Ухвала суду № 135539700, 23.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14191/25

У Х В А Л А

про розгляд клопотання про витребування доказів

23 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бенца К.К.

при секретарі судових засідань - Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника Романенко М.Е. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайоного суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» в особі представника Романенко М.Е. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

23.03.2026 року представник позивача Нижник В.В. подав клопотання про витребування доказів у справі №306/14191/25. Згідно даного клопотання представник просить суд: витребувати у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094, Україна; код ЄДРПОУ: 14360570) наступні докази: інформацію чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 в період з 27.05.2021 по 31.05.2021 з відображенням часу зарахування коштів; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

В обґрунтування клопотання представник позивача посилався на те, що з метою повного, всебічного та об`єктивного вирішення справи, а також з урахуванням того, що Позивач відповідно до чинного законодавства не має можливості самостійно отримати інформацію щодо рахунку Відповідача, відкритого у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49094, Україна; код ЄДРПОУ: 14360570), Позивач подає дане клопотання про витребування інформації.

Позивач також заявляє клопотання про поновлення строків для подання клопотання про витребування доказів, вважаючи їх поважними та обґрунтованими, оскільки на момент подання позову позивачем були долучені всі наявні у нього докази за спірним договором, достовірність яких станом на сьогоднішній день не спростовано відповідачем відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання про витребування доказів, дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.

Стаття 12 ЦПК України встановлює, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду . Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Відповідно до ч.8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Порядок витребування доказів регламентується ст. 84 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 та 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Судом встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 02.10.2025 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У позовній заяві, при зверненні до суду позивачем не зазначено про наявність доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, не виконано обов`язку, що передбачений ч. 4 ст. 83 ЦПК України, щодо зазначення доказів, які позивач не може подати разом з позовною заявою, щодо зазначення причин неможливості подання таких доказів та щодо подання доказів, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Крім цього, позивачем вказане клопотання про витребування доказів було подане після звернення до суду з позовною заявою , навіть після проведення 31.10.2025 року першого судового засідання .

Окрім того, в обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку представник позивача вказує, що на момент подання позову позивачем були долучені всі наявні у нього докази за спірним договором, достовірність яких станом на сьогоднішній день не спростовано відповідачем відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України.

Проте жодних доказів на підтвердження обгрунтованості поважності причин пропуску строку представник позивача не надав.

Cудом надана оцінка доводам позивача викладених в заяві про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Вирішуючи питання поновлення строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для звернення до суду.

У справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб`єктами правовідносин своїх прав та обов`язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов`язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.

Строк як відрізок часу обмежує дію суб`єктивних прав та обов`язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов`язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.

Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61). Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Відповідно до ч. 1ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Така заява розглядається судом без повідомлення учасників справи (ч. 3ст. 127 ЦПК України) з постановленням ухвали (ч. 6ст. 127 ЦПК України).

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть вважатися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналізуючи зазначені вище обставини, суд приходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду із клопотанням про витребування доказів, передбачений чинним ЦПК України.

Отже, судом встановлено відсутність обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу звернутися до суду із клопотанням у визначений процесуальним законом строк, визначений цивільним процесуальним законодавством на подання клопотання строк сплинув і позивачем не доведено поважних причин для поновлення пропущеного строку на звернення до суду із відповідним клопотанням.

З наданих до суду матеріалів та обґрунтувань клопотання про поновлення процесуального строку не убачається будь-яких поважних причин, які б стали підставою для поновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду із даним клопотанням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів та не зазначено у позовній заяві про неможливість подання відповідних доказів разом з позовною заявою.

Таким чином, клопотання про витребування доказів представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» подане з порушенням норм ЦПК України та не може бути взяте до розгляду судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду із клопотанням про витребування доказів слід відмовити.

Оскільки позивачем пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів та не зазначено у позовній заяві про неможливість подання відповідних доказів разом з позовною заявою, позивач не здійснював жодних дій для витребування самостійно відповідної інформації у АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

Керуючись ст. ст. 76, 77, 81, 84, 118 ч.5, 258-260, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Нижник В.В. про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з клопотання про витребування доказів - відмовити.

В задоволенні клопотання представника позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Нижник В.В.про витребування доказів у справі №308/14191/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складання повного тексту ухвали у звязку з перебуванням головуючого у нарадчий кімнаті в кримінальній справі та у відпустці 07.04.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца