Ухвала суду № 135540584, 06.04.2026, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1/26

Провадження №2/155/241/26

УХВАЛА

06.04.2026 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Сметани В.М.,

при секретарі судового засідання Воронюк. Н.М.,

за участі представника ТОВ «Українська факторингова компанія» - Хомич О.В.,

представника ТОВ «Чайкатранс» - Виш А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Богоноса Ігоря Михайлович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайкатранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог державний реєстратор Володимир-Волинської міської ради Диньковський Максим Михайлович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Горохів Сервіс-Авто», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогоза Олександр Петрович, про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, скасування рішення державного реєстратора, витребування майна та визнання права власності на майно

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачів та третіх осіб про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, скасування рішення державного реєстратора, витребування майна та визнання права власності на майно.

На адресу суду 02 квітня 2026 року від представника позивача надійшла заява зміну позивних вимог, а також, просить залучити до участі у справі співвідповідача Акціонерне товариство «ОТП Банк».

Заяву мотивує, що з відзивом відповідач долучив договір про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., 07 червня 2010 року №5620, котрим відповідач обґрунтовує набуття ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прав вимоги згідно договору іпотеки №PM-8ME A00/044/2008, посвідченим приватним нотаріусом Волошиним С.А. Вказує, що вказаний договір про відступлення прав вимоги від 07 червня 2010 року не містить істотних умов, а саме розмір основного зобов`язання. А тому, вказане зумовлює необхідністю доповнень позовних вимог новою вимогою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 2010 року.

Крім того, вищевказаний договір про відступлення права вимоги був укладений між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», то слід залучити до справи співвідповідача АТ «ОТП Банк».

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явився, подав заяву про проведення судового засідання, яке призначене на 06 квітня 2026 року, у його відсутності.

Представники відповідачів ТОВ «Українська факторингова компанія» - Хомич О.В. та ТОВ «Чайкатранс» - Виш А.А., в підготовчому судовому засіданні заперечували щодо задоволення заяви представника позивача про зміну предмета позову.

Інші учасники судового засідання в підготовче судове засідання не з`явилися, причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріалів справи, суд дійшов наступного висновку.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «"Дія 97" проти України» від 21.10.2010).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так, згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову, такий правовий висновок надано Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у рішенні від 01.11.2021 року в справі № 405/3360/17.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі № 753/1908/15-ц.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що зі змісту заяви позивача про зміну предмета позову вбачається, що по суті ним порушені нові позовні вимоги з посиланням на нові обставини, тобто фактично змінюється не тільки предмет позову, а ще й підстави позову, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її прийняття до спільного провадження разом із первісним позовом.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Згідно з ч.3 ст.53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з копії договору іпотеки №PM-SME A00/044/2008, від 05 квітня 2008 року, який посвідчено приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу Волошиним С.А., сторонами договору є Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» та ОСОБА_2 (а.с.21).

Відповідно до копії договору про відступлення права вимоги від 07 червня 2010 року, ПАТ «ОТП Банк» передав ТОВ «ОТП Факторингу України» право вимоги за кредитним портфелем №б/н від 28 травня 2010 року (а.с.44).

Представником ТОВ «Українська факторингова компанія» до відзиву на позовну заяву долучено копію договору купівлі продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року, який укладений між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП БАНК» та копію витягу з додатку 1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 28 травня 2010 року, з якого вбачається, що до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № СМ-SMEA00/044/2008 від 25 квітня 2008 року на загальну суму заборгованості 649203,22 USD.

За даними ресурсу YouControl, ТОВ «ОТП Факторинг Україна», стан суб`єкта: Державна реєстрація юридичної особи припинено в результаті реорганізації.

Як вбачається з повідомлення від 19 вересня 2025 року, яке розміщене на сайті АТ «ОТП Банк», 19 вересня 2025 року завершено процес приєднання ТОВ «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ: 36789421, до АТ «ОТП Банк», код ЄДРПОУ: 21685166. АТ «ОТП Банк» є офіційним правонаступником ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

З огляду на зазначене, суд вважає, що ухвалене судом рішення може вплинути на права та обов`язки Акціонерного товариства «ОТП Банк», а тому його слід залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Крім того, згідно ч.2 ст.198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Керуючись статтями 49, 53, 197, 198, 260, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті заяви представника ОСОБА_2 адвоката Богоноса Ігоря Михайлович про зміну позовних вимог у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_2 адвоката Богоноса Ігоря Михайлович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайкатранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», треті особи, які не заявляють самостійних вимог державний реєстратор Володимир-Волинської міської ради Диньковський Максим Михайлович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мустанг Транс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Горохів Сервіс-Авто», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рогоза Олександр Петрович, про визнання недійсним договору відступлення прав вимоги за договором іпотеки, скасування рішення державного реєстратора, витребування майна та визнання права власності на майно відмовити.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду з цими вимогами в загальному порядку.

Залучити до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачаАкціонерне Товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166.

Відкласти підготовче судове засідання.

Визначити третій особі десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень щодо позову. У зазначений строк третя особа має право надіслати суду пояснення на позовну заяву, які повинні відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують пояснення на позовну заяву.

Одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду, копію пояснень та доданих до них документів третя особа зобов`язана надіслати іншим учасникам справи.

У разі ненадання третьою особою пояснень у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 07 квітня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області В.М. Сметана