСОБА_1 кредит у загальному розмірі 5556,00 грн. в наступному порядку: у розмірі 4000.32 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 1555.68 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. (п. 2.2.1 Договору).

Згідно з пунктами 2.3 2.6.1 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00586,00 % річних . Тип процентної ставки фіксована . Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 гривень. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту складає 1 555,68 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 28,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 70 днів з 28.05.2024. (дата надання кредиту) по 06.08.2024. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Крім того, 28.05.2024 відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписав Паспорт споживчого кредиту продукту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), яким передбачено тип кредиту кредит, ліміт кредиту від 5556,00 грн., строк кредитування 70 днів, спосіб та строк надання кредиту: в наступному порядку: у розмірі 4000.32 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 1555.68 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.; процентна ставка 586,00 % річних; порядок погашення надається у вигляді графіку платежів, у якому визначаються кількість, розмір платежів та періодичність їх внесення.

Кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 4000,32 грн. шляхом перерахунку на зазначену відповідачем банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується Довідкою № 8 від 29.01.2025 ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" (ЄДРПОУ 40474269) щодо успішності операції, згідно договору №1412/22-1 від 14.12.2022 укладеного з ТОВ "Фінансова компанія "Контрактовий дім".

Також, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за вих. № 20.1.0.0.0/7-251001/29462-БТ від 06.10.2025 надало інформацію, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 28.05.2024 було зарахування коштів у сумі 4000,32 грн.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, натомість погодив зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору про споживчий кредит № 141777 (Індивідуальна частина) від 28.05.2024 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

Також, судом встановлено, що 10 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 10102024, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №141777 від 28.05.2024.

Відповідно до п.п. 1.2., 4.1 Договору факторингу згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідному Додатку.

На підтвердження факту укладення вказаного договору позивачем додано до позовної заяви Акт приймання-передачі Реєстру № 1 до Договору Факторингу № 10102024 від «10» жовтня 2024 року та Витяг з Додатку №1 до Договору факторингу №10102024 від 10 жовтня 2024 року «Реєстр прав вимог №2» за яким до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 141777 від 28.05.2024, боржником за яким є ОСОБА_1 сума заборгованості якого станом на дату відступлення становила 10213,90 грн.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів, які б свідчили про визнання недійними вказаного вище договору у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.

Таким чином, копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .

Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, а тому станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку заборгованості становить 10213,90 грн, яка складається із 5556,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 4256,90 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам та 401,00 грн. комісії за кредитним договором, що вбачається із розрахунку ТОВ «ФК «Кредіплюс» за період з 28.05.2024 по 06.08.2024 та розрахунку ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за період 10.10.2024 20.02.2025.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161 гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду".

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Разом з тим, відповідач відзив на позовну заяву не подавав та не надав власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які б підтверджували повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано строковий кредит в розмірі 5556,00 грн. строком до 06.08.2024, зі сплатою процентів в розмірі 586,00 відсотків річних, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 6500,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 04/02/25-01 від 04.02.2025 ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тараненка А.І., домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.1 Договору отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток № 1 до цього Договору) (пункт 3.3 Договору).

Зокрема, підписаною сторонами 04.02.2025 Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 адвокатське бюро зобов`язалось надати юридичну допомогу з питань, що відносяться до юрисдикції судів загальної юрисдикції, зокрема, по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 141777 від 28.05.2024, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 04.02.2025 до договору №04/02/25-01 від 04.02.2025 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14177 від 28.05.2024 витрачено 2 год., вартість 5000 грн.; вивчення матеріалів справи витрачено 2 год., вартість 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника витрачено 1 год, вартість 500 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника витрачено 1 год, вартість 500 грн. Всього вартість послуг складає 7000 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 28.09.2023 у справі 686/31892/19 (провадження 61-4683св23).

Також, суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу при задоволенні позову звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України такі витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, розгляду справи за правилами спрощеного провадження, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

З урахуванням предмета спору, ціни позову, складністю справи, обсягу виконаної роботи, необхідності та розумності відповідних витрат, враховуючи, що витрати у визначеному позивачем розмірі не є пропорційними до ціни позову, суд визначає вартість наданих юридичних послуг в розмірі 3500,00 гривень, що відповідає критеріям розумності та співмірності.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 12, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 3 ч. 1 п. 3, 512, 514, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 629, 1049 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 12, 76-81, 128 ч. 11, 137, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 289 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 141777 від 28.05.2024 у сумі 10213 (десять тисяч двісті тринадцять) грн. 90 коп., з яких: 5556,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 4256,90 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам та 401,00 грн. комісії за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.

Представник позивача: Поляков Олексій Володимирович, адреса для листування: вул. Рогозівська, 4/16, м. Київ, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя І.М.Савкова