Ухвала суду № 135534891, 08.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 754/2548/24

Провадження № 8/752/10/26

У Х В А Л А

Іменем України

08 квітня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Слободянюк А.В. у цивільній справі № 754/2548/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09.04.2025, позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - залишено без задоволення.

02.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою про перегляд рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024 за нововиявленими обставинами.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2026 справу передано на розгляд судді Слободянюк А.В.

07.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому судді Слободянюк А.В. з підстав внесення завідомо недостовірної інформації на сайт Голосіївського районного суду Києва щодо процесуального статусу відповідача як зацікавленої особи. Крім того, у справі № 754/2548/24 (провадження № 8/752/10/26) замість звіту авторозподілу у системі «Електронний суд» наявний «папірець», у якому громадянкою ОСОБА_2 визначено суддю Слободянюк А.В. як головуючу.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

За змістом положень ч. 13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи та без фіксування технічними засобами.

Вивчивши подану заяву, перевіривши доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку про її необґрунтованість, з огляду на наступне.

Згідно вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, перелік підстав для відводу чітко визначений законом.

Як вбачається із змісту поданої заяви про відвід, остання мотивована тим, що після звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідно до відомостей із сайту Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 754/2548/24 статус відповідача Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва визначений як «зацікавлена особа».

Згідно із Додатком 3 до пункту 17 Розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України від 20.08.2019 № 814, реєстрація та облік справ і матеріалів адміністративного і цивільного судочинства, матеріалів кримінального провадження, справ і матеріалів про адміністративні правопорушення в місцевих загальних та апеляційних судах здійснюється за індексом "8" щодо заяв про перегляд у зв`язку з нововиявленими або виключними обставинами рішення, ухвали суду, що набрали законної сили, у цивільних справах.

Враховуючи те, що заявник звернулась саме з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими, канцелярією суду вказану заяву було заведено за індексом «8», та обґрунтовано визначено учасників справи як заявник та заінтересована особа (а не зацікавлена особа, про що вказувала ОСОБА_1 у заяві про відвід).

Крім того, відповідно до п. 2.3.28 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду (додаток 1), що автоматично створюється автоматизованою системою.

Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений.

Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для використання в суді.

Отже, формування протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, а даному випадку - протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2026, є обов`язковим при автоматизованому розподілі судових справ.

При тому, що в кабінеті користувача системи «Електронний суд» доступний для перегляду лише протокол автоматизованого розподілу справи, а не звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини.

Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі.

Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Отже, перевіривши наведені заявником підстави для відводу головуючого судді у справі, суд дійшов до висновку, що твердження заявника щодо порушення порядку реєстрації та розподілу в автоматизованій системі документообігу судузаяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Вказані доводи ОСОБА_1 не містять обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Слободянюк А.В. Таким чином, зі змісту заяви про відвід не вбачається підстав, з якими процесуальний закон пов`язує неможливість розгляду справи суддею Слободянюк А.В., визначеною протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Враховуючи те, що заявлений відвід є необґрунтованим, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, передає заяву про відвід головуючого судді Слободянюк А.В. для вирішення вказаного питання судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 36, 39, 40, 259, 261, 268, 381 ЦПК України, суд

постановив:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Слободянюк А.В. у цивільній справі № 754/2548/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Консультативно - діагностичний центр» Деснянського району міста Києва, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, необґрунтованою.

Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України для її подальшого вирішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Слободянюк