Рішення № 135544073, 09.04.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/3788/25

Номер провадження 2/305/1047/25

РІШЕННЯ

Іменем України

09.04.2026 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря судового засідання Біроваш О.О., позивачки ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Великобичківської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

До суду 13.10.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Покликаючись на статті 19, 164 та 165 Сімейного кодексу України, позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав відносно трьох малолітніх дітей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що шлюб між сторонами розірвано рішенням Рахівського районного суду від 21.10.2021, за час проживання у шлюбі народилося троє дітей, які проживають із матір`ю та перебувають на її повному утриманні. Відповідно до судового наказу, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку на утримання двох старших дітей, однак не робить цього та за період із вересня 2023 року по жовтень 2025 року допустив заборгованість у розмірі 105 198 грн, чим ставить сім`ю у важке матеріальне становище, хоча сам працює за кордоном та отримує стабільну високу заробітну плату. Відповідач не займається вихованням дітей, не цікавиться їх фізичним розвитком, моральним та матеріальним становищем, не спілкується з ними, не забезпечує їх. Мати змушена фізично працювати, щоб належним чином утримувати дітей, які перебувають у скрутному становищі.

Ухвалою від 15.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження на 17.11.2025, за клопотанням представника третьої особи відкладено на 22.12.2025, коли було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.01.2026, за клопотанням представника позивача відкладено на 24.02.2026, розпочато розгляд справи та відкладено для забезпечення явки позивачки на 30.03.2026, коли суд завершив розгляд справи, перейшов до стадії ухвалення судового рішення, з урахуванням складності справи відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 08:10 год 09.04.2026.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився, повідомлявся шляхом направлення судових повісток за місцем проживання, які повернулись у зв`язку із відсутністю за вказаною адресою, а також шляхом завчасної публікації оголошень на офіційному веб-порталі судової влади України.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що вона сама виховує трьох дітей, колишній чоловік знаходиться за кордоном, куди виїхав ще до початку повномасштабного вторгнення, дітям не дзвонить, аліменти не сплачує, ніяких подарунків, продуктів харчування дітям не передає, його точне місцезнаходження їй невідоме, так як він сирота і близьких родичів у селі не має. Позбавлення відповідача батьківських прав їй необхідне, щоб не отримувати його дозволів для вирішення питань, пов`язаних із дітьми, вона в іншому зареєстрованому шлюбі не перебуває та не планує такий оформляти.

Представник позивача Сойма І.Ю. просив задовольнити позов із підстав, наведених у ньому, позбавити відповідача батьківських прав, судові витрати залишити за позивачкою.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Великобичківської селищної ради до суду не з`явився, 19.12.2025 подано письмову заяву про розгляд справи без участі з урахуванням наданого висновку про доцільність позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору, зокрема, про позбавлення батьківських прав.

Як передбачено ч. 3 ст. 171 ЦПК України, суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

На виконання вказаних правових норм судом у судовому засіданні з`ясовано думку з приводу позовних вимог двох старших дітей, а з`ясовувати думку молодшої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням його віку не видається за необхідне.

Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтримав позов, пояснив, що не бачив батька протягом останніх п`яти років, практично не спілкується з ним, одного разу той дзвонив йому, перебуваючи у нетверезому стані.

Дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтримала позов, пояснила, що батька пам`ятає слабо, не спілкується з ним, бажає, щоб його позбавили батьківських прав.

Суд заслухав учасників, дослідив матеріали справи, оцінив їх у сукупності та взаємозв`язку і встановив такі обставини.

Сторони є батьками трьох неповнолітніх дітей, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, а саме: серії НОМЕР_1 від 03.02.2012 ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), серії НОМЕР_2 від 03.11.2015 ( ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ), серії НОМЕР_3 від 28.12.2021 ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 21.10.2021 у справі № 305/1081/21, що набрало законної сили 23.11.2021, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано за позовом останньої.

Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 66646976 про стягнення з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох дітей у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, станом на 01.10.2025 заборгованість зі сплати аліментів складає 105 198,90 грн, протягом 2021 - 2022 років платежі здійснювались систематично, після чого наявний платіж у розмірі 15 576 грн у лютому 2023 року, після чого по вересень 2025 року платежі відсутні.

Згідно з довідкою за № 05-07/268 від 12.10.2025, виданою виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради, ОСОБА_1 має на утриманні трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_1 від 02.10.2025, складеного депутатом Великобичківської селищної ради, ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає у власному будинку батьків за адресою АДРЕСА_1 , розлучена, виховує трьох дітей шкільного та дошкільного віку, згідно довідки розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , участі у вихованні спільних дітей не бере. ОСОБА_1 ніде не працює, ІТД та ПД не займається, в ЦЗ на обліку не числиться, проживає у важких матеріальних умовах.

Згідно з висновком органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, затвердженим рішенням виконавчого комітету № 162 від 28.11.2025, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Великобичківської селищної ради (протокол № 10 від 19.11.2025), з метою захисту законних прав та дотримання інтересів дітей, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .

До встановлених обставин справи суд застосував такі норми права.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч.ч. 1- 4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Як передбачено ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків, а згідно зі ст. 12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У рішенні від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09, п. 100) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника (особи, щодо якої вирішується питання про позбавлення батьківських прав) та його поведінці (рішення ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, п. 57).

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

У ч. 4 ст. 19 СК України визначено, що під час розгляду судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодиться з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України).

З урахуванням обставин справи та застосованих норм права суд дійшов таких висновків.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка посилалась на те, що батько ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дітей, не бере участі в їх утриманні.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У даному випадку, обставини справи підтверджують, що батько умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про дітей, які тривалий час проживають окремо - з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідач за власною волею покинув сім`ю, виїхав за межі України, протягом тривалого часу не виконує батьківські обов`язки щодо своїх дітей, не цікавиться життям дітей, їх навчанням та станом здоров`я, фізичним розвитком, не приймає участі у їх вихованні, не надає жодних коштів на утримання, що призвело до утворення значної заборгованості по сплаті аліментів, не відвідує дітей за місцем проживання, ухиляється від спілкування.

Відсутні підстави вважати, що можливо змінити поведінку батька у кращий бік.

Діти в судовому засіданні висловились та підтримали позбавлення батьківських прав їх батька.

Тому, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

За таких обставин, наявні підстави для позбавлення батька ОСОБА_3 його батьківських прав стосовно усіх трьох неповнолітніх дітей.

Першочергово позбавлення батьківських прав відповідача здійснюється судом в інтересах дітей, що превалюють над всіма іншими обставинами та інтересами.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вирішення питання про стягнення аліментів на утримання дітей.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У даному випадку з відповідача вже стягуються аліменти на утримання двох дітей (старших) у виконавчому провадженні № 66646976, у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, питання про сплату аліментів на утримання третьої (молодшої) дитини позивачкою не ініціювалось, тому суд наразі не вирішує таке питання.

Щодо судових витрат.

Враховуючи, що позивачка у позовній заяві висловила клопотання про залишення витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, за нею, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, які у справі наявні лише у виді сплаченого позивачкою судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно трьох його неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа - орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Великобичківської селищної ради, місцезнаходження: 90615, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Великий Бичків, вул. Грушевського, буд. 108, код ЄДРПОУ 04351446.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК